«Глечик у цьому сеті для напоїв не має носика — і це невипадково», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк

«Розпис нагадує щедрий український сад наприкінці літа»

— Декоративний набір Валентини та Миколи Трегубових «Святковий» одразу привертає увагу своєю декоративністю, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — На білосніжному фарфорі розгортається яскрава композиція зі стиглих червоно-помаранчевих плодів і насичено-синього листя. Контраст кольорів створює відчуття сонячного літа, багатого врожаю та життєрадісності. Форма предметів надзвичайно проста й функціональна: глечик із плавними обрисами, дві чашки та миска. Тонка золота відводка по краях додає виробам вишуканості, перетворюючи повсякденний посуд на справжню окрасу інтер'єру.

— Краса!

- Розпис нагадує щедрий український сад наприкінці літа, коли гілки гнуться від стиглих яблук та ягід. Великі округлі плоди, немов сонця, випромінюють тепло.

— Помітила, що глечик не має носика…

— І це невипадково. На мою думку, митці Трегубови свідомо звернулися до традиційного українського глечика, який століттями використовувався не стільки для розливання, скільки для зберігання напоїв. У народному побуті такі глечики часто використовувалися для молока, узвару, компоту, квасу, медовухи. Напій наливали безпосередньо через край. Глечик Трегубових не має носика ще й тому, що відкрита форма виглядає значно легшою й сучаснішою.

— Чим особливі чашки?

— Вони дуже місткі, мають зручну ручку. Саме в таких у 1960−1970-х роках подавали компот, кисіль та морс.

— Чому сет називається «Святковий»?

- Подивімося на розпис. Ми не бачимо пишних троянд та урочистих золотих вінків. Натомість є стиглі яблука, ягоди, густе синє листя, теплі помаранчеві акценти. Це не святковість офіційної урочистості. Це свято врожаю. Свято літа. Свято достатку. У нашій культурі свято — це не лише календарна дата. Свято — це особливий настрій. Свято відчувається у душі, коли достигли яблука, коли зварили з них перший компот, коли зібралася за столом родина. І тоді звичайний обід уже стає святом. Українські художники другої половини двадцятого століття створювали речі, які робили святом звичайний день. Стиглі яблука та ягоди, прохолодний компот, теплий літній вечір, родина за столом — ось справжнє відчуття щастя, яке вони прагнули зберегти у фарфорі. Адже найбільше свято — це саме літо, його щедрість і відчуття повноти життя.

«Яблуко здавна є символом родючості, достатку, життєвої сили»

- А ось декоративне блюдо Миколи Трегубова «Яблука», — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — Перед нами твір, у якому простий мотив стиглих яблук перетворюється на яскравий художній образ.

— Яскрава робота!

— Яблуко здавна є символом родючості, достатку, життєвої сили та безперервності традиції. У творчості Миколи Трегубова цей образ набуває особливого звучання, поєднуючи народне світосприйняття із сучасною художньою мовою українського фарфору. На білосніжному тлі фарфору художник розміщує великі соковиті плоди, оточені мереживом листя та тонких гілочок. Насичені червоно-помаранчеві барви яблук ніби випромінюють тепло літнього сонця, а глибокі кобальтові та фіолетові відтінки листя створюють виразний декоративний контраст. Золотисті акценти додають композиції святковості та шляхетності. У декоративному вирішенні відчувається зв'язок із народним мистецтвом, проте Микола Трегубов не наслідує традицію буквально, а переосмислює її мовою свого часу. Його яблука — це не лише плоди саду, а й символ щедрості української землі, родинного добробуту та життєствердної сили. Ця робота є своєрідним знаком гостинності та побажанням достатку кожному, хто сідає за стіл.

«Чашки у сеті „Дюшес“ нагадують старовинні келихи для прохолодних напоїв або високі склянки»

— У наборі «Дюшес» митці Микола та Валентина Трегубови опоетизували грушу…

- Так. Дюшес — її дуже популярний сорт. Груші, ягоди й листя на предметах посуду утворюють живий вінок, у якому відчувається рух природи, аромат саду й прохолода домашніх напоїв. У сеті «Дюшес» глечик можна порівняти із стиглим плодом, наповненим сонцем. Чашки у наборі — це, мабуть, найвитонченіша частина всього ансамблю. Вони нагадують старовинні келихи для прохолодних напоїв або високі склянки, що ідеально відповідає призначенню набору. Найцікавіша деталь — ручка. Вона складається з двох плавних кілець, які з'єднуються між собою вишуканим завитком. Такий прийом був характерною рисою творчості Трегубових. Ручка перестає бути лише функціональною деталлю й перетворюється на декоративний елемент, що додає чашці ажурності та легкості.

— Два сети — два різні настрої. Як би ви їх охарактеризували?

— Набір «Святковий» неначе говорить: «Сьогодні особливий день. Зберімося всією родиною.» Сет «Дюшес» ніби усміхається: «Надворі літо. Нарви груш, налий прохолодного компоту, і насолоджуйся цією миттю.»

Раніше «ФАКТИ» публікували інтерв’ю з колекціонеркою Людмилою Карпінською-Романюк, яка розповіла про справжні раритети — блюда «Гранати» та «Японська вишня».

До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Нещодавно у музеї відкрито зал українського фарфору, де представлено чимало унікальних робіт вітчизняних майстрів-фарфористів. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!

На фото у заголовку: Микола та Валентина Трегубови. Декоративний набір «Святковий». Коростенський фарфоровий завод. 1970

Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк

104

Читайте нас у Facebook