Свого часу нам з дітьми довелося кілька разів бувати на грецькому острові Крит. І ось під час однієї з поїздок ми вирішили здійснити морську прогулянку вздовж мальовничого острівного узбережжя. Вже й не пригадаю, з якого приводу серед дорослих учасників екскурсії розгорілася суперечка щодо відносності всього світу. Зате запам'яталася історія, розказана немолодим капітаном прогулянкового судна, на якому ми робили цю нетривалу подорож.

Якось відомий грецький вчений, який славився схильністю до зайвої гордості, вирішив ранок вихідного дня провести, плаваючи на рибальському човні з веслами. Прийшов він у невеликий місцевий порт, найняв молодого моряка, що копошився у своєму скромному човні біля самого пірса, і вирушив на морську прогулянку. Через якийсь час балакучий професор засмучено виявив, що з співрозмовником йому явно не пощастило. Неговіркий від природи моряк на питання, що сипалися на його адресу, відповідав коротко і однозначно. Зате було помітно, як подобається йому веслувати веслами, спритно ухиляючись від високих хвиль і насолоджуючись прекрасними видами узбережжя.

- А ось скажи мені, мій юний друже, — звернувся до нього професор, — ти філософію добре знаєш?

- Ні, — нехитро відповів моряк.

- Значить, чверть життя ти вже практично втратив, — зробив висновок вчений. — Ну, а з давньою історією ти хоча б знайомий?

- Ні, — відповів моряк.

- Виходить, ще одну чверть життя ти втратив, — не вгавав професор. — Невже й з астрономією твої справи так само?

- Так, — коротко підтвердив моряк.

- Це що ж виходить? Що й без третьої чверті життя ти залишився? — вголос міркував професор.

Раптом на морі розігралася страшна буря. Хвилі одна за одною почали буквально захльостувати маленький човен. Намагаючись перекричати шум морської стихії, моряк запитав у гостя:

- Ви вмієте плавати?

- Ні, — перелякано відповів професор.

- Ну, тоді моліться, щоб вам пощастило не втратити все своє життя…

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.