«Я благав її перед від'їздом: „Доню, не їдь!“»: українська журналістка вже вісім місяців вважається зниклою безвісти
Батько Вікторії Володимир Рощин вважає, що вона може знаходитись серед «заморожених» вʼязнів в росії, місцеперебування яких не розголошується. По справі Вікторії Рощиної відкрито кримінальне провадження, але поки ніяких результатів.
«Її схопили окупанти й тиждень утримували»
— Куди ми тільки не звертались, навіть до ООН, але відповідей немає, — розказав «ФАКТАМ» Володимир Рощин. — Нам залишається тільки чекати на відповідь і молитися. Це вже вдруге, коли Вікторія потрапила до росіян. Перший раз її затримали також під час журналістської роботи. Донька намагалася потрапити у березні 2022 року до окупованого Маріуполя. Її схопили окупанти, тиждень протримали, але, врешті решт, після розголосу цієї ситуації у світі, відпустили. Зараз так не вийшло.
— Як Вікторія зникла?
— Вона просто перестала виходити на зв'язок. Я зателефонував її головному редактору. Відомо, що якщо журналіст добу не виходить на зв’язок в умовах воєнного стану, треба писати заяву в поліцію. Але мені сказали, що цього не потрібно відразу робити, щоб їй не нашкодити, бо вона на окупованій території. Думали, Вікторія зробить матеріал і повернеться. Два місяці ми не оголошували доньку у розшук. Вже потім зробили розголос, під'єдналося багато журналістів, а Служба безпеки України відкрила справу за фактом зникнення людини. Ведеться розслідування, але новин немає.
— Коли востаннє ви спілкувалися з донькою?
— Вона дзвонила мені 3 серпня 2023 року. Четвертого, зранку, ще говорила телефоном з сестрою і сказала, що ввечері подзвонить. Більше з нею зв'язку не було.
Читайте також: «Били. Принижували. Погрожували вбити»: каховський журналіст Олег Батурін про 8 днів у російському полоні
— Ви знали, у яку небезпечну подорож збирається Вікторія?
— Зазвичай, донька нічого не говорила нам про свої завдання. Щось пояснювала, тільки коли поверталась з відряджень. Я знав, що вона збирається потрапити на окуповану територію і буде їхати через Польщу, Литву, Латвію та росію. Але подробиці вона нікому не розповідала. Памʼятаю, як благав її перед від'їздом: «Доню, не їдь, не треба! Дозволь мені оплатити твоє відрядження.» Я сподівався, що це може якось її зупинити. Але вона мені тільки відповіла: «Ні, тату, мені це треба.» От і все. Журналістика — то все її життя.
«росія — в самому кінці світового індексу свободи преси»
За словами першого секретаря Національної спілки журналістів України Ліни Кущ, існує проблема зі статусом журналістів як цивільних осіб, незаконно затриманих росією.
— Формально, згідно з женевськими конвенціями журналісти не є комбатантами, вони не можуть бути полоненими й в списках на обмін, — зазначила «ФАКТАМ» Ліна. — Звільнення повинно відбуватися безумовно. Але росія затримує наших колег за підставою «протидія спеціальній воєнній операції, тероризм, екстремізм, шпіонаж» і, користуючись правовою невизначеністю, утримує журналістів, не даючи змогу запустити процедуру для звільнення. Поки її немає, ми можемо лише вдаватися до компаній солідарності з полоненими та інформування міжнародної спільноти.
— Ми знаємо, що в росії та на окупованих нею територіях в Україні незалежних журналістів переслідують, ув’язнюють, катують і іноді вбивають, — сказала «ФАКТАМ» представниця «Репортерів без кордонів» Полін Мофре. — Наша організація кілька разів закликала російську та українську владу провести ретельне розслідування, щоб знайти Вікторію Рощину. Але російська влада досі не визнала навіть її затримання. Нам відомо, що більшість українських журналістів стали військовими репортерами, працюючи в дуже небезпечних ситуаціях.
Читайте також: «Владиславе, це що за х**ня відбувається? Ти що, повірив у своє безсмертя?» — в Криму мучать українського журналіста
— За вашими даними, скільки журналістів постраждало під час військового вторгнення в Україну?
— За два роки ми задокументували одинадцять убитих і щонайменше 35 поранених журналістів під час репортажів в Україні. Це випадки смертей і поранень українців та журналістів з інших країн. Загалом, за оцінками «Репортерів без кордонів», з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році жертвами злочинів російських збройних сил стали щонайменше 100 журналістів, включаючи заручників, зниклих безвісти, полонених і викрадених.
— Яких зусиль потрібно докласти, щоб вплинути на російську владу і суди стосовно журналістів?
— Правосуддя потребує часу, але важливо, щоб автори цих нападів на журналістів були встановлені та засуджені, щоб нагадати, що ці злочини не залишаться безкарними.
— Як змінилася позиція росії у світовому індексі свободи преси після повномасштабного вторгнення в Україну?
— росія перебуває в самому кінці світового індексу свободи преси «Репортерів без кордонів» за 2023 рік, посідаючи 164 місце зі 180 країн. Війна в Україні дозволила кремлю розпочати остаточну «чистку» російського медіаландшафту.
Додамо, що в Україні сподіваються на міжнародну допомогу у звільненні колишнього власкора «ФАКТІВ» Ірини Левченко та її чоловіка Олександра, яких окупанти схопили у Мелітополі майже рік тому.
2670
Читайте нас у Facebook
