«Фінансова підтримка від Лесі Нікітюк»: як за допомогою фейкових сторінок у соцмережах українців розводять на гроші

«Повелась на оголошення і стала жертвою поширеного шахрайства — коли від імені відомої людини розміщується пост з обіцянкою грошової допомоги»

- Виглядало все так, ніби це сторінка Лесі Нікітюк, — розповіла «ФАКТАМ» 47-річна Ірина із Гостомеля під Києвом. — А оскільки я підписана на справжню Лесю, мене зовсім не здивувала поява такої публікації у моїй стрічці. До того ж усім відомо, що Леся Нікітюк із перших днів війни активно допомагає переселенцям. І тут пропонувалася грошова допомога. Перейшовши на посилання, я опинилася на сайті, де, щоб отримати обіцяну допомогу, потрібно було ввести дані своєї карти. Я спочатку засумнівалася, чи це варто робити. Повернулась до тієї самої публікації у Facebook нібито від Лесі Нікітюк і переглянула коментарі. Усі вони були позитивними. Люди писали, що миттєво отримали гроші та дуже задоволені. Багато коментарів було із серії: «Я сама не вірила, і дарма — гроші прийшли протягом години». Не побачивши там жодного негативного відгуку, я все ж ввела дані своєї карти. І за кілька хвилин втратила все, що на цій карті було. Там залишалося близько семи тисяч гривень, які зникли!

Ірина, як і багато хто, повелась на оголошення і стала жертвою дуже поширеного останнім часом шахрайства — коли від імені відомої людини чи організації розміщується пост з обіцянкою грошової допомоги. Виглядає все дуже реалістично — фейкова сторінка справді схожа на справжню, а коментарі як один позитивні. Про те, що її ім'я використовували у своїх цілях шахраї, незабаром заявила сама Леся Нікітюк, розмістивши у своїх stories скриншоти фейкових публікацій та підписавши: «Обережно, обман!» Телеведуча повідомила, що вже звернулася до кіберполіції.

Незабаром після того, як за численними скаргами користувачів фейкову сторінку заблокували, з'явилася ще одна — знову з фотографією Лесі Нікітюк та пропозицією грошової допомоги. Але сам обліковий запис був підписаний як «Ukraine 24», а логотип був дуже схожий на телеканал «Україна». Насправді ж обліковий запис ніякого відношення до телеканалу не мав.

Ще один, не менш поширений спосіб обману — обіцянки грошової допомоги від якоїсь відомої організації. Наприклад, від ООН. У травні «ФАКТИ» писали про те, як у таке шахрайство повірили сотні українців — і втратили гроші.

Фейкові сторінки, на яких поширювалися оголошення з обіцянкою «грошової допомоги від ООН», були дуже схожі на сторінки відомих українських служб новин. Та сама назва, той самий логотип. І десятки коментарів від вдячних українців, які «самі не вірили, але миттєво отримали гроші». Постраждалі від цієї цинічної схеми розповідали, що на сайті, на який вони переходили за посиланням, їм пропонувалося пройти дивне опитування — там не питали, ні з якого людина регіону, ні про те, чи втратила вона роботу або майно. Запитання стосувалися того, які канали дивиться респондент, як часто це робить. Пройшовши опитування, людина отримувала повідомлення про те, що вона може отримати гроші. Суми обіцяли чималі — від 20 до 100 тисяч гривень. Але для того, щоб їх отримати, потрібно було або ввести дані своєї картки (зокрема cvv-код і втратити всі гроші, які були на рахунку) або перерахувати 50/100/200 гривень на вказаний рахунок, щоб потім «саме з цього рахунку прийшли гроші».

Як розпізнати, що сторінка фейкова і вас дурять? Звертайте увагу на такі речі:

- Кількість підписників на сторінці, з якої поширюється оголошення. У справжньої Лесі Нікітюк і справжньої служби новин — сотні тисяч, а то й мільйони фоловерів. А у фейкових сторінок — від сили кілька десятків. Не лінуйтеся зайти на профіль, з якого публікується оголошення та перевірити це.

- Реакції на пост. Негативні коментарі, які залишають ошукані користувачі, адміни фейкової сторінки миттєво видаляють. Але реакція «обурливо» залишається.

- Зміст коментарів. Під подібними постами можуть зустрітися не лише захоплені, а й здивовані відгуки — мовляв, хтось чомусь одержав не гроші, а купон на Аліекспрес. Такі хитрощі викликають у користувача ще більше довіри: коли негативні коментарі начебто теж є, але вони зовсім не про те, що це шахрайство. Прочитавши таке, людина впевнена, що максимальне розчарування, яке може на нього чекати, — це купон на покупки замість обіцяних грошей.

- Прохання ввести дані своєї картки (не тільки номер, а й термін дії та cvv-код). Робити це не можна за жодних обставин!

