Знаєте, мої друзі, кажуть, був час, коли Правда ходила міськими вулицями зовсім гола. Це настільки людям не подобалося, що всі намагалися не пускати її до себе до хати. Одного разу, коли Правда брела вулицею, вона побачила Притчу, одягнену в гарний одяг, що тішило око кожного, кому вона зустрічалася на шляху.

Притча запитала Правду:
- Чому ти ходиш вулицями зовсім гола і завжди така сумна?

Правда сумно відповіла їй:
- Сестро моя, у мене таке враження, що я давно вже стала нікому не цікавою. Я відчуваю себе старою та нещасною, і, очевидно, тому люди часто цураються мене.
- Не може бути, — заперечила Притча, — що люди цураються тебе лише тому, що ти стара. Я ж нітрохи не молодша за тебе, але чим старшою стаю, тим більше до мене уваги. Хочу відкрити тобі невеликий секрет: люди не люблять прості, відкриті речі. Багато хто вважає за краще, щоб речі були трохи приховані і злегка прикрашені. Якщо хочеш, я запропоную тобі кілька своїх гарних суконь, і ти одразу побачиш, як люди до тебе потягнуться.

Правда з вдячністю прийняла пропозицію Притчі та одяглася в її гарний одяг. І сталося справжнє диво — люди перестали її цуратися. Навіть навпаки, почали приймати її з радістю та усмішкою. З того часу Правду і Притчу часто почали бачити разом…

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.