У дитинстві його як тільки не називали — і Мане, і «кривоніжкою», і «косооким», і Бог знає, як ще. Але одного разу придумане старшою сестрою Терезою ім'я Гаррінча (водиться в Бразилії така спритна гарна пташка) приклеїлося до нього раз і назавжди. Під цим ім'ям Мануель Франциско дух Сантос, який народився 28 жовтня 1933 року у Ріо-де-Жанейро, назавжди увійде до історії рідної країни. Під цим ім'ям він прославиться на весь світ.

А починалося все у його житті досить сумно. Природа ніби знущалася з цього хлопчика з дуже бідної сім'ї, нагородивши його з появою світ цілим букетом фізичних недоліків: косоокістю, деформацією хребта, зміщенням кісток таза і ногами різної довжини. Декілька операцій так нічого і не дали. Різниця в довжині ніг — 6 сантиметрів! — викликала не лише фізичні страждання, а й глузування інших дітей, від чого ці страждання лише посилювалися.

Втім, глузування припинялося, як Гаррінча починав грати у футбол, влаштовуючи у володінні м'ячем такі циркові вистави, що у всіх просто щелепи відвисали, спостерігаючи за тим, що він творить.

Рано кинувши навчання у школі, хлопець влаштувався на ткацькій фабриці, аби хоч якось допомогти батькам. Ну, і, як усі пацани у Бразилії, звичайно, грав у футбол. Коли його успіхи у фабричній команді стали помітними, хтось вирішив показати кривоніжку тренерам відомого клубу «Ботафого». На оглядинах 16-річний Гаррінча, не дуже дбаючи про своє майбутнє, обвів половину професійної команди, включаючи гравця збірної Бразилії Нілтона Сантоса. Такі витівки юним вискочкам зазвичай не прощали. Але Нілтон Сантос першим попросив тренерів не відмовлятися від молодого таланту. І незабаром Гаррінча вже грав у футболці «Ботафого».

На першому ж у своїй кар'єрі чемпіонаті світу з футболу (1958) Гаррінча у складі національної збірної стає чемпіоном. Ще через чотири роки його назвуть найкращим гравцем чемпіонату світу. І це у складі команди, в якій вже сяяла зірка бразильського і світового футболу — Пеле!

У 60 матчах, зіграних збірної Бразилії за участю Гаррінчі, команда зазнала лише однієї поразки. Це сталося в останній для нього зустрічі проти збірної Угорщини. Всі ці роки футбольний світ захоплювався унікальною, неповторною грою по суті інваліда (!), який творив у матчах на вищому рівні такі дива, від яких досвідчені фахівці та вболівальники просто захоплювали подих. Як його тільки не називали тепер — і Кривоногим ангелом, і Чарлі Чапліном футболу, і Великим кульгавим. Але найбільше йому самому подобалося ім'я «Радість народу».

Коли спившегося (до речі, як і батько свого часу) й жебракуючого великого Гаррінчу, який у 49 років покинув цей світ, поховали на цвинтарі рідного Ріо, на його могилі так і написали: «Тут зі світом спочиває Мане Гаррінча, Радість народу». У списку найвидатніших футболістів Бразилії він назавжди посів друге місце. Слідом за легендарним Пеле.

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.