«Галушки у вінтажному сервізі — справжнє свято», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк

«Галушки стали символом гостинності, достатку та родинного тепла»

- Галушки — одна із улюблених страв на Полтавщині, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. - Вони стали символом гостинності, достатку та родинного тепла. Сети для галушок є доволі унікальним явищем в українському фарфорі. Ось набір «Традиційний», створений у 1972 році видатним художником Іваном Віцьком на Полтавському фарфоровому заводі. Цей сет — ода українській кулінарній традиції.

— Що входить до цього комплекту?

— Велика макітра з кришкою для подачі галушок, порційні миски, ємкості для спецій, мисочки для сметани… Макітра з кришкою призначена для того, щоб галушки певний час залишались гарячими. Лаконічна форма виробів перегукується з народним посудом, а шляхетне поєднання білосніжної порцеляни та золотого оздоблення надає комплекту урочистості. Художник не прагнув надмірної декоративності. Навпаки, стриманість форм і кольорів підкреслює головне — повагу до традиції, яка не потребує зайвих прикрас.

«У цьому сеті відчувається дух полтавської оселі, де за великим столом збирається родина»

— Гарно!

- Автор набору — відомий український митець Іван Віцько — народний художник України, лауреат премії імені Катерини Білокур, багаторічний головний художник Полтавського фарфорового заводу. Саме в роки його роботи підприємство переживало один із найяскравіших періодів свого розвитку. У наборі для галушок відчувається дух полтавської оселі, де за великим столом збирається родина, де гостинність була і є не просто красивим словом, а способом життя. Сьогодні цей сервіз сприймається не лише як предмет побуту, а й як важливий культурний артефакт свого часу. Він нагадує про те, що традиції живуть доти, доки ми їх бережемо. Такий набір на столі створює атмосферу справжнього свята, де головним є родинне спілкування.

«Ніжні волошкові орнаменти розсипаються по поверхні, створюючи відчуття легкості й літньої свіжості»

- Цікаво, що наприкінці 1960-х років на українських фарфорових заводах з'являється ціла серія тематичних наборів для національних страв, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — Набір «Галушки українські» Миколи Старченко став одним із найвдаліших прикладів такого поєднання традиційної кулінарії та мистецтва українського фарфору. Українська кухня завжди об'єднувала родину, зберігала пам'ять поколінь і ставала частиною національної культури. Галушки давно стали кулінарним символом України, а особливо Полтавщини, де їх шанують як справжню гастрономічну легенду.

— Кожен предмет цікаво розглядати у деталях…

- Комплект складається з великої посудини для подачі галушок, порційних мисок, посуду для сметани та приправ. Його форми вирізняються м'якими округлими обрисами, що нагадують традиційний народний керамічний посуд. Водночас білизна порцеляни надає набору святковості та особливої урочистості.

— Які особливості декорування сету?

- Декор побудований на поєднанні синіх квіткових мотивів і золотистих акцентів. Ніжні волошкові орнаменти розсипаються по поверхні, створюючи відчуття легкості й літньої свіжості. Золото додає композиції святкового звучання, але не порушує її гармонійної стриманості. Цей декор нагадує українські вишивки та розписи, у яких природа стає невід'ємною частиною людського життя. Набір створений для живого родинного застілля. Уявляється великий стіл, галушки зі сметаною, розмови, жарти й тепла атмосфера української оселі. Саме такі моменти художник ніби прагнув зберегти у порцеляні. Сьогодні набір «Галушки українські» сприймається не лише як зразок високоякісного українського фарфору 1960-х років, а й як символ поваги до народних традицій. Художники українських фарфорових заводів шукали натхнення у власній культурі, перетворюючи звичні речі на справжні твори мистецтва. Сьогодні такі сервізи у повній комплектації — рідкість. Ця вінтажна порцеляна розповідає про український дім, родинний стіл і ту особливу атмосферу гостинності, що здавна була однією з найкращих рис українського народу.

— Навершя на кришках макітр нагадують обручки.

— Так. І, думаю, що ця деталь невипадкова. Дві поєднані каблучки — один із найдавніших символів шлюбу та родинного союзу. Цілком імовірно, що набір задумувався як весільний або подарунковий для молодят.

«Білий фарфор підкреслював ніжність тіста, округлі форми макітр асоціювалися з домашнім теплом»

— Чи змінюється, на вашу думку, смак страви, якщо подавати її у спеціально призначеному сеті?

— Склад страви не змінюється, але її сприйняття — безумовно. Сучасна нейрогастрономія доводить, що на смак впливає чимало факторів: атмосфера за столом, сервірування, дизайн посуду… Коли галушки подаються у спеціальній макітрі, на столі з вишитою серветкою, дерев'яними ложками, у посуді з українським орнаментом, людина отримує не лише смакове, а й емоційне враження.

— Справді.

— Вітчизняні митці створювали не просто посуд, а образ української трапези. Білий фарфор підкреслював ніжність тіста, округлі форми макітр асоціювалися з домашнім теплом. Й, безумовно, страва у гарному посуді смакує особливо, якщо такий посуд був створений саме для неї. Галушки у вінтажному сервізі — справжнє свято.

Раніше у «ФАКТАХ» колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк розповіла про дитячий сет з абеткою, який є справжнім раритетом.

До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Нещодавно у музеї відкрито зал українського фарфору, де представлено чимало унікальних робіт вітчизняних майстрів-фарфористів. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!

Фото у заголовку: М. Старченко. Набір посуду «Галушки українські». Коростенський фарфоровий завод. 1968

Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк

46

Читайте нас у Facebook