ПОИСК
Україна

Що зміниться в Україні з 1 вересня: навчання, ціни, перетин кордону, приватизаційні аукціони

15:40 30 серпня 2022
дитина вчиться

1 вересня в Україні починається не тільки новий навчальний рік (до речі, у багатьох вишах він уже розпочався). Заплановані й інші зміни у нашому житті. Але все ж День знань — головний. В сенсі — головний біль для батьків, вчителів та чиновників.

Школа: на всіх не вистачить підручників та місць в укриттях

Анонсовано, що у більшості шкіл почнеться навчання офлайн — тобто очне. Учні відстоять лінійки Першого дзвоника й підуть у класи. Але є нюанси. Як повідомив міністр освіти та науки Сергій Шкарлет, МОН розробило чотири моделі навчання у середніх школах в умовах повномасштабної війни в Україні. Буде братися до уваги, де знаходяться учні, яких також класифікували: 1) учні, що перебувають на територіях, суттєво віддалених від бойових дій; 2) учні-переселенці; 3) учні, що перебувають у зоні бойових дій та на тимчасово окупованих територіях; 4) учні, що виїхали за межі України.

Для перших двох категорій пропонуються всі варіанти навчання в українських школах: очна, дистанційна, сімейна форми навчання, екстернат або ж змішана (очно-дистанційна) форма. Третій категорії доступні дистанційка, екстернат за дистанційною формою та сімейне навчання. Для біженців за кордоном можливе очне навчання у закордонних школах, а також дистанційне, сімейне та екстернат. Яку саме форму навчання обрати — вирішувати батькам. Та їхня думка буде також коригуватися ситуацією з безпекою та наявністю у школах і поруч укриттів. Бо, як заявив глава МВС Денис Монастирський, відповідальність за безпеку дітей під час очного навчання несе адміністрація навчального закладу, а не батьки. Тому, ймовірно, директори побачать, що загнати учнів в укриття (і всіх там розмістити без тісняви) під час тривоги практично неможливо, тому незабаром після початку навчання багато шкіл перейде на онлайн-форму. А ще ж потрібно, щоб працювали системи сповіщення, а в укриттях був запас води, їжі та медикаментів.

Ймовірно, через те, що для всіх учнів в шкільних укриттях місця не вистачить, незабаром багато шкіл перейде на онлайн-форму навчання

Наразі ж, за даними Шкарлета, з 12 800 шкіл очне навчання планують близько 3000, дистанційне — 5700, змішане — 4000. Потребують організації укриттів понад 26 тисяч навчальних закладів усіх рівнів (від дошкільних до вишів). До речі, потрібно враховувати, що у приміщеннях навчальних закладів після початку масового вторгнення московитів розміщували біженців. І ще подекуди їх не встигли розселити.

Тривалість навчального року 2022/2023 та його структуру (канікули, 5-денка чи 6-денка, одна чи дві зміни, тривалість навчального дня, уроків, перерв) кожна школа буде визначати самостійно, але потрібно вкластися у період з 1 вересня до 30 червня 2023 року.

Також є зміни у програмі, спричинені розв'язаною росією війною. Так у програмах з історії будуть наголошувати на імперському типі держави СРСР, приділятимуть значну увагу руху українського опору у ХХ столітті. Вивчатимуться російсько-українська війна, що розпочалася у 2014 році, геноцид українців, влаштований московитськими воєнними злочинцями — від рядових до вищого керівництва рф, нові терміни, як-от «русскій мір» та «рашизм».

Школярів будуть навчати й основ вогневої підготовки, домедичної допомоги, цивільного захисту та питань ризиків воєнного часу, як-то поведінки під час повітряних тривог, обстрілів, поводження з підозрілими предметами тощо.

В літературних предметах російські та білоруські автори будуть замінені іншими іноземними письменниками. Виняток — російськомовні автори, життя та творчість яких були тісно пов’язані з Україною. МОН також вилучило з переліку рекомендованих програми з вивчення російської мови та літератури.

Одна з проблем — на жаль, паперові підручники не встигли надрукувати в достатній кількості. Якщо 1−4 класи, що навчаються за програмою «Нова українська школа», та старші класи, що навчаються за попередніми моделями, зможуть отримати підручники своїх попередників, то 5-класники, як першопрохідці програми НУШ, мали отримати нові підручники. Яких ще немає. Тому видавництво «Ранок» за сприяння МОН надає відкритий доступ до електронних підручників для 1−5 класів з усіх предметів та чисельної мультимедійної бази контенту. Безоплатний доступ до підручників можна отримати на сайті https://d-learning.com.ua/.

