Напевно, багатьом із вас, друзі мої, відома ця історія, пов'язана з ім'ям Альберта Ейнштейна. І все ж таки мені хочеться сьогодні ще раз нагадати про неї, оскільки з часом вона своєї корисності не втратила. Анітрохи.

Якось кілька дітей прийняли запрошення відвідати його будинок. Під час розмови діти спитали великого вченого:

- Усі кажуть, що ви знаєте неймовірно багато всього. Це так?
- Маю зізнатися, і так, і ні, — відповів Ейнштейн. — Я справді знаю багато. Але що більше я дізнаюся, то більше я не знаю…
- Як таке може бути? — здивувався один хлопчик. — Адже знання дозволяють нам краще розуміти навколишній світ!

Ейнштейн усміхнувся, взяв крейду, намалював на дошці коло і пояснив:
- Давайте уявімо, що в цьому колі є всі мої знання. За його межами — незвіданий світ. А тепер дивіться — чим більше я дізнаюся, тим більше стає коло, яке розширює межі зіткнення з невідомим. Це означає, що зі збільшенням кола знань збільшується і обсяг інформації, яка мені недоступна.

У зв'язку з цим, до речі, набагато зрозумілішим стає вислів давньогрецького філософа Сократа: «Я знаю лише те, що нічого не знаю». Ось уже точно кажуть: вік живи — вік навчайся…

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.