Мер Львова списав 10 бомбосховищ під час війни: про що йдеться
Після трагічної загибелі людей через неможливість потрапити у сховище, прем'єр-міністр Денис Шмигаль оголосив всеукраїнську перевірку доступності та стану укриттів. Під час її проведення було виявлено тисячі закритих, списаних та непридатних для перебування приміщень практично у всіх регіонах.
Закритими під час перевірки у масштабах країни виявилося 5879 укриттів. Найбільше — у Запорізькій області — 1349 сховищ, Львівській — 1316 та Миколаївській — 483.
«Виявилося, що кожне четверте сховище або закрите, або непридатне для перебування людей. Але ми розповімо історію про інші сховища. Їх не перевіряли комісії, їх немає на офіційній карті, вони не рятуватимуть людям життя. А все тому, що міська влада їх… списала. Відбувалося це з 2019 до 2021 року ще до повномасштабного вторгнення, але вже під час війни проти України. Виконком Львівської міської ради під керівництвом мера міста Андрія Садового зняв з обліку 10 об'єктів цивільного захисту. Частину з них після цього — продали, частину — забудували багатоповерхівками», — йдеться у розслідуванні Lviv Media.
Зазначається, що в минулому столітті, коли радянська влада всерйоз готувалася до ядерного конфлікту, на всіх заводах і підприємствах, що будувалися, відводилося місце під укриття. Ці підземні бомбосховища, розраховані на сотні, а іноді й тисячі місць, були спроєктовані так, щоб урятувати працівників від перших наслідків ядерної атаки.
«Виконком вилучає з міського фонду захисних споруд чотири укриття. Вказують і причину: технічна неможливість та економічна недоцільність збереження захисної споруди під час нового будівництва. Тобто так і пишуть — чинне укриття заважає забудовнику будувати. Бомбосховище на Рудненській перетворилося на просту нежитлову споруду. Фонд Держмайна, який у 2014 році судився за нього із молочним заводом, отримує можливість її продати. Що й робить у червні 2021 року», — йдеться у розслідуванні.
Як пише Lviv Media, така ж доля спіткала бомбосховище на території Львівського заводу штучних алмазів та алмазних інструментів та «Львівприладу».
«Історія з колишнім „Львівприладом“ показує, як правильно списувати радянські бомбосховища. Спочатку знімаємо їх з обліку, чітко вказуємо, що забудовник повинен збудувати нові укриття, тільки після цього даємо йому містобудівні умови та обмеження, і там також вказуємо, що укриття мають бути. Чому виконком Садового цього не зробив у двох попередніх випадках — ми не знаємо», — йдеться у розслідуванні.
Загалом у Львові статус укриття мають понад шість тисяч споруд. Абсолютна більшість із них — це просто підвали житлових будинків, на які повісили табличку. 27% із них — або закриті або в такому стані, що ще невідомо, де безпечніше — у підвалі або на вулиці.
«Що ж до серйозних сховищ, що залишилися ще від радянського союзу, то десятиліттями на їхній стан усім було байдуже. Міська ж влада згадувала про них лише тоді, коли вони заважали інтересам приватних забудовників. І коли треба було обирати між безпекою та „економічною доцільністю“ — виконком міської ради на чолі з мером Андрієм Садовим радше обирав друге», — резюмувало видання.
Раніше «ФАКТИ» повідомили про судову тяганину між Львівською міськрадою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-австрійське підприємство «Галінвест». Як заявив мер Львова Андрій Садовий, предметом суперечки є земля та майно у центрі Львова (йдеться про львівський ринок «Добробут»), яке нібито було цинічно вкрадено у міста. Його загальна вартість, за словами мера, становить понад 500 млн. гривень.
728Читайте нас у Facebook
