«Блюда „Гранати“ та „Японська вишня“ — справжні раритети», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк

«Гранат — символ щедрості природи й невичерпної краси Всесвіту»

- Блюдо «Гранати» Валентини Трегубової належить до найвиразніших декоративних творів художниці, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — У центрі композиції розкритий гранат, що ніби сяє зсередини розсипом коштовних зерен. Мисткиня не прагне ботанічної точності: плід стає декоративним образом, майже фантастичним фруктом. Його насичені бордові, фіолетові та рубінові відтінки контрастують із білизною фарфору, створюючи відчуття внутрішнього світла. Навколо граната розгортається мереживо листя, виконаного у характерній для Валентини Трегубової манері. Темно-сині, бірюзові та зелені листки утворюють своєрідний вінок, що обрамляє центральний образ. Тонкі золоті контури надають рослинним формам витонченості й нагадують ювелірну оправу для дорогоцінного каменя.

— Що символізує цей фрукт?

— У багатьох культурах він є символом життя, добробуту, краси та життєвої енергії, а також щедрості природи й невичерпної краси Всесвіту. Саме тому художниця наділяє цей фрукт майже казковою величчю. Блюдо вражає поєднанням декоративної сміливості та тонкого колористичного чуття. Особливого декоративного звучання твору додають бутони, які не заповнюють простір суцільно, а залишають навколо композиції багато повітря. Завдяки цьому блюдо виглядає легким і водночас урочистим.

«Гранат розкритий, наче дорогоцінна скринька. Зерна сяють немов рубіни»

— Квіти дещо нагадують тюльпани… Мабуть, це невипадково? У східному декоративно-прикладному мистецтві гранати та тюльпани часто об’єднували в єдиний флористичний орнамент.

— Варто відзначити, що квіти стилізовані, тому викликають чимало різних асоціацій. Хтось може вбачати тут цвіт граната, хоча насправді він інший. Версія про поєднання у декоруванні плода граната та квітки тюльпана теж можлива. Тюльпан символізує красу, весну, відродження та любов, а гранат — родючість, достаток і продовження роду. Таке поєднання символів прочитується як декоративна поема про життя, красу і достаток.

— Ця робота справді зачаровує…

— Так. Гранат розкритий, наче дорогоцінна скринька. Зерна сяють немов рубіни. Золото не просто підкреслює контури, воно створює відчуття внутрішнього світла. Саме тому погляд постійно повертається до центру композиції. Ми дивимося не на фрукт, а на символ достатку, прихованого скарбу та життєвої енергії.

— Як, на вашу думку, таким декоративним блюдом можна прикрасити оселю?

- Найкраще воно виглядатиме на світлій стіні як самостійний арт-об'єкт, у ніші з м'яким підсвічуванням або поруч із темним деревом чи натуральним льоном. У сучасному мінімалістичному інтер'єрі воно може стати яскравим кольоровим акцентом. Особливо ефектно працюватиме поєднання білого фарфору з глибокими синіми та гранатовими барвами декору.

«Композиція нагадує старовинну вишивку або коштовну емальовану прикрасу»

— Чим особливе блюдо «Японська вишня»?

- Воно належить до тих творів художниці, де природний мотив перетворюється на декоративну фантазію, сповнену витонченості та внутрішньої гармонії. На білосніжній поверхні фарфору розгортається вишукана композиція з плодів та листя, виконана у характерній для мисткині декоративній манері. Грона темно-вишневих ягід ніби звисають із гілок, утворюючи плавний ритм округлих форм. Їхній насичений пурпуровий колір контрастує з холодними синіми й зеленими відтінками листя, надаючи твору особливої глибини та живописності. Листя тут не є лише фоном. Валентина Трегубова перетворює кожен листок на самостійний декоративний елемент. Вони виписані тонко і фантазійно: з орнаментальними прожилками, мереживними контурами та золотими акцентами. Завдяки цьому композиція нагадує старовинну вишивку або коштовну емальовану прикрасу.

— Яка краса!

- Художниця не прагне ботанічної достовірності. Її «Японська вишня» — це радше поетичний образ, навіяний східною естетикою, де важливими є не стільки реальні форми, скільки відчуття краси, рівноваги та споглядання. Плавні лінії гілок, ритмічне чергування плодів і листя створюють відчуття спокійного руху, ніби легкий вітерець колише гілку. Особливої виразності твору надає поєднання глибоких синіх тонів із багряно-фіолетовими ягодами та делікатним золоченням. Завдяки цьому блюдо набуває благородного звучання й виглядає водночас декоративним і дуже сучасним. «Японська вишня» Валентини Трегубової — ода красі природи, побаченій очима художниці, яка вміла знаходити гармонію між народною декоративною традицією та витонченою поетикою східного мистецтва. У цьому творі фарфор стає полотном, а рослинний мотив — справжньою декоративною симфонією кольору, лінії та світла.

— Чи є ці блюда сьогодні раритетами?

- Безумовно. Але раритет у фарфорі — це не просто «старий предмет». Для мене раритетний фарфоровий твір має поєднувати кілька ознак: авторське походження, художню цінність, обмежений тираж або рідкісність. Декоративні блюда Валентини Трегубової «Гранати» та «Японська вишня», створені у 1970 роках на Коростенському фарфоровому заводі, відповідають всім цим критеріям. Сьогодні це справжні раритети.

Раніше «ФАКТИ» публікували розповідь колекціонерки Людмили Карпінської-Романюк про дивовижні чашки з розписом усередині.

До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Нещодавно у музеї відкрито зал українського фарфору, де представлено чимало унікальних робіт вітчизняних майстрів-фарфористів. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!

Фото у заголовку: Валентина Трегубова. Блюдо «Гранати». Коростенський фарфоровий завод. 1972 рік

Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк

40

Читайте нас у Facebook