У давнину в Єрусалимі жив один молодий ремісник. І вирішив він якось стати атеїстом. А ходили у місті чутки про якогось Мойшу-атеїста, здатного будь-якого священнослужителя у суперечці за пояс заткнути. Вирішив ремісник знайти цього Мойшу-атеїста та стати його учнем.

Багато він ходив, багато людей розпитував про Мойшу, і ось, нарешті, підійшов до скромного будинку, в якому, як сказали знаючі люди, жив відомий атеїст.

Hа стук у двері відповів брязкітливий старечий голос:
- Кого там несе проти ночі?
⁃ Вибачте, але чи ви Мойша-атеїст?
⁃ Думаю, ти не помилився.
⁃ Я витратив багато часу, щоб знайти вас. Ось хочу стати вашим учнем.
⁃ Учнем? — старий здивовано дивився на непроханого гостя. — Чому ти можеш навчитися у мене? Адже я не філософ, не вчений.
⁃ Я чув, що ви переконаний атеїст. Я теж атеїст і хотів би послухати ваші аргументи.
⁃ То ти теж, виходить, атеїст?
⁃ Так, я не вірю ні в яких богів. Їх немає.
⁃ Що ж, цікаво… Але послухай мене, юначе. Ти колись читав Біблію, Коран чи апокрифи?
⁃ Ні, але…
⁃ Научися для початку не перебивати старших. Ти розмовляв зі жерцями, священиками, імамами?
⁃ Ні.
⁃ Ти здійснював паломництва у святі місця?
⁃ Ні, але навіщо? Я ж не вірю в оце ось все.
⁃ Hу, тоді, юначе, ти не атеїст, — спокійно промовив старий.
⁃ А хто ж я тоді?
⁃ Ти — невіглас…

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.