На околиці маленького в'єтнамського селища жили два брати, яким дуже подобалося полювати. Якось, вирушивши на полювання, вони раптово побачили велику зграю диких гусей.

Брати вже натягнули лук і приготувалися стріляти у птахів, як раптом старший із них сказав:
- Гуси в цю пору року такі жирні. Ось застрелимо парочку — і зваримо, вийде наваристий бульйон.
- А я думаю, що варити треба гусей, які вже спустилися на землю, щоби відпочити. А тих, які збиті в польоті, краще таки смажити. Саме їхнє м'ясо зазвичай буває смачним та м'яким, — заперечив молодший брат.
- Вирішальне слово за мною! Будемо їх варити, — не поступався старший брат.
- У цій справі тобі краще послухати мене. Гусок треба смажити! — не здавався молодший.

Брати не могли домовитися між собою. Так вони сперечалися до того часу, поки їх не почули сивовласі старці. Вони й порадили братам половину збитих гусей зварити, а решту — посмажити. Побачивши в цьому цілком розумне рішення, брати перестали сперечатися і повернулися до того місця, де бачили гусей. І тут виявилося, що птахи (і майже засмажені, і гарненько відварені) вже давно відлетіли.

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.