Зараз вже важко сказати, хто саме порадив 15-річній Еллі Фіцджеральд взяти участь у популярному конкурсі юних талантів Amateur Nights, який щорічно проводився у Нью-Йорку. Та це тепер, власне, і не так уже й важливо. Важливо те, що вона на це наважилася.

Для дівчинки з бідної негритянської родини, сором'язливої та загнаної життям у куток, це було взагалі неймовірно. У своєму віці вона вже встигла побачити стільки всього, що іншому подібних випробувань вистачило б на три життя. І зраду батька, що покинув сім'ю, і ранню смерть матері, і поневіряння дитячими притулками, звідки доводилося постійно тікати, і підробіток доглядачкою борделю — все це було в її «послужному списку».

А ще в ньому був дитячий спів у церковному хорі, де дівчинці, яка не знала музичної грамоти і ніколи не відвідувала уроки вокалу, вдавалося так імпровізувати, виконуючи спірічуелси та госпели, що публіка, слухаючи їх, просто божеволіла від захоплення.

І ось 21 листопада 1934 року Елла Фіцджеральд вийшла на перший у своєму житті конкурсний виступ. Від хвилювання в неї зненацька зник голос. Але судді вирішили надати дівчинці ще один шанс. І вона використала його чудово! У результаті Елла виборола перший приз, а з ним і грошову винагороду (аж 25 доларів!), та тижневий контракт з гарлемським театром «Аполло».

Маючи унікальний діапазон голосу, який охоплював цілих три (!) октави, Фіцджеральд швидко стає відомою всій Америці. Виконуючи джаз і лише джаз, вона навчилася майстерно робити скет, тобто імітувати голосом звучання різних духових інструментів. Під час виступу вона імпровізувала, викликаючи неймовірне захоплення не тільки у численних шанувальників джазу, а й у суворих музичних критиків, і у представників виконавчого цеху, які ревно стежать за конкурентами.

Минали роки. І вони були роками її фантастичної слави. Елла Джейн Фіцджеральд стала не просто визначною американською співачкою. Її почали називати не інакше, як «першої леді джазу», «першої леді пісні», найбільшою вокалісткою в історії джазової музики.

За свою довгу кар'єру вона стала володаркою 13 премій «Греммі», кавалером найпрестижніших державних нагород США та багатьох інших країн. Вона записала 90 альбомів, що розлетілися світом багатомільйонними тиражами. Вона випустила музичні збірки, які створювалися разом з геніальними джазовими виконавцями Дюком Еллінгтоном, Луї Армстронгом, Квінсі Джонсом та Джо Пассом.

Величезні фізичні навантаження, пов'язані з частими гастрольними перельотами та переїздами, не могли не позначитися на здоров'ї великої співачки. Операція на серці сприяла різкому погіршенню зору. А через діабет довелося ампутувати обидві ноги. Але Елла не звикла здаватися. Вона створила благодійний фонд, який допомагав молодим талановитим музикантам та людям, хворим на діабет. Вона збирала рецепти для унікальної кухонної книги, яка зараз зберігається у бібліотеці Гарвардського університету.

Померла Елла Фіцджеральд 15 червня 1996 року у віці 79 років у Беверлі-Хіллз, штат Каліфорнія.

«Не має значення, звідки ти прийшов, — написала вона у своєму щоденнику. — Важливо, куди ти йдеш. І ще. Головне — не сходити зі шляху і не здаватися. Там, де ви відчуваєте любов та натхнення, не можна помилитися…»

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.