Щодо українських вишів, то більшість наших ВНЗ, на думку міністра Шкарлета, буде практикувати змішаний формат навчання. Яке, до речі, вже кілька днів як почалося у багатьох закладах: уряд рекомендував вишам почати навчання з 15 серпня в офлайн-формі, але самоврядність університетів дозволяє їм «коригувати» рекомендації МОН.

Також МОН планує змінити тривалість навчання у вишах, яка нині фіксована законодавством. Заявлено, що бакалаврат в залежності від спеціальності буде тривати 2−6 років, а магістратура — 1−4. 3-річний, в середньому, бакалаврат та 2-річна магістратура пришвидшать вихід фахівців на ринок праці, що особливо важливо в умовах війни. Бо наразі спостерігається великий відтік спеціалістів в армію та за кордон.

Українських та польських школярів навчатимуть поводитися зі зброєю та змусять займатися фізкультурою

З 1 вересня трохи зміниться й навчання у польських школах, де нині перебуває багато дітей українських біженців. У них так само, як і в Україні, більше уваги нададуть вивченню навичок поводження зі зброєю, підозрілими предметами та наданню першою допомоги, поведінці при загрозі бойових дій. Більше часу буде приділятися вивченню історії після 1945 року, зокрема — імперській політиці СРСР, «Смоленській катастрофі» і навіть пандемії коронавірусу. А ще більше уваги буде приділятися фізичній підготовці школярів. Оскільки батьки багатьох дітей «домовляються» з сімейними лікарями, щоб отримати довідку на звільнення від фізкультури, з цього навчального року такі довідки зможуть виписувати лише лікарі, що є «вузькими фахівцями».

Польський аналог ЗНО — Матура, атестат зрілості — за результатами цього навчального року буде містити більше завдань, але й часу на нього буде відведено також більше. До речі, обов'язково повинні складати матуральні іспити лише випускники ліцеїв. Випускники технікумів вже — дипломовані спеціалісти, тому, якщо не планують продовжити навчання у виші, Матуру можуть не складати.

На українських біженців у Німеччині з 1 вересня також чекають нововведення. З цього дня почнеться облік безвізових днів, протягом яких вони тут перебувають. Якщо на цей час вичерпаються 90 днів безвізу, біженці мають виїхати з країни на 90 днів. Це не стосується тих, хто має посвідку на проживання — реєстрацію тимчасового захисту.

Також у вересні в Німеччині скасовується пільговий проїзд залізничним транспортом (9 євро проїзний квиток на місяць) і очікується зростання тарифів на проїзд у громадському транспорті.

Столиця відбере перепустки у волонтерів та пересічних громадян

У Києві через велику кількість підробок з 1 вересня зміниться формат перепусток для пересування транспортних засобів під час дії комендантської години. «Ми створили систему, щоб перепустками на транспортні засоби користувалися лише особи, які належать до підрозділів сектору безпеки та оборони України, критичної інфраструктури міста та органів державної влади. Цивільні особи, громадські організації, благодійні фонди, спілки, об’єднання, групи зазначеними перепустками забезпечуватися не будуть. Мешканцям та гостям міста Києва наполегливо рекомендуємо дотримуватися правил комендантської години та режиму світломаскування, про які повідомляють у міських ЗМІ, у громадському транспорті та на дошках оголошень», — заявив комендант Києва генерал-майор Віктор Плахтій.

У закордонні відрядження дозволять їхати навіть військовозобов'язаним

З 1 вересня дозволено виїзд за кордон «по роботі» військовозобов’язаним чоловікам, які працюють в експортоорієнтованих компаніях. Виїхати на строк до 7 днів одночасно можуть до 10 відсотків (але не більше 10 осіб) працівників підприємства. Причому їхній місячний заробіток має бути не менше ніж 20 тисяч гривень на чоловіка й вони не повинні мати заборгованості перед податковою. Заявки роботодавці матимуть змогу оформити через «Дію».

Також з 1 вересня вводять пілотний проєкт правил перетину кордону з Польщею для автотранспорту для мінімізації черг, що виникли через міграційні процеси, постачання військової та гуманітарної допомоги та експортно-імпортні процеси, які виникли після закриття морських портів України.

Пілотний проєкт передбачає тимчасову зміну категорій пунктів пропуску українсько-польської ділянки кордону (4 пункти пропуску — до 7,5 т і 4 пункти пропуску — понад 7,5 т). Рух транспортних засобів повною масою до 7,5 тонни повинен скеровуватись на менші пункти пропуску: «Устилуг-Зосин», «Грушів-Будомеж», «Смільниця-Кросценко», «Угринів-Долгобичув». Рух транспортних засобів повною масою до 7,5 тонни у пунктах пропуску «Рава-Руська — Хребенне», «Краківець — Корчова», «Шегині — Медика» та «Ягодин — Дорогуск» буде заборонений.

