Під час давньої подорожі Таїландом нам не раз доводилося чути про незвичайний фрукт під назвою дуріан. А трохи пізніше і в самому Таїланді, і в Індонезії, і в Сінгапурі, і в деяких інших країнах доводилося вже не тільки чути про нього, а й зустрічати його у продажу і навіть отримувати насолоду від його плодів. Але наважитись на це я, чесно кажучи, так і не зміг. І зараз спробую пояснити чому.

Дуріан є плодом однойменного великого та вічнозеленого дерева з родини мальвових. Він росте в основному в тропічних лісах південно-східної частини Азії. Дуріан має нестерпно неприємний запах, який багатьма сприймається просто як смердючий, хоча в той же час відрізняється приємним смаком і вважається одним із найцінніших плодів в Азії та Південній Америці. На думку місцевих жителів, які часто вживають його в їжу, запах дуріана може викликати дивні бачення, зате смак приносить, як вони вважають, райську насолоду.

Плоди дуріану досягають часом 4 кілограми і виростають до 20 сантиметрів у діаметрі. Великий плід покритий твердою оболонкою з потужними колючками, а вміст розкривається п'ятьма стулками. По краю стулок розташоване темне насіння з м'ясистими придатками, яке якраз і вживають в їжу.

У багатьох країнах з дуріаном забороняється навіть з'являтися у громадських місцях через його сильний специфічний запах. У готелях, магазинах, ліфтах та громадському транспорті часто можна побачити відповідну табличку — зображення фрукта, перекреслене червоною лінією. Після дуріану у кімнаті ще довгий час залишається неприємний запах, тому зберігати такі фрукти у закритих приміщеннях категорично не рекомендують. Не раз доводилося чути історії про те, як смакування дуріана, розкритого під час польоту в закритому просторі пасажирського лайнера, призводило до необхідності наступної заміни обладнання та обшивки всього салону.

Дуріан гурмани ставлять в один ряд з такими ж делікатесами (приємними на смак, але з огидним запахом), як китайські «столітні яйця», шведський сюрстремінг або деякі види сирів з пліснявою. Якщо закрити ніс і все-таки скуштувати фрукт, то можна відчути солодкуватий смак, що нагадує молочний крем, банан, манго, ананас, перезрілу папайю і ваніль одночасно.

Дуріани ростуть на високих деревах, які плодоносять практично цілий рік і цвітуть менше восьми годин: білі квіти розкриваються у сутінках, а до світанку вже опадають. Запилюють цю незвичайну рослину кажани та бджоли. Фрукти, до речі, не зривають, а чекають, поки вони самі не впадуть на землю.

Тайці, індонезійці, філіппінці та жителі інших країн дуріан використовують незрілі плоди як овочі у вареному вигляді, зрілі ж плоди, як правило, йдуть на приготування десертів. Дуріан містить безліч корисних речовин і, на думку дієтологів, має навіть цілющі властивості. Коштує дуріан недешево. Наприклад, у Таїланді навіть невеликий шматочок м'якоті продають за 7−8 доларів.

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.