«Сервіз „Червона книга“ зачарує тих, хто любить природу», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк

«Теплі відтінки надають композиціям вигляду старовинних гравюр»

— Сервіз «Червона книга» Віталія Шевченка зачарує тих, хто любить природу, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Сет створений на Сумському фарфоровому заводі у 1986 році. На перший погляд, сервіз нагадує сторінки великої енциклопедії природи. На білосніжній поверхні фарфору оживають птахи й звірі. Художник обрамлює їх гілками, листям і травами, ніби створюючи своєрідні медальйони пам’яті, де кожен представник фауни займає почесне місце.

— У чому, на вашу думку, особливість декорування сервізу?

— Декор виконаний у стриманій коричнево-золотавій гамі. Ці теплі відтінки надають композиціям вигляду старовинних гравюр або музейних ілюстрацій XIX століття. Художник ніби навмисно відмовляється від яскравих кольорів, щоб глядач зосередився на образах. Тонкі лінії пера, уважне моделювання пір’я, шерсті, листя та трав свідчать про справжню любов автора до природи. Особливе враження справляє велике блюдо з образом вепра. Його могутня постать здається символом дикої природи, яка ще зберігає свою силу, але вже потребує захисту. Поряд птахи, кожен із власним характером. Усі вони утворюють своєрідний фарфоровий заповідник, де вирує життя.

— Чи не здається вам, що погляд птахів дещо беззахисний?

— Ці образи справляють сильне враження. Птахи ніби прислухаються до світу навколо себе, намагаючись зрозуміти, чи несе їм щось загрозу. На великому чайнику вони зображені поруч, утворюючи майже родинний портрет. Уява домальовує беззахисних пташенят. І від усіх цих асоціацій сервіз стає набагато глибшим, ніж просто декоративний предмет з анімалістичним декором.

«Цей сет на столі я б доповнила вазою з гілочками шипшини»

— Назва сету «Червона книга» нагадує про моральну відповідальність людини перед світом, у якому вона живе, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — Цей сервіз з’явився у другій половині 1980-х років, у період, коли екологічна тема почала дедалі гучніше звучати у всьому світі. Для декоративного мистецтва такий твір був досить незвичним: він не просто прикрашав побут, а спонукав замислитися. І саме в цьому полягає його особлива цінність. Сьогодні, коли багато видів тварин і птахів залишаються під загрозою зникнення, сервіз «Червона книга» звучить напрочуд сучасно. Він нагадує, що мистецтво здатне не лише захоплювати красою, а й виховувати відповідальність. Дивлячись на ці фарфорові предмети, розумієш: перед нами не просто чайний сервіз, а тихий і мудрий заклик берегти світ, який ми отримали у спадок.

— Як ви б порадили сервірувати таким сетом стіл?

— Мені здається, цей твір особливо гармонійно сприймається восени. Його золотаво-коричнева палітра перегукується з кольорами осіннього лісу, а образи тварин і птахів нагадують про вічний зв’язок людини з природою. На мою думку, цей сервіз належить до тих рідкісних творів, які цікавіші не стільки як предмет щоденного чаювання, скільки як привід для розмови. Якщо більшість чайних сервізів запрошують до атмосфери затишку чи святкового столу, то «Червона книга» Віталія Шевченка запрошує до роздумів. Під час сервірування гості неодмінно почнуть розглядати зображення птахів і звірів, згадувати власні зустрічі з природою. Найдоречніше сет виглядав би у заміському будинку чи на дачі серед книг про природу. Поруч із цим сетом я б поставила вазу з гілочками шипшини або польовими рослинами.

— Кому варто дарувати анімалістичні сервізи та статуетки, кому — з квітами, а кому з графічним дизайном — смугами чи у горошок?

— Це дуже цікаве питання, адже вибір порцеляни часто розповідає про характер людини не менше, ніж її одяг чи книжкова полиця. Анімалістичні сервізи та статуетки — чудовий подарунок для людей емоційних, відкритих, тих, хто любить природу та зберіг дитячу здатність дивуватися. Такі речі сподобаються родинам із дітьми та домашніми улюбленицями, а також людям, чия професія пов’язана з дослідженням фауни, й, звісно, колекціонерам фарфору. Фігурка коня може символізувати силу й свободу, птахи уособлюють мрію та натхнення, коти — символ домашнього комфорту, а олені чи лані — шляхетності й гармонії. Сервізи та вази з квітами — майже універсальний подарунок. Вони особливо сподобаються романтичним натурам, поціновувачам класики, людям, які люблять садівництво, дачу, кімнатні рослини, тим, хто прагне створити в домі атмосферу спокою, затишку та краси. Квітковий декор несе відчуття достатку, родинного тепла і зв'язку з природою.

Графічний дизайн часто обирають поціновувачі сучасних інтер'єрів, шанувальники стилю 1960-х років, ті, хто любить лаконічність.

— Чи варто, на ваш погляд, у сервіруванні столу поєднувати предмети сервізів з флористичним та анімалістичним декором?

— Чому б ні? Наприклад, можна поєднати чашки з польовими квітами та фігурку пташки як акцент або сервіз із маками розмістити поруч із вазою, прикрашеною метеликами… Не бійтесь експериментувати. Це може бути справді дуже цікаво та захопливо.

Раніше колекціонерка, дослідниця історії української порцеляни та авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про сети зі свічниками у творчому доробку вітчизняних митців-фарфористів.

Читайте також: «Відзначаючи сторіччя скульптора Владислава Щербини, ми відтворили атмосферу його майстерні», — засновник ShvetsMuseum Олександр Швець

До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Нещодавно у музеї відкрито зал українського фарфору, де представлено чимало унікальних робіт вітчизняних майстрів-фарфористів. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам масу позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!

Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк

Фото у заголовку: В. Шевченко. Сервіз «Червона книга». Сумський фарфоровий завод. 1986 рік

48

Читайте нас у Facebook