«Світ змінюється, і розуміння щастя стає дещо інакшим», — експертка з прогнозування майбутнього Сесіль Пойньян

«Одноповерхові будинки стають дедалі популярнішими, тому що в них легше жити з віком»

- Сьогодні ми спостерігаємо, як змінюються критерії якості життя,  — говорить Сесіль Пойньян. — Ще у недалекому минулому люди прагнули мати більший будинок, більше предметів розкоші… Зараз ці критерії вже здаються важкими та стресовими. Їх замінює нова розкіш, яка набагато стриманіша. Нова якість життя — це тиша, чисте повітря, вільний час і простір.

— Знаю, чимало людей уже не прагнуть будувати або купувати двоповерхові будинки, а обирають ергономічні одноповерхові…

— Це є прагнення практичного, довготривалого комфорту. Одноповерхові будинки популярні, тому що в них легше жити з віком. Покупці також шукають природного освітлення та зв’язку з природою, такого як сад або тераса.

— Як, на вашу думку, зміниться поведінка споживачів у світі найближчим часом?

— Щодо їжі, люди віддають перевагу місцевим продуктам. Також вони хочуть знати, як було вирощене те, що вони будуть їсти. Якщо говорити про одяг, зараз ще популярна ультрашвидка мода, але чимало споживачів все ж обирають якість, а не кількість. Вони вважають за краще придбати менше речей та довше носити їх або купують вінтажний чи вживаний одяг.

— А як зміняться пріоритети в подорожах?

— Це схоже на ситуацію з одягом: ми бачимо дві різні реальності. Чимало людей прагнуть відвідувати популярні місця, лише для того щоб зробити фото для соцмереж. Але водночас ми вступаємо в еру повільних подорожей, які стають цінним активом для психічного благополуччя. Подорожуючі хочуть довше залишатися у обраному місці та глибоко знайомитися з місцевими звичаями та культурою.

«Навчіться говорити „ні“ речам, які не є для вас цінними»

— В одній із своїх лекцій ви сказали, що вже через кілька років розкішним буде вважатися не готель, декорований дорогим мармуром, а той, що в екостилі…

- Справді. Сьогодні маркером розкоші у відпочинку стає повний релакс у контакті з природою. Екоготель пропонує простір, свіже повітря, органічні місцеві продукти та мінімальний вплив на природу, що теж дуже важливо для сучасного споживача.

— Мені здається, що дедалі ціннішим стає час. Попри те, що чимало проблем ми вирішуємо майже миттєво (наприклад, сплачуючи рахунки за комунальні послуги онлайн, відправляючи листи електронною поштою…), часу ще більше не вистачає, ніж раніше.

— Так, й ми купуємо його, спрощуючи собі життя. Наприклад, замовляємо доставку продуктів. Хорошим способом заощадити час є й автоматизація процесів у домашньому побуті. Та найефективніший спосіб отримати додатковий час насправді безкоштовний: навчіться говорити «ні» речам, які не є для вас цінними. Це дозволить зосередитися лише на тому, що важливо.

— Після пандемії зросла цінність офлайн-життя. Чи буде ця тенденція продовжуватися?

— Так, тому що ми переживаємо дуже сильну цифрову втому, а іноді навіть вигорання. У зв’язку з цим зростає популярність діджитал-детоксів та ретритів.

«На відміну від людини ШІ ніколи не хворіє та може працювати цілодобово»

— Яка, на вашу думку, глобальна місія штучного інтелекту?

— ШІ — це наступний крок у розвитку технологій. Його головна місія має полягати у звільненні людей від нудних, монотонних завдань, щоб ми могли зосередитися на творчості та турботі. Але нам потрібно бути дуже обережними, щоб ШІ не забирав у нас творчу та людяну складову. Здатність ШІ швидко вирішувати складні проблеми, як-от допомога в медичних дослідженнях, справді вражає. З іншого боку, втрата людського контакту, поширення фейкових новин та зниження здатності критично мислити — це дуже великі ризики.

