У середньовічного вченого, лікаря та філософа Авіценни був дуже старанний учень. Настільки старанний, що, не замислюючись, дотримувався кожного слова і поради свого вчителя, намагався повторювати чи не кожен його жест.

Якось до великого лікаря привели напівсліпого хлопчика. Вчитель, уважно вислухавши та оглянувши відвідувача, докладно розповів учневі, які компоненти слід змішати, щоб вийшли два цілющі коржі. Той зробив усе точнісінько, як було сказано. До очей хворого приклали коржики — і буквально наступного дня той прозрів.

А сусідом горе-учня був, як на гріх, такий самий напівсліпий чоловік. Натхнений неймовірним успіхом зцілення хлопчика, учень Авіценни приготував точно такі ж коржики і поклав їх йому на очі. Наступного дня у сусіда, що майже нічого не бачить, зір зник взагалі. Вражений таким несподіваним результатом учень прибіг до Авіценни в сльозах:

- Як же так, учителю? Я зробив все так само, як ти сказав зробити минулого разу! Чому ж це сталося?

У глибокій печалі мудрець відповів:

- Кожна людина індивідуальна. Сліпота походить від різних причин: від сухості організму, від вологості, від спеки, від холоду тощо. У тисячі сліпих може бути тисяча причин їхньої хвороби… Іди, синку, додому. І займися краще чимось іншим. Спробуй, наприклад, стати пекарем і продавати коржики. Можливо, хоч у цій справі ти досягнеш успіху…

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.