В одного відомого вченого була чудова колекція порцелянових ваз. На відміну від більшості інших збирачів рідкісних предметів мистецтва він свою колекцію не тримав у секреті і часто запрошував на її перегляди людей, які цікавляться предметами старовини.

І ось одного разу серед відвідувачів цієї порцелянової колекції виявилася людина, яка спочатку захоплено сприйняла побачене, а потім вирішила на кожному розі з приводу і без приводу з нотками осуду в голосі розповідати всім поспіль:

- Ви можете собі уявити — він оточив себе предметами розкоші! Ще й представляється благодійником, який робить вигляд, що хоче знайомити людей з рідкісною порцеляновою колекцією.

Коли ці розмови дійшли до вченого, він на здивування колег, які розповіли йому про це, задоволено зітхнув:

- Ну нарешті то. Адже я весь час ніби відчував, що в моїй колекції чогось явно не вистачає. Тепер тільки збагнув, чого.

- Чого ж? — здивовано запитали колеги.

- Людини, яка заздрить роботі, виконаній мною… Відтепер колекцію можна вважати завершеною.

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.