В одному затишному селі жили два брати. Після смерті батьків дісталося їм у спадок велике поле з чудовим чорноземом. Їм би радіти з того, та батька з матірʼю щодня добрим словом згадувати. Так ні, постала перед ними серйозна проблема: як же його поділити між собою?

Почали брати те поле ділити. То одному здавалось, що іншому більша частина дістається. То навпаки виходило. Ніяк справедливу межу визначити не вдавалося.

Замучилися вже. Втомилися. Ледве до бійки справа не дійшла. Нарешті, вирішили брати звернутися до старого мудрого сусіда:
- Підкажіть нам, шановний, будьте так ласкаві, як те поле порівну і мирно розділити між собою?
- Є у мене одна порада, яка допоможе вам у подібних ситуаціях ділити взагалі все, що завгодно, — сказав сусід. — Тож нехай один із вас розділить поле навпіл так, як йому здається справедливим. А другий після того зробить вибір з двох визначених половин та скаже, яка частина буде його, а яка дістанеться братові.

Так брати і зробили. І що ви думаєте? Після того вони тільки таким чином усе й ділили. І жодного разу вже не сварилися…

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.