- Прохання перерахувати на рахунок «перевірочні 25/50/100/200 гривень», після яких вам нібито перекажуть гроші. Якщо для того, щоб надіслати гроші, вас просять щось заплатити наперед, це обман.

Як не стати жертвою обману: цинізму шахраїв протиставити здоровий глузд

Створення фейкових сторінок, де обіцяють матеріальну допомогу, — не єдиний спосіб обману людей під час війни. Цинічні шахраї намагаються нажитися і на історіях постраждалих від бойових дій. Особливо тих, про які дізнається вся країна. Яскравий приклад — трагедія у Кременчуці, де 27 червня російська ракета влучила у торговий центр «Амстор» і забрала життя щонайменше 25 людей. Вже наступного дня в соцмережах, почали з'являтися сторінки для збору коштів постраждалим сім'ям, більшість з яких виявилися фейковими. Заклики перераховувати гроші на ці рахунки повні співчуття користувачі активно репостили, навіть не замислюючись, що не перевіривши інформацію, допомагають аферистам.

Читайте також: Мільйон гривень «для армії» поклали собі в кишеню: групу аферистів знешкодили у Дніпрі

Або історія 18-річного героя «ФАКТІВ» В'ячеслава Ялова із села Верхньоторецьке Донецької області, який через війну втратив маму (жінка загинула під час обстрілу житлового кварталу) і став опікуном своїм чотирьом братикам та сестричкам. Вперше про Славу розповіли на телебаченні у травні. І відразу ж, 6 травня, в Instagram з'явилася фейкова сторінка під назвою «Слава Ялов», де розпочався активний збір коштів.

Створюючи фейк, шахраї добре постаралися. Використовували фото справжнього Слави, які знайшли на сторінках хлопця в Instagram та Facebook. Кожен допис підписували зворушливою фразою із серії «як я сумую за мамою», «як люблю своїх братів і сестер» тощо. Як тільки на сторінці у справжнього Слави з'являлося якесь відео (наприклад, розмовна stories), шахраї протягом кількох годин забирали відео на свою сторінку. Коли справжній Слава Ялов в ефірі одного з телеканалів заявив, що сторінка фейкова і показав, що на його справжній сторінці навіть аватарка інша, аферисти відразу змінили аватарку — на таку саму, як у справжнього Слави. Самого Славу, який намагався з ними розібратися, шахраї забанили та продовжили збір коштів.

Ось справжня сторінка Слави Ялова:

А ось — шахрайська. Розпізнати обман дуже складно:

Що робити у таких випадках?

Не вірити написаному й обов'язково перевіряти інформацію. «ФАКТИ» написали на сторінку шахрая, повідомивши, що хочемо допомогти. Людина, що видає себе за Славу Ялова, відразу відгукнулася, надіслала номер картки й засипала нас подяками. При цьому коли ми попросили його про телефонну розмову для інтерв'ю, «Слава» заявив, що «не має часу» і «краще спілкуватися в переписці». На зв'язок телефоном шахрай, звичайно, так і не вийшов. Тому перед тим, як сліпо відправляти гроші по реквізитах у соцмережах, варто як мінімум поговорити телефоном з тим, кому збираєтесь допомагати та особисто почути його голос. Відправляти гроші без такої перевірки можна лише у тому випадку, якщо збір ведуть волонтер чи організація, яким ви довіряєте.

Куди скаржитися і чи це має сенс?

Однозначно має. Якщо ви зіткнулися з подібним шахрайством, необхідно якнайшвидше звернутися до кіберполіції. Не обов'язково навіть їхати до відділення — можна залишити заяву на сайті з детальним описом ситуації.

Не варто думати, що ваша заява залишиться непоміченою — практика показує, що поліція полює на таких шахраїв і час від часу їх затримують. Наприклад, наприкінці червня в офісі Генпрокурора повідомили про затримання угруповання аферистів, які заробили 100 мільйонів (!) гривень, створивши фальшивий інтернет-сайт урядів України та країн ЄС. Це саме ті злочинці, які стояли за схемою «матеріальної допомоги від ООН».

«Учасники, що постраждали в результаті військових дій, заходили на такі сайти, намагаючись отримати допомогу від країн-членів ЄС, — повідомили в пресслужбі офісу Генпрокурора. — При проходженні процедури авторизації, необхідної для отримання виплат, відвідувачі сайтів заповнювали поле з реквізитами своїх банківських карток для нібито оплати комісії за транзакцію при нарахуванні грошової допомоги. Після цього учасники схеми списували з банківських карток потерпілих кошти, які розподіляли між собою. Внаслідок такої схеми постраждали близько 5 тисяч громадян України. Збитки становлять понад 100 млн гривень».

Ще про одну шахрайську схему раніше писали «ФАКТИ», у цьому випадку співробітники компанії Milton Group під виглядом «трейдерів» пропонують європейським пенсіонерам «вигідне інвестування» в криптовалюти та акції.

3485

Читайте нас у Facebook