Повинні пам’ятати, поки живі: в Лаврі кожного дня звучатиме «Дзвін пам’яті та надії»
Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» започатковує традицію «Дзвін пам'яті та надії» як нагадування про війну та українців, які перебувають у російському полоні.
Про це повідомили у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.
Щоранку після загальнонаціональної хвилини мовчання на Великій лаврській дзвіниці битиме найбільший дзвін лаври, нагадуючи про військовослужбовців, які опинилися в російській неволі.
Дзвін битиме 9 разів, символізуючи 9 років російсько-української війни, і нагадуватиме українцям та людям усього світу про військових, які перебувають у полоні, цивільних громадянах, яких незаконно утримують у російських катівнях, зниклих безвісти, депортованих до рф дітей та дорослих.
На початку акції «Дзвін пам'яті та надії» в.о. намісника Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври (ПЦУ) архімандрит Авраамій прочитав молитву.
Як розповів гендиректор Нацзаповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко, лаврські дзвони, які століттями сповіщають про найвидатніші події, мають нагадувати всьому суспільству, що війна не закінчена.
«Ця традиція має зафіксувати, що кожен з нас не забув тих людей, які перебувають у полоні, які зникли безвісти, які незаконно депортовані», — сказав він.
«Звуки найбільшого дзвона Великої лаврської дзвіниці лунатимуть щодня після загальнонаціональної хвилини мовчання. Це буде важливим символічним актом, що буде поєднувати суспільство з тими людьми, які потребують нашої пам'яті і нашої згадки», — додав гендиректор заповідника.
Він зауважив, що щоденну традицію бити у дзвін пам'яті підтримуватимуть монахи лаври Православної церкви України до повернення останнього полоненого.
«Це нова традиція лаври. І я пишаюся, що долучався до її створення і розробки», — зазначив у соціальній мережі лідер Руху «Демократична Сокира» Юрій Гудименко.
За його словами, першими у дзвін вдарили Тайра та Максим Колесніков.
«Це було дуже потужно — і емоційно теж. Полонених не можна забувати. Зниклих безвісти не можна забувати. Викрадених не можна забувати. Ми не маємо на це права, доки ми живі. І про це потрібно нагадувати», — вважає Юрій Гудименко.
Нагадаємо, на сьогодні в російському полону перебуває понад 3500 українських військових. Російські варвари продовжують вчиняти воєнні злочини, розстрілюючи полонених бійців ЗСУ. Нещодавно в районі Степового на Донбасі було розстріляно двох українських солдатів, які здавалися в полон, бо залишились без зброї.
127Читайте нас у Facebook
