Глибокої ночі, коли в будинку всі вже давно і міцно спали, всередині монотонно цокання старовинного камінного годинника відбулася суперечка.

— Послухай, — звернулося коліщатко, яке разом з безліччю інших своїх побратимів багато років поспіль рухалося всередині складного годинникового механізму в один і той же бік, до колеса, що весь цей час крутився в протилежний бік, — що ти собі дозволяєш?! Чому ти не робиш так, як усі ми? Так і норовиш виділитися серед собі подібних! Кого ти з себе уявив?

— Нікого я не уявив, — скромно сказало у відповідь коліщатко, що продовжувало крутитися в інший бік. — Я інакше уявити своє життя і не можу. Адже таким мене задумав творець годинника.

— Але ти хоча б розумієш, що постійно йдеш наперекір усім нам?

— Звичайно розумію. Жаль тільки, що ви не хочете зрозуміти очевидного: якби я працював якось інакше, весь годинниковий механізм просто зупинився б. І ви, до речі, разом із ним…

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.