Про блокування коштів на банківських картках та про те, як українці декларують активи, розповів Гетманцев
У першій частині інтерв'ю з головою Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим «ФАКТИ» дізналися про всі нюанси використання касових апаратів, встановлення яких з 1 січня 2022 року стало обов'язковим для ФОП, що проводять розрахункові операції.
У продовженні розмови йтиметься про те, наскільки активно податкова відслідковує операції по банківських картках українців і передає цю інформацію в правоохоронні органи, Бюро економічної безпеки — через посилення фіскалізації. Також Данило Гетманцев розповів, на яку суму громадяни вже задекларували активів у межах податкової амністії.
«Фінмоніторинг — це так званий must have для країни, що хоче бути інтегрованою у світову фінансову систему»
— Блокування коштів на банківських картках — ця тема хвилює багатьох українців у зв'язку з посиленням фіскалізації. Візьмемо такий приклад: людина потроху підторговує, гроші їй надсилають на особисту картку. По каналах фінмоніторингу банк це виявив та заблокував рахунок. Дана інформація з банку може передаватись у податкову?
— Так, звісно.
— Наскільки ретельно банки відслідковують подібні транзакції?
— Ретельно відслідковують та активно передають інформацію. Податкова, можливо, не завжди на це реагує, але мине час і вона активніше помічатиме такі моменти.
Поясню, як працює система фінмоніторингу. До слова, саме так вона діє досить давно й в усіх цивілізованих державах. Побачивши сумнівні операції, банк формує так звані кейси (бере всі взаємопов'язані між собою операції, які демонструють рух грошей, що мають сумнівне походження) і передає їх до НБУ та служби фінмоніторингу. Остання аналізує ці кейси та спрямовує їх до правоохоронних органів. За наявності ознак фінансового правопорушення — до Державної податкової служби. Якщо є інформація про склад злочину, тоді вона передається до Бюро економічної безпеки.
Читайте також: Про результати перевірки декларації Зеленського та у кого з депутатів конфіскували незаконне майно: розповідає голова НАЗК
— Які наслідки для такого продавця можуть бути?
— Не хочу нікого дивувати, але з 2017 року у нас діють штрафи за незаконну підприємницьку діяльність. Якщо людина ніде не зареєстрована, а просто здійснює підприємницьку діяльність, це підстава для штрафу в розмірі 17 тисяч гривень — за перше правопорушення, та 34 тисяч гривень — за друге. Штраф стосується як тих, хто стоїть на базарі та чимось торгує, так і тих, хто продає в Інтернеті. Форма торгівлі не впливає на цей момент. Проте така систематична ризикована діяльність, спрямована на отримання прибутку, є підприємницькою діяльністю, що вимагає реєстрації.
Крім цього, людині може бути нарахований податок на суми, які вона отримувала. Звичайна ставка податку на доходи фізичних осіб — 18%.
— Раніше ви казали, що з часом фінмоніторинг посилюватиметься.
— Посилення фінмоніторингу — це більш аналітична робота, яка розрахована на глибокий аналіз операцій, які мають ознаки сумнівних. Ця робота поглиблюватиметься.
Приміром, в Європі та США ідентифікація необхідна від нуля доларів. У нас поки що ідентифікація особи проводиться при банківських операціях від 5 тисяч гривень. У світі діє принцип — знай свого клієнта. Фінмоніторинг — це не наша вигадка та намагання якимось чином щось нав'язати задля введення додаткового контролю. Фінмоніторинг — це must have для країни, що хоче бути інтегрованою у світову фінансову систему. Якщо ми не приймаємо норми, що діють за кордоном, то нас просто віднесуть до сумнівних юрисдикцій, операції з якими підлягають додатковому фінмоніторингу з боку наших закордонних партнерів. Від цього страждатиме банківська система, але передусім — споживачі.
Фінпрозорість, транспарентність — найголовніша ознака фінансів у всьому світі. Моя теза, що фінмоніторинг поглиблюватиметься, не ґрунтується на особистих розробках чи новаціях від нашого комітету. Йдеться про спостереження за розвитком цього законодавства в Європейському союзі та про розуміння, що норми, введені ними, сьогодні доведеться запроваджувати й нам. Хочемо ми цього чи ні.
«1 млрд 270 мільйонів гривень вже задекларовані»
— Минулого року в Україні стартувало добровільне одноразове декларування активів фізичних осіб. Які кошти вже задекларували громадяни?
— 1 млрд 270 мільйонів гривень задекларовані. Активність розпочалась у грудні, коли люди побачили: цей механізм безпечний, доступний та дає можливість відбілити свої кошти. У вересні-жовтні у нас було досить пасивне ставлення до податкової амністії, проте в грудні задекларовані кошти збільшились на 60%. Навіть на свята люди декларували статки: у січні вже амністовано понад 220 млн гривень.
— Сьогодні чимало декларантів стикаються з такою проблемою: вони мають амністувати всі активи, отримані до 2021 року. А якщо людина після
— Це одне з найскладніших питань, яке виникло під час проведення податкової амністії. Адже закон говорить наступне: доходи мають бути отримані до 1 січня 2021 року. Всі амністії так проводились, бо ми повинні розуміти — момент отримання доходів має бути в минулому, щоби поточний період податкової не страждав від амністії попереднього періоду, ну, і щоб не було так званого накопичення неіснуючих доходів, наперед. Адже хтось може щось задекларувати зараз, а потім не сплачуватиметься податок на доходи ще кілька років. Тому є така норма.
До нас звертається досить багато декларантів, які потрапили в описані вище умови. Цю ситуацію ми разом з податковою розглянули та вирішили: в такому разі ми дозволимо декларувати за умови, якщо дохід було отримано до 1 січня 2021 року. Це питання спірне, але має трактуватися на користь платника, тому буде роз'яснення податкової, яка дозволить це робити.
— Що частіше декларують українці — готівку чи майно?
— Якщо ми говоримо про кількість декларантів, які взяли участь в амністії, то 95% - це декларування готівки. Люди отримали відповідний документ, сплатили збір, і все пройшло позитивно.
— Нещодавно ви говорили, що зараз розробляється законопроєкт, який дозволить контролювати коштовні придбання українців та стягувати з них податки, якщо вони не зможуть пояснити джерело походження статків. Про купівлю на яку суму йдеться?
— Наразі цей законопроєкт готує Кабінет Міністрів України. Йдеться про непрямі методи податкового контролю. Проте, в якому вигляді його ухвалять, поки не знаю, будемо обговорювати з урядом та громадськістю та тільки після цього приймати певні рішення.
16583Читайте також: Про зменшення субсидій, захмарні зарплати деяких чиновників і чесний прожитковий мінімум — в інтерв’ю з Галиною Третьяковою
Читайте нас у Facebook
