Це не казка. І не анекдот. Це правда життя, з якою дехто не хоче рахуватися, думаючи, що їм все зійде з рук. Це ситуація, яка дуже нагадує те, що зараз відбувається у відносинах України з Росією. Своєрідний символ.

Відразу після весілля, провівши гостей та родичів, молоді присіли за спорожнілим столом, щоб домовитися про те, як далі житимуть. Чоловік, хлопець з гірського російського селища, що одружився, як йому здавалося, за коханням, на українці, повчально каже:

- Значить так. Запам'ятай: якщо я прийду додому і папаха у мене буде ось тут (він демонстративно зсунув папаху на лоб), ти мене нагодуй, напої, спати поклади та не чіпляйся з розпитуваннями. А якщо я прийду додому й папаха у мене буде ось тут (він зсунув папаху на потилицю), то ти мене тоді нагодуй, напої, спати поклади — та можеш просити про що завгодно.

- А тепер ти мене послухай, чоловіче мій дорогий, — відповідає йому дружина. — Якщо ти прийдеш додому і побачиш, що руки у мене ось тут (вона уперлася кулаками у свої круті боки), то я начхати хотіла, де в тебе папаха!

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.