ПОИСК
Історія сучасності

У роботі над фресками Сікстинської капели Мікеланджело використовував попіл вулкана Везувій

10:49 7 серпня 2021
Сикстинська капела
Дев'ятого серпня 1483 року у Ватикані була відкрита знаменита папська каплиця, в якій кардинали обирають главу Католицької церкви

5 серпня 1941 р. У ході Великої Вітчизняної війни почалася героїчна оборона Одеси, що тривала 73 дні.

6 серпня 1881 р. Народився британський бактеріолог Олександр Флемінг, вперше виділив пеніцилін.

7 серпня 1971 р Астронавти «Аполлона-15» (четверта експедиція землян на Місяць) повернулися на Землю.

8 серпня 1966 У Китаї почалася Культурна революція, в ході якої були репресовані близько 5 мільйонів осіб.


Сикстинська капела була споруджена в Ватикані на місці, де стояла «Капела Маджоре» («Велика капела»), в якій в епоху Середньовіччя збирався папський двір, що складався з кардиналів, представників різних релігійних орденів і знатних родин. Папа Римський Сикст IV вирішив зміцнити цю споруду. Проєкт створив архітектор Баччо Понтеллі, а роботи велися під керівництвом Джорджа де Дольчи. Капелу назвали на честь Сикста IV. У 1483 році відбулося її відкриття. Це була особиста каплиця Папи, і вона виконує цю функцію до цього дня. Це також місце, де Колегія кардиналів обирає нового Папу.

Сикстинська капела являє собою прямокутну будівлю довжиною 40,5 метра, шириною 14 і висотою 20 метрів. Стіни розділені на три горизонтальних рівні, в верхньому ряду з кожного боку розташовується шість вікон. Художник Пьерматтео д'Емілія декорував стелю під нічне небо, всіяне зорями, а стіни були розписані відомими художниками кінця XV століття, в тому числі Боттічеллі, Гірландайо і Перуджіно. Ліва сторона була відведена для зображення історій з життя Мойсея, права — для сцен з життя Христа, нижній рівень був прикрашений фресками. У травні 1504 року на зводі капели з'явилася тріщина, каплиця була закрита на шість місяців для реконструкції. Тріснуту стелю заклали цеглою на вапняному розчині. Папа Юлій II, племінник Сикста, побажав, щоб звід був декорований заново.

Найвідомішим майстром, який працював над розписами капели, був Мікеланджело Буонарроті. На момент коли його покликали розписувати капелу, він вважався геніальним архітектором, але ніколи не мав справу з фресками — найскладнішою з усіх мальовничих технік. Суть фрески полягає в тому, що майстер повинен весь час працювати по сирій штукатурці, яка називається інтонако — суміш вапна і піску. У роботі над плафоном Сикстинської капели Мікеланджело замість піску використовував попіл з вулкана Везувій. Він знав, що з цим матеріалом працювали архітектори античності.

Для роботи Буонарроті вирішив побудувати підвісні ліса, що кріпилися мотузками до стіни і стелі — на той час це був прогресивний підхід. Художник розписував стелю Сікстинської капели з 1508 по 1512 рік. Повернувся до роботи лише в 1536-му, коли почав працювати над однією зі своїх найбільших робіт — фрескою «Страшний суд». Майстер працював над нею чотири роки. Масштабна фреска займає всю стіну позаду вівтаря Сикстинської капели. Темою її стало друге пришестя Христа й апокаліпсис. «Страшний суд» вважається твором, що завершив у мистецтві епоху Відродження. Всього Мікеланджело розписав близько 1000 квадратних метрів площі Сікстинської капели. Протягом століть вважалося, що художник використовував темні приглушені тони. Однак під час реставрації, що почалася в 1990 році, з'ясувалося, що такі кольори з'явилися через скупчення кіптяви і бруду. Насправді Мікеланджело розписав стіни яскравими зеленими, пурпуровими та червоними фарбами.

1000 квадратних метрів площі Сикстинської капели розписано найбільшим художником епохи Відродження Мікеланджело

Тепер команда реставраторів очищає фрески Сикстинської капели щороку. Працівники з'являються в каплиці о 17:30, після того, як йдуть туристи, і працюють до півночі. При цьому будівельні ліси доводиться щодня зводити, а потім розбирати — вони не повинні спиратися на стіни, інакше є ризик пошкодити фрески.

Одна з найбільших проблем Сікстинської капели — волога і сіль з людських тіл, які осідають на розписах XV-XVI століть. Сольовий шар видаляють за допомогою дистильованої води і тонкого японського паперу. На поверхню картин пензлем наносять тонку плівку води, яