У кожного з нас у дитинстві була своя мрія. Заповітна, найважливіша, яка здавалася цілком доступною. Згодом ми починали потихеньку розуміти, що далеко не кожна мрія може здійснитися і що дійти до поставленої перед собою мети, як правило, вдається лише тим, хто прагне до цього наполегливо і послідовно, не звертаючи уваги на тимчасові невдачі і постійні сумніви. Мей Керол Джемісон, яка народилася рівно 65 років тому, 17 жовтня 1956 року, в невеликому американському містечку Декейстері, штат Алабама, чомусь твердо була впевнена в тому, що обов'язково побуває в космосі. Це було ще в той час, коли і в її рідному місті, і в Чикаго, куди сім'я Джемісон перебралася в пошуках кращого життя, коли Мей було всього три роки, дискримінація за кольором шкіри була справою звичайною, і дівчинці, яка мріяла стати астронавтом, з цим доводилося стикатися чи не на кожному кроці. І в школі, і в Стенфордському університеті, куди талановита афроамериканка вступила в 16-річному віці.

Та й пізніше, вже закінчивши університет і отримавши ступінь доктора медицини в Корнельському медичному коледжі, Мей постійно відчувала на собі прояви очевидної несправедливості тільки тому, що у неї чорний колір шкіри. Може бути, саме з цієї причини вона вирішила кинути все і, записавшись у Корпус миру, служити в ньому лікарем-волонтером, надаючи медичну допомогу іншим таким, як вона, волонтерам, які працювали в Ліберії і Сьєрра-Ліоні. До речі, в цей час Джемісон дуже захопилася танцями, від балету до джаз-модерну. Причому, захопилася настільки, що навіть збиралася стати професійною танцівницею. Але тут втрутилася навчена життєвим досвідом мама дівчини: «Ти завжди зможеш танцювати, будучи лікарем, але ти не зможеш лікувати людей, ставши танцівницею».

Дізнавшись про оголошений НАСА 12-м набір майбутніх астронавтів, Мей, яка ніколи не відмовлялася від своєї дитячої мрії, подала документи до конкурсної комісії. І несподівано для всіх була запрошена на курси підготовки. «Я прекрасно усвідомлюю той факт, що я не перша афроамериканка, у якій були навички, талант і пристрасне бажання стати астронавтом, — напише потім Мей Джемісон. — Просто я була першою, на кому НАСА зупинило свій вибір». Її перший і єдиний політ у космос проходив на борту шаттла «Індевор» з 12 по 20 вересня 1992 року. Загальна тривалість перебування астронавта Джемісон в космічному просторі склала 190 годин, 30 хвилин і 23 секунди. Серед вражень, які вразили Мей і запам'яталися їй на все життя, був вид до болю знайомого Чикаго, залитого нічними вогнями, які немов підморгували дівчинці, що таки здійснила свою давню мрію.

Пішовши з НАСА в березні 1993 року, Джемісон почала займатися пропагандою медичних знань і охороною здоров'я в країнах Західної Африки. А ще вона стала першою справжньою астронавткою, що знялася в популярному американському серіалі «Зоряний шлях». А ще вона грала саму себе в документальному багатосерійному фільмі «Невідома планета Земля», знятому National Geographic в 2018 році. А ще на честь першої афроамериканки, яка здійснила політ в космос, в 2021 році було названо астероїд, який раніше носив лише порядковий номер 97512…

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра і щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.