Невдовзі після остаточного захоплення руїн Авдіївки після кровопролитної п'ятимісячної битви російські війська націлилися на інший східний приз — місто Часів Яр, в якому до війни проживало близько 12 000 мешканців. Розташоване на самому краю лінії зіткнення на захід від Бахмуту і залежне від каналу з півночі на південь — каналу з двома легкими пунктами перетину — Часів Яр є вразливим для оборони. А його найсхідніший приканальний район, на дальньому від центру міста березі каналу, є ще більш вразливим. Часів Яр мав би бути легкою здобиччю для майже 500-тисячної російської армії в Україні. Натомість він, як і багато інших прифронтових міст, став для росіян пасткою для виснаження. Вони досягли певних успіхів, які можна виміряти, але ціною тисяч жертв, пише Forbes.
«Російська стратегія в багатомісячній битві за Часів Яр очевидна. За інтенсивної підтримки з повітря російські війська з 200-ї арктичної мотострілецької бригади, 299-го десантно-штурмового полку, 11-ї десантно-штурмової бригади та інших підрозділів атакують район каналу, щоб забезпечити собі плацдарм для прямого наступу на центр Часів Яру, а також атакують населені пункти, розташовані безпосередньо на північ, щоб чинити тиск на лінії постачання до Часів Яру. Але для росіян справи йдуть не дуже добре. І навіть нещодавнє введення російських термобаричних ракетних установок ТОС-1 і ТОС-2 в район Часів Яру не змінило остаточно баланс сил на місцевому рівні», — йдеться у публікації.
Частково проблема для росіян полягає в тому, що вони розраховували, що їхній наступ до 9 травня вздовж російсько-українського кордону на північ від Харкова відтягне українські підрозділи зі сходу, щоб послабити оборону навколо таких міст, як Часів Яр. Але вчасно отримавши американські боєприпаси, українці змогли зміцнити свою північну оборону і зупинити російський наступ без значного послаблення своєї східної оборони. Тим часом, зростаючий дефіцит бронетехніки і повільний розвал системи базової підготовки російських військових змусив погано підготовлені російські війська штурмувати українські позиції пішки.
Росіяни зазнають масової загибелі.
«Російські втрати залишаються на високому рівні у 2024 році, і в травні середні втрати російського особового складу становили понад 1200 осіб на день — це найвищий показник з початку вторгнення, — повідомляє Міністерство оборони Великої Британії. — Підвищений рівень втрат, швидше за все, є відображенням триваючого виснажливого наступу росії, який ведеться широким фронтом. Дуже ймовірно, що більшість російських військ отримують лише обмежену підготовку, і вони не здатні проводити складні наступальні операції».
План росіян полягав у тому, щоб надмірно розтягнути і прорідити українські війська перед тим, як вони увійдуть до Часів Яру. Натомість, вони надмірно розтягнули і прорідили себе.
Можливо, вважають автори статті, росіяни врешті-решт сконцентрують достатньо підготовленої живої сили для успішного штурму району каналу та його флангів, що створить умови для подальшого наступу на центр міста Часів Яр.
«Якщо це станеться найближчим часом, то це займе кілька місяців і коштуватиме росіянам потенційно тисячі жертв. Виникає питання: чи варта така ціна — 266-й за величиною населений пункт у довоєнній Україні — цієї перемоги?»
Раніше «ФАКТИ» викладали думку аналітика про військові підсумки весни та прогнози на літо.
909Читайте нас у Facebook
