Український борець Іван Федорович Фірцак (Кротон) у 1928 році був визнаний найсильнішою людиною світу. У це важко повірити, але деякі силові трюки Івана Фірцака-Кротона досі не може повторити ніхто.

Влітку земляки відзначатимуть 125-річчя людини, про яку складено безліч легенд. Хоча які ж це легенди, якщо свідками тих подій були тисячі глядачів. От лише кілька вражаючих прикладів його неповторного мистецтва, кожному з яких Фірцак дав свою назву.

«Груди замість ковадла» — це коли брилу трощили молотом на його грудях.

«Зуби мамонта» — Фірцак прибивав долонею дубову дошку до столу, використовуючи 20-сантиметрові цвяхи; після того, як кілька глядачів не могли ту дошку відірвати, він прикладав хусточку до голівок цвяхів і витягав їх зубами!

«Залізне серце» — триметрову залізну рейку клав собі на плече, а четверо асистентів звішувалися на неї, намагаючись її зігнути. Коли їм цього не вдавалося, він руками вигинав із неї форму, схожу на серце.

У Відні протягнув зубами (!) величезну платформу, завантажену меблями, а в Женеві загальмував руками одразу дві машини.

Перед президентом Чехословаччини Фірцак показав номер «Шия під штреком», коли десятеро чоловіків згинали на шиї Івана залізничну рейку, а він в той час спокійно лежав на столі…

Народився майбутній рекордсмен світового рівня 28 липня 1899 року у селі Білки (Іршавського району на Закарпатті) у простій селянській родині. Неймовірна фізична сила юнака швидко привернула до нього увагу. У 20 років Кротон подався на заробітки до Праги. У 1919 році завдяки рекомендаційному листу Вацлава Прохазки, який служив нотарем у Білках, Іван потрапляє на празький завод, власником якого був брат чиновника. Деякий час сільський хлопець працює оператором корби, за допомогою якої піднімали вантажі. Після заводу Прохазки Іван влаштувався вантажником на залізничному вокзалі, де була чітка оплата за кожен перенесений кілограм ваги. Норму атлет відробляв за півдня.

Як спортсмен-аматор Фірцак став відомим у 1920-х роках, коли почав перемагати на бійцівських змаганнях у Празі. Першим спортивним поєдинком для закарпатця став бій із мандрівним силачем Вілетом, який заробляв собі на прожиток виступами на вуличних аренах. Бій для Вілета скінчився повною поразкою.

Під час того поєдинку Івана Фірцака помітив тренер Ондржей Нейман, який на тривалий час став наставником українського силача. Фірцак називав його «паном професором». Юнак тренувався із 25-кілограмовою гирею. Причому (лише уявіть собі!), не тільки годинами піднімав її вдома у дворі, а й навіть брав з собою, коли їхав трамваєм на роботу чи на черговий турнір.

У 1922 році на чемпіонаті Чехословаччини з важкої атлетики Іван Фірцак, піднявши вагу у 150 кілограмів, здобув золоту медаль. До речі, він став першим важковаговиком в історії чехословацького спорту, який виборов першість країни у цьому виді спорту. Незабаром Іван став чемпіоном Чехословаччини і у змаганнях з рукопашного бою. Всього ж у міжнародних змаганнях в різних країнах Європи Іван Фірцак перемагав понад 70 разів!

До того ж, він був визнаний переможцем конкурсу краси тіла в Парижі.

Під час поїздки до Карлових Вар автомобіль, яким керував тренер Івана Фірцака, потрапив в аварію. Ондржей Нейман загинув, а Іван шість тижнів провів у лікарні, після чого поліція заарештувала його, звинувативши в убивстві. Згодом двоюрідний брат Неймана адвокат Гайхел взяв Фірцака на поруки, сплативши велику грошову заставу.

Залишивши аматорський спорт, Фірцак долучився до циркового мистецтва. Він став артистом відомого празького «Герцферт-цирку». Мачок Маклер, який протягом 30 років був головним постановником у цьому цирку, запропонував Іванові стати зіркою арени. З «Герцферт-цирком» Фірцак об'їздив півсвіту, вразивши своєю майстерністю Угорщину, Болгарію, Грецію, Румунію, Францію, Данію, Нідерланди, Польщу, Канаду, США та багато інших країн.

