Закінчуючи роботу над виготовленням майбутньої порцелянової композиції, старий майстер спочатку навіть не помітив, як у його майстерню зайшов багатий вельможа. В оточенні нечисленного почту той довго спостерігав за легкими, чітко вивіреними рухами людини, що створює шедевр, яким, напевно, будуть захоплюватися тисячі поціновувачів цього унікального мистецтва. А потім, ображений тим, що на нього ніхто не звертає належної уваги, голосно промовив, звертаючись до майстра:

— Мені й раніше розповідали про те, як уміло ви працюєте. Тепер я переконався у цьому сам. Але ось добрим манерам вас, схоже, ніхто не вчив. Я стою тут уже півгодини, а мені ніхто навіть не запропонував сісти!

— Знаєте, шановний, — нарешті, відірвавшись від захоплюючого процесу, відповів йому майстер, — я вважаю, що якщо ви хочете сісти, — сідайте. А якщо вам більше подобається стояти, — стійте. Хто я такий, щоб вказувати вам, як слід чинити. Адже це ваше життя, вам нею і розпоряджатися.

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.