«Побачивши у Facebook мої підсніжники, одна пані присоромила мене: мовляв, навіщо видаю справжні квіти за фарфорові», -- майстриня Вікторія Міщенко

Весна вже не за горами. Це чудова пора, коли все навкруги квітне. Чудова вона й тому, що попереду літо.

Майстриня з керамофлористики Вікторія Міщенко створює з холодного фарфору красу, яка не в’яне та не боїться морозів.

В інтерв’ю «ФАКТАМ» керамофлористка розповіла про свою нову колекцію первоцвітів.

«Краса первоцвітів в їх скромності та витонченості»

- Первоцвіти — мої улюблені квіти, — говорить Вікторія Міщенко.— Я створюю як лісові первоцвіти (проліски та підсніжники), так і садові (примулу, мускарі, форзицію). Лісові первоцвіти гарно компонуються із основою з натурального дерева, а до садових чудово пасує витончена кераміка. Дуже люблю створювати кульбабки. Вони, звичайно, не є первоцвітами в повному сенсі цього флористичного терміну, та все ж є символом весни. Краса первоцвітів в їх скромності та витонченості. Кольори зазвичай не насичені, але яскраві. Квітка велика порівняно із листком, тому первоцвіти завжди виразні.

— Ваші квіти як справжні. А чи траплялись історії, коли їх дійсно приймали за живі?

- Побачивши у Facebook мої підсніжники, сфотографовані на засніженій клумбі, одна пані присоромила мене: мовляв, навіщо видаю справжні квіти за фарфорові. Насправді це і був найкращий комплімент моїй творчості.

— Як досягаєте точності у відтінках квітів?

- Підбір кольорів — найскладніший етап. Технічно наче все просто: береш трохи білого холодного фарфору, додаєш олійної фарби, ретельно змішуєш і працюєш. Але насправді все складніше. По-перше, фарбувати можна тільки вдень, при денному освітленні, інакше правильно відтінок та його насиченість не підібрати. І ще треба враховувати, що фарби швидко сохнуть, тому потрібно бути у роботі дуже мобільною. Також при висиханні фарби, нанесені на такий фарфор, стають на тон-два темнішими.

Читайте також: «Створюю нічники з гарбузиків лише у темряві», — майстриня Оксана Шпетна

— Який первоцвіт створити найскладніше та чому?

- Чемпіон по складності -- мускарі. Варто лише поглянути на цю квітку — і зрозумієте, як в ній багато елементів. Одне суцвіття — це 30−40 маленьких, але різних по розміру квіточок. Кожна з них розфарбовується вручну, адже має різний тон. І всі ці квіточки треба надійно розмістити на стеблі — довгому і тонкому, зробити листя. Клопіт ще той. Але результат того вартий.

«У Німеччині примулу називають «ключем заміжжя»

— Вікторіє, який первоцвіт ваш улюблений?

- Кожна квітка цікава по-своєму. Наприклад, чимало людей думають, що підсніжники та проліски — одна квітка, але я занурилась в систематику рослин і точно знаю, що це різні види. Відмінності очевидні і зовні: підсніжник білий, а пролісок зазвичай блакитний, хоча може бути й рожевим або фіолетовим. У підсніжника три пелюстки, у проліска — шість. Підсніжники та проліски -- символи весни, переходу від зими до тепла і цвітіння природи. А ще це символ волі. Адже люди часто вбачають у підсніжниках велику життєздатність, оскільки ці квіти можуть проростати навіть під шаром снігу.

Мускарі мають кілька назв. Наприклад, «гадюча цибулька» або «мишачий гіацинт». Це теж цікава квітка. Вона асоціюється з життєствердністю. Ну, а щодо примули, тут все зрозуміло із назви. «Primus» означає перший. В Німеччині примули відомі як «ключики» (Schlusselublume). Згідно з давніми сагами, цю першу весняну квітку пов'язують із ключами богині весни — Фреї. Примулі також приписують магічні властивості — зокрема, виявляти приховані скарби. За повір’ям німецьких селян, примула, що зацвіла на Масляну, вказує на особливий момент для пошуку скарбів. Думаю, що корені цього повір’я у народній назві примули «ключики», адже квітки зібрані в суцвіття, яке нагадує в'язку ключів. А де є ключі, має бути і «замок», який вони відкривають. До речі, у Німеччині примулу називають й «ключем заміжжя» (Heirathsschlussel), оскільки існує повір'я, що дівчина, яка першою знайде первоцвіт на Різдво або Великдень, вийде заміж у цьому ж році.

— Невже цю квітку ймовірно побачити у природі у грудні?

— Так. Якщо зима досить тепла, це ймовірно. В Англії цю квітку також називають «чарівною квіткою» (Fairy-cap), оскільки існує повір’я, що в її пелюстках приховуються маленькі феї та казкові гноми. Примула викликає особливе захоплення у англійців. Легенда говорить, що пересилання примули з Англії до Австралії серед англійців, які переїхали, стало чимось надзвичайним. Де є англієць і сад, ви неодмінно знайдете примулу. Тому для мене не дивно, що часто замовлення на композиції з примулами приходять з Великої Британії. Також я надсилала квіти до Німеччини, Франції, США і двічі аж до Нової Зеландії.

«Практично всі вільні поверхні в квартирі — підвіконня, тумби, комоди — займають мої квіти»

— Як виглядає ваша майстерня?

— Це звичайний письмовий стіл в оселі. Може здатись, що на ньому гармидер, але це мій робочий хаос. Все під рукою, все зручно. Практично всі вільні поверхні в квартирі — підвіконня, тумби, комоди — займають мої квіти різного ступеня готовності, окремі деталі, матеріали, горщики. До цього вже всі у сім ї звикли і, сподіваюсь, змирились.

Читайте також: «Дедалі популярнішими у парфумерних композиціях стають овочеві ноти», — парфумер Олександр Перевертайло

— Які інструменти використовуєте для створення квітів?

- У першу чергу, це інструменти для роботи із пластичною масою — зокрема, шпателі. Майже такі, що йдуть в комплектах до дитячого пластиліну. Також ножиці. У мене їх дуже багато. Великі, маленькі, манікюрні. Кожні для своїх цілей. Тому що в одних випадках треба точно розрізати тоненький шар холодного фарфору, наприклад, для пелюсток, і ножиці повинні бути гостріші за бритву. А в іншому випадку треба понадрізати кромку листочків, і надріз має бути трохи рваним. Але у мене є чітке правило: не дозволяю нікому у сім’ї використовувати мої робочі інструменти для побутових потреб. Окреме місце займають різноманітні штампи та форми. Не можу обійтись, звичайно, без ноутбуку. У соціальних мережах показую свою творчість. До того ж під час роботи слухаю на ноутбуці аудіокниги чи серіали (так-так, серіали теж слухаю, а не дивлюся).

— Яке ваше творче кредо?

— Моє кредо — люби те, що ти робиш. Ті, хто бачать процес моєї роботи, часто вважають його нудним та одноманітним. Для мене це не так. Коли шматочок глини перетворюється на тендітну квітку, для мене це справжнє диво та надзвичайна радість. І слова вдячності від тих, у кого є мої композиції, дуже для мене приємні. Вони мотивують мене до нового творчого пошуку.

Раніше «ФАКТИ» розповідали про ляльок, створених з пляшок декораторкою Юлією Шахназаровою.

Фото з альбому Вікторії Міщенко

74467

Читайте нас у Facebook