Карл Фрідріх Луїс Доберман, який народився 2 січня 1834 року в німецькому місті Апольді, ніколи навіть уявити не міг, що мине якийсь час і його ім'я стане відомим у всьому світі. Скромний збирач податків через невисоку платню, якої ледь вистачало на те, щоб прогодувати сім'ю, підробляв ще й нічним поліцейським. Була в їхньому місті тоді така посада, оскільки місцевим жителям хотілося й ночами почуватися в безпеці, а штатні офіцери поліції в цей час відпочивали. Так ось і одна, і друга посади, яким Карл Фрідріх Доберман служив вірою та правдою, так чи інакше були пов'язані з певним ризиком. Складальник податків нерідко змушений був ходити вулицями із сумкою, доверху заповненою грошима. А нічний поліцейський будь-якої миті міг зіткнутися зі злочинцем, з яким треба було якось упоратися. І оскільки носити зброю Доберману не належало, задумався він одного разу над тим, як би убезпечити себе.

Ось тоді й спала йому на думку ідея обзавестися службовим собакою. Людиною Карл був серйозною і ґрунтовною. Тому і до справи він підійшов докладно. Не знайшовши собаки, що повністю відповідає його задуму, серед порід, що існували на той час, він вирішив вивести абсолютно нову породу, яка поєднувала б у собі силу, вірність господарю, інтелект і необхідну в певних випадках лютість. З цією метою Доберман почав цілеспрямовано відбирати і спарювати собак різних порід, прагнучи настільки виділити їх найкращі якості, щоб представники нової породи помітно виділялися серед багатьох інших.

Наприклад, йому доводилося схрещувати німецького пінчера з ротвейлером, німецькою вівчаркою та манчестерським тер'єром. І в результаті таки вдалося досягти поставленої мети. Крім того, всім цуценям новоявлений заводник в обов'язковому порядку купував вуха та хвости, щоб таким чином надати собакам найкращого, на його думку, зовнішнього вигляду.

На жаль, домігшись визначних успіхів у розведенні собак нової породи, Карл Фрідріх Доберман так і не дожив до того часу, коли його вихованців почали називати спочатку доберман-пінчерами, а потім уже й просто доберманами. З життя він пішов у 60-річному віці у рідному місті Апольді, де у 1900 році було створено існуючий досі національний Доберман-клуб Німеччини.

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, доброго дня. Як завжди, щиро ваш.