«Не кажіть: я вас розумію»: головна психологиня ДСНС радить, як говорити з тими, хто втратив все
Багато хто в Україні вже стикався з ситуацією, коли у знайомого, друга чи колеги сталася трагедія: загинула чи пропала безвісти близька людина. Хочеться сказати якісь слова розради, зробити щось заспокійливе. Але які саме слова чи дії не викличуть зворотної реакції, а можуть заспокоїти? Зараз, після влучань ворожих ракет чи безпілотників в житлові будинки, дедалі частіше виникає потреба в психологічній допомозі людям, чиї родичі гинуть під завалами.
— Як говорити з тими, хто втратив близьких, дім? Яких слів варто уникати, намагаючись допомогти? — спитали Sestry у керівниці психологічної служби ДСНС МВС України Анастасії Кучинської, яка понад 12 років працює в епіцентрі людської трагедії.
— Точно не потрібно говорити: «Я вас розумію», — каже Анастасія. — Ви не можете це зрозуміти — і це факт. Не кажіть також: «Все мине, все буде добре». Що може бути добре? Людина втратила все, що в неї було. Важливо щиро показати всім своїм виглядом, що ти поруч і готовий допомогти тоді, коли це буде потрібно. У мене були випадки, коли я годинами мовчала біля людини. Мати сиділа біля тіла загиблої дитини, а я просто була поруч. Вона плакала, а я обіймала й витирала сльози.
Коли ж людина вже готова з тобою розмовляти, слід уважно слухати й ретельно підбирати слова. Не можна розповідати про себе, якщо людина не готова це слухати. Буває так, що людина з благих намірів починає: «А от у мене так було…». Зрозумійте, травмована людина вас не чує. Та їй не потрібні у цей момент ваші історії. У неї болить так, що вона не приймає ситуацію. Тому ти маєш бути зовнішнім опорним пунктом, який дає людині орієнтири.
Був випадок, коли хлопця після 8 годин перебування під завалами знайшли живим, а його дружина загинула. Її дістали останньою з-під завалів. Мати молодої жінки півтори доби стояла й плакала. Одна з наших психологинь змогла знайти до неї підхід. Кожен з нас розуміє та розпізнає відразу, з яким психотипом має справу.
— Так, а що ж робити, якщо у людини паніка?
— Насамперед — відвести її в місце, де немає «глядачів», сторонніх. Тому що, помічаючи, що на неї дивляться, людина може ще більше впадати в істерику. До того ж часто буває, що люди з натовпу голосять: «Ой, це ж у тебе таке горе!» І від цього може початися так звана друга хвиля істерики.
Стабілізувати емоційний стан можна водою або диханням. Іноді запрошуємо медиків, щоб дали заспокійливе… У 2015 році на Донеччині був випадок — влучання «градів» у місцевий ринок, дуже багато загиблих, зруйновані будинки. Одна жінка була на ринку і, на щастя, залишилась живою. Але вона майже годину лаялася на всіх. Я стала на відстані двох метрів від неї. Вона кричала: «Що ти тут стоїш? Іди звідси». Згодом підійшла до мене й проплакала у мене на плечі майже пів години. На другий день наших робіт вона принесла нам чай і сказала: «Дівчата, ви мені пробачте, будь ласка. Я вчора була не в собі».
— А як діяти, якщо людина зовсім не реагує на оточення?
— Коли людина без жодних проявів життя, не реагує — це називається ступор. Тут потрібно діяти по-іншому. Насамперед переконатися, що людина вас чує. Спокійно підійти, сісти навпроти. Представитися, говорити короткими фразами, без емоцій, спокійним тоном. Пояснити, що відбувається, дивитися на реакцію. Якщо людина й надалі ніяк не реагує та не приймає допомогу, то просто дати їй спокій на деякий час, але під наглядом. Можна запропонувати перейти у безпечніше місце. При цьому всі свої дії проговорювати: «Якщо ви дозволите, візьму вас під лікоть».
Заціпеніння — це такий стан, коли у людини наче зникає зв’язок між мозком і тілом. Така реакція організму. Поступово людина прийде до тями. Якщо почне проявляти будь-які емоції, вже добре. Плач, крик — це важливо. Головне, щоб людина не замикалася. Буває так, що людину починає трясти. Це тремор. Його всі бояться, але тремор — корисна реакція організму. Таким чином тіло скидає психоемоційне перевантаження через стрес. Його в жодному разі не потрібно зупиняти. Що можна зробити в цей момент? Пояснити людині, що це нормальна реакція організму на ненормальну ситуацію навколо. Кажете: «Для того, щоб трішки полегшити ваш стан, я візьму вас за плечі й буду трусити». Таким чином ви посилюєте тремор і прискорюєте процес. Тремор може тривати до 10 хвилин. Але якщо людину спеціально потрусити, процес зменшується до трьох.
Знову ж таки, пропонуйте гарячий солодкий чай або каву. Якщо є шматочок чорного шоколаду — теж непогано. У моїй сумці психолога шоколадні цукерки й льодяники знайдуться завжди.
Раніше психологиня Олена Запольська розповідала, як швидко знизити рівень тривоги після нічного обстрілу.
Фото Pixabay
59Читайте нас у Facebook