— Штучний інтелект витісняє чимало працівників — і це проблема…

— Наразі ринок праці справді суттєво змінюється. Багато посад для початківців більше не існують. тому що ШІ дешевший, й на відміну від людини ніколи не хворіє та може працювати цілодобово.

— Які професії є найперспективнішими сьогодні?

— Будь-яка професія, яку не може замінити ШІ. Це фахівці з психічного здоров'я, експерти з етики для керівництва технологіями та всі, хто працює в галузі екологічного відновлення й сталого сільського господарства. Також це ремісники та майстри, які створюють унікальні речі.

— Зараз я працюю над авторським медіапроєктом «Український хендмейд. Міжнародний резонанс», який є наймасштабнішим арт-медіапроектом в Україні. Це серія інтерв'ю з майстрами, які виготовляють прикраси, іграшки, гобелени… Чимало з цих робіт — справжні шедеври!

— Це дуже цікавий та важливий проєкт. Україна привертає увагу світу завдяки своїй неймовірній стійкості та креативності. Український хендмейд — втілення того, чого люди прагнуть сьогодні: автентичності, історії та людської душі, що стоїть за твором мистецтва. Україна показує світу, як мистецтво та ремесло можуть зцілювати та об'єднувати людей.

«Віра у майбутнє народжується з дій»

— Як ви думаєте, чи зміниться поняття щастя?

— Так. Світ змінюється, і розуміння щастя стає дещо інакшим. Раніше чимало людей вбачали його у особистих досягненнях, грошах та соціальному статусі. Зараз щастя стає більш пов'язане з психологічним комфортом, відчуттям безпеки та міцними стосунками з родиною та друзями.

— Чому самотність називають епідемією?

- Цифрові екрани часто замінюють справжню дружбу, залишаючи людей ізольованими. І це проблема. На ринку праці самотні працівники відчувають себе менш мотивованими та швидше вигорають. Компаніям доведеться створювати робочі простори, зосереджені на людському зв'язку та благополуччі команди.

— Чому для молодого покоління досягнення не такі важливі, як для їхніх батьків? Чи зміниться поняття успіху?

— Молоде покоління бачило, як їхні батьки працювали до виснаження на корпорації. Вони зрозуміли, що «успіх» ціною свого здоров'я — це невигідна угода. Для молодого покоління успіх означає баланс, вільний час, душевний спокій та виконання роботи, яка має сенс, навіть якщо заробітки менші.

— У одній із своїх лекцій ви сказали, що кількість столітніх людей на нашій планеті до 2050 року сягне 3,7 мільйонів. З якими неочікуваними проблемами можуть зіткнутися ці люди?

- Основними проблемами будуть самотність, дефіцит заощаджень та відчуття відірваності від світу, що швидко змінюється. Це можна у певній мірі подолати, змінивши моделі житла. Вирішенням проблеми може стати створення спільнот, де люди різних поколінь живуть поряд та допомагають один одному. Також наявність такої великої кількості довгожителів означає, що буде потрібно більше грошей, щоб оплачувати пенсії, але штучний інтелект не робить внесків до пенсійних фондів. В ідеальному світі люди працюватимуть довше, але гнучко, з «м'яким виходом на пенсію». Наприклад, досвідчений інженер або архітектор у 75 років може не працювати повний робочий день, але він міг би це робити два дні на тиждень у якості наставника молодих фахівців.

— Яке було найнезвичайніше запитання від аудиторії на ваших лекціях?

- Якось мене запитали: «Чи боїтеся ви майбутнього?» Я відповіла: «Так, звичайно. І я не думаю, що ми колись зможемо повністю перестати боятися. Але ми можемо уявити собі різні можливі варіанти майбутнього, вирішити, який з них нас справді цікавить, і працювати над тим, щоб він справдився. Саме на цьому ми можемо зосередити свою енергію. Віра у майбутнє народжується з дій».

Раніше «ФАКТИ» публікували інтерв’ю з всесвітньо відомим шведським тренд-аналітиком Стефаном Нільсоном, який вважає, що у майбутньому ні в кого не буде однієї роботи, як це було раніше.

Фото у заголовку з альбому Сесіль Пойньян

48

Читайте нас у Facebook