Фірцак, якого на афішах називали Іваном Силою, на сцені перед великими аудиторіями у Відні, Берліні й Вашингтоні рвав залізні ланцюги, жонглював важкими предметами (гирі, кулі, штанги), лежав на розбитому склі, тримаючи на собі 500 кілограмів ваги, зубами тягнув вантажівки, гнув пальцями цвяхи, робив із них різні фігури, які тут же роздавав глядачам. Саме за його феноменальну силу та безліч унікальних рекордів, встановлених публічно, світова громадськість присвоїла Іванові Фірцаку ім'я античного героя Кротона.

У США Іван виконав неймовірно ризикований трюк: ліг на землю й легкове авто переїхало його прямісінько через горло. Фотокартка цього номера обійшла чимало американських газет. Згодом він увів цей номер до своєї програми під назвою «Людина під колесами машини». В 1927 році власники концерну «Форд», на знак пошани, подарували Фірцакові іменний автомобіль.

Після місячних гастролей «Герцферт-цирку» в Лондоні королева Великобританії запросила гостей показати програму в п'ятитисячному залі цирку Тауер. На очах у здивованої публіки Іван протягнув ланцюгом велику вантажну машину, наповнену людьми. А потім на прохання королеви Фірцак у шкіряних рукавичках на ринзі помірявся силою із суперважковаговиком, на той час чемпіоном світу з боксу Джоном Джексоном. Бій, який став справжньою сенсацією, закінчився поразкою Джексона, якому Кротон проломив грудну клітку — настільки потужним був удар українського силача…

Після поєдинку Джексон не витримав і викинувся з вікна багатоповерхового будинку. А незабаром Іван Фірцак зазнав нападу прихильників Джона Джексона, які сильно травмували спортсмена, спричинивши відкритий перелом черепа. Британські лікарі змушені були імплантувати золоту пластину в пошкоджену кістку. Два місяці атлет ходив із забинтованою головою, а надалі виступав у перуці. Розповідають, що як компенсацію за цей драматичний випадок та визнання Івана Фірцака видатним борцем свого часу, королева подарувала йому унікальний пояс, манжети й шолом, прикрашений діамантами й рельєфними зображеннями левів.

Згодом, розірвавши 10-річний контракт із цирком, Іван повернувся в рідне село. Коли ж представники угорської влади після окупації Закарпаття в 1939 році захотіли конфіскувати у Фірцака автомобіль «Форд», він розтрощив його кувалдою. За це був покараний: його посадили до в'язниці.

Після встановлення радянської влади чиновники НКВД конфіскували у Кротона всі його нагороди, відзнаки й навіть фотографії. У замовчуванні феномена Івана Сили в радянські часи відіграла значну роль й доля його сина. 18-річний Іван Фірцак-молодший у повоєнні роки був засуджений за сфабрикованою справою у належності до ОУН на 25 років таборів, із яких майже 8 років відсидів. Він був великою надією для свого уславленого батька, адже завжди виступав із ним у парі й навіть був чемпіоном УРСР з боксу в перші повоєнні роки.

Іван Фірцак заснував закарпатську циркову школу і школу силових мистецтв. Багато його учнів здобули чемпіонські титули у важкій атлетиці.

Однією з причин смерті Івана Фірцака стала та сама імплантована золота пластина, яка через певний час потребувала заміни. Але за часів Радянського Союзу не було можливості виїхати за кордон для проведення необхідної операції, тому рана під пластиною почала загнивати. Лікар, який регулярно приїздив до атлета з Іршави, на превеликий жаль, нічого вдіяти не зміг. Помер Іван Фірцак 10 листопада 1970 року в рідному селі Білки.

Похорон легендарного атлета був багатолюдним — попрощатися з Фірцаком-Кротоном приїхало багато відомих спортсменів…

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.