Проєкт триватиме до 30 листопада 2022 року, після чого буде ухвалене рішення щодо впровадження такого порядку на постійній основі.

Інфографіка по проєкту — тут.

А для закордонних поїздок на автотранспорті з 1 вересня повинен запрацювати електронний поліс страхування «Зелена картка». Можливість укладати електронні договори матимуть клієнти страховиків — повних членів Моторного (транспортного) страхового бюро України, що мають право укладати ці договори міжнародного страхування. Процедура оформлення буде аналогічна процедурі оформлення внутрішнього електронного договору ОСАЦВ. Але отриманих електронних документів буде недостатньо: потрібно буде роздрукувати pdf-файл візуальної форми сертифіката, щоб мати змогу показувати паперову форму у страхових випадках.

Ціни та тарифи, на жаль, зростуть

«Монобанк» підвищує з 1 вересня комісію на зняття готівки в банкоматах. «З 1.09.2022 платіжні системи під тиском банків — власників великих банкоматних мереж — більш ніж удвічі підвищать міжбанківський тариф відшкодування за зняття клієнтами інших банків готівки в українських банкоматах. У цих умовах тариф, що раніше діяв за зняття готівки, не буде покривати наших витрат і ми, на жаль, змушені з 1.09 підняти тариф за зняття власних коштів з наших карток з 0,5% до 0,9%. Тариф за зняття кредитних коштів залишиться без змін», — повідомив у телеграмі співзасновник банку Олег Гороховський.

Вже у вересні в Україні прогнозується зростання цін на молоко та молокопродукти, оскільки закупівельні ціни та витрати на виробництво збільшуються, а сезонні надої падають. Також очікується подорожчання овочів, фруктів (бо ж сезон закінчується), круп (бо зерном потрібно буде годувати худобу), яєць та мʼяса (див. попередні пояснення). Не останню роль у цьому може зіграти подорожчання електроенергії для бізнесу. Прогнозується, що невдовзі НКРЕКП підніме граничну вартість її на ринку «на добу наперед» до 5000 грн/МВт-год (з нинішніх 1378,97 — 4000 грн).

Вже у вересні в Україні зростуть ціни на молочні продукти, овочі, фрукти, яйця та м’ясо

У багатьох регіонах подорожчає проїзд у громадському транспорті. Також, попри те, що тарифи на комунальні послуги обіцяли поки не переглядати, дехто їх таки переглядає у сторону підвищення. Так, наприклад, у Рівному в півтора раза зросте тариф на вивіз сміття — з огляду на різке підвищення цін на пальне після 24 лютого. До речі, дизпальне також може подорожчати на гривню за літр, через зростання ціни на нього в Європі.

Влада працює над підвищенням безпеки валютних операцій та обіцяє допомогти бізнесу

Валютним обмінникам, яким нещодавно заборонили світлові табло, 1 вересня встановили крайнім терміном, щоб обладнати приміщення системами технологічного відеоконтролю за обслуговуванням клієнтів. Раніше небанківські фінансові установи та оператори поштового зв’язку, що здійснюють торгівлю валютними цінностями, були зобов'язані здійснювати валютно-обмінні операції з обов'язковим застосуванням такого контролю з 3 серпня.

В Україні з 1 вересня планують знову масово запустити процес приватизації. «Президент України поставив завдання запустити приватизацію з вересня. Для цього Верховною Радою прийнято відповідне законодавство, урядом розроблені всі підзаконні нормативні акти. Маємо зробити цей процес максимально швидким. Мала приватизація, особливо в регіонах, де люди в селах і містечках знають об’єкти, які роками стоять і неефективно використовуються, покликана дати можливість викупити ці приміщення за справедливу ціну та розпочати роботу», — заявив очільник уряду Денис Шмигаль, підкресливши, що це особливо дасть можливість розширити виробництво аграріям. У першу чергу оголосять аукціони на елеватори та хлібокомбінати.

Наразі змінено порядок проведення електронних аукціонів малої приватизації: скорочено період між аукціонами та передбачено повторні аукціони зі зниженням стартової ціни, спрощено підготовку об’єктів до приватизації. Також обіцяють запустити державні грантові програми для бізнесу.

Читайте також: Чи повернеться курс долара та євро на довоєнний рівень: розповідає економіст Андрій Новак

Фото у заголовку pixabay

30194

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Instagram

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів