Нападаючи на Україну, росія також вважає, що воює із Заходом, — Олександр Литвиненко
росія досі не змогла підкорити Україну, незважаючи на величезні ресурси, а угода про безпеку з Великою Британією стала поворотним моментом у війні в Україні. росію можна було б стримати, якби інші західні держави надали подібні гарантії. Про це написав голова Служби зовнішньої розвідки України Олександр Литвиненко у колонці для журналу The Economist.
На його думку, мета російської війни в Україні — знищити українські сили оборони — залишається незмінною. Однак, незважаючи на величезну ресурсну перевагу, росія вже майже два роки не може досягти цієї мети. Окрім героїзму українських військових та солідарності населення з державою, вирішальну роль у цьому відіграла підтримка Заходу. Ця підтримка посилила глобальний вимір війни та унеможливила досягнення росією її наполеонівських цілей. Ці цілі в першу чергу включають анексію українських територій, які політичне керівництво в москві оголосило «історичними російськими територіями», і створення політичного утворення, повністю залежного від москви, для контролю над тими українськими територіями, які не можуть бути анексовані напряму.
Президент росії володимир путін сподівається, що перемога над Україною допоможе йому відновити контроль над колишніми радянськими республіками відповідно до принципів російського імперіалізму, які панували як до, так і після комуністичної епохи. кремль усвідомлює, що поразка в Україні полегшить завоювання інших колишніх радянських республік. Якщо Україна залишиться, це лише питання часу, коли росія втратить свій вплив на Південному Кавказі та в Центральній Азії.
Нападаючи на Україну, росія також вважає, що воює із Заходом. путін сподівається на ефект доміно. Він вважає, що якщо Захід і особливо Сполучені Штати зазнають нищівної поразки в Україні — другого такого приниження всього за кілька років після неорганізованого виведення військ з Афганістану — вони швидко втратять глобальний вплив.
Ревізіоністські держави, чиї погляди прикуті до України, визнали б це і дійшли б висновку, що їхній час настав. Як наслідок, за кілька років виникне новий, багатополярний світовий порядок, в якому найважливіші проблеми вирішуватимуться кількома конкуруючими великими державами, включно з росією. Сі Цзіньпін, лідер Китаю, найбільшого конкурента Заходу, уважно спостерігає за війною і робить власні висновки.
За словами Литвиненка, росія знає, що бажана перемога над Україною матиме глобальні наслідки. росія також розуміє, що вона не зможе досягти своїх цілей там, не зруйнувавши світовий порядок.
За останні два роки москва створила коаліцію, до якої входять Північна Корея та Іран, а також низка менш активних гравців з глобального Півдня, які сподіваються отримати вигоду від зростання геополітичної напруженості. Ця коаліція значною мірою неформальна, але її вплив відчутний: вона надає політичну і матеріальну підтримку російській агресії, постачає артилерійські снаряди, безпілотники та іншу військову техніку і технології. Окрім військової сфери, вона вкладає багато енергії в економічну, кібернетичну та інформаційну війну та інші підривні заходи. Метою є дестабілізація світового порядку.
росія та її союзники користуються великим привілеєм. Вони використовують грубу силу для боротьби за створення нового світового порядку, в той час як багато хто на Заході намагається зберегти старий порядок, що виник після холодної війни, використовуючи м'яку силу. Давно визнано, що ті, хто покладається на силу для створення нового порядку, мають значну перевагу над прихильниками старого порядку, які, за великим рахунком, добровільно накладають обмеження на засоби для досягнення своїх цілей.
Якщо росія не зможе перемогти Україну на полі бою, її глобальні цілі будуть значно підірвані. Зміцнення обороноздатності і безпеки України та забезпечення стійкості її суспільства і держави — це найпростіший і найефективніший спосіб для Заходу зупинити росію та інші ревізіоністські держави.
Олександр Литвиненко впевнений, Україна сьогодні здатна відбити російську агресію за умови адекватної військової та економічної підтримки Заходу. Ця підтримка залишатиметься ефективною і в майбутньому, якщо вона буде тривалою (до припинення російської агресії) і всеосяжною (включатиме політичну, економічну, військову та розвідувальну підтримку, а також допомогу в боротьбі з кібервійною та дезінформацією).
Останнім прикладом є підписання угоди про співпрацю у сфері безпеки між Україною та Великою Британією 12 січня. Угода між Україною та Великою Британією може виявитися набагато важливішою. Це перша у своєму роді угода, яка зачіпає серцевину колишньої російської імперії.
Це перша угода між Україною та великою державою, яка закріплює нову геополітичну реальність у юридичному договорі. Вона знаменує собою найглибшу на сьогоднішній день зміну у ставленні Заходу до російської концепції сфер впливу. Обережна реакція британських ЗМІ на угоду свідчить про те, наскільки нормальними і рутинними стали в громадській думці англо-українські відносини у сфері оборони і безпеки.
Підписавши угоду про безпеку, Великобританія зробила крок до стримування росії. Якщо інші країни наслідуватимуть цей приклад, їхні спільні зусилля матимуть значний вплив на агресивну війну росії та її майбутні амбіції. Для забезпечення перемоги Україні потрібні такі спільні зусилля. Попереду довгий шлях. Він складається з багатьох кроків, додав глава Служби зовнішньої розвідки України.
Раніше повідомлялося, що очільник британського МЗС Девід Кемерон в авторській колонці газети Sun написав: впевнений, що президент росії повернеться за новими жертвами, якщо його не спинити в Україні.
297Читайте нас у Facebook
