Знаєте, друзі мої, є люди, які здатні піклуватися тільки про себе, думати тільки про себе, мріяти тільки про своє, особисте, добробут. І нерідко доводиться переконуватись у тому, що змінити їх практично неможливо. Просто вони так влаштовані — і все. Навіть найочевидніші ваші аргументи ніколи не будуть ними почуті тому, що з усіх аргументів найбільш переконливими для них є ті, в яких звучить турбота про них самих.

У старовинній індійській притчі розповідається про те, як чоловікові, який страшенно любить себе, пізньої ночі, шалено захотілося палити. Взяв він свою люльку, набив її тютюном, а сірників знайти ніяк не може. Перевернув усе довкола, але сірників, як на зло, не знайшов. Взяв він тоді смолоскип, що освітлював вхід до його будинку, і подався до сусіда. За сірниками.

Його анітрохи не хвилювало те, що люди давно сплять, що його гучний стукіт у двері може розбудити дітей, яких у сусіда була ціла купа. Йому просто хотілося палити. Ось зараз.
Коли, нарешті, розбуджений стукотом сусід відчинив двері, любитель паління, показуючи йому люльку, сказав:

- Слухай, у тебе сірників не знайдеться? Бо я, поки не викурю трубку, заснути не зможу.
Сусід спросоння міг би, звичайно, послати непроханого гостя, куди слід. Але оскільки мав славу людини вихованої та стриманої, то лише відповів питанням на запитання:

- А від смолоскипа, який ти тримаєш у руці, прикурити не пробував?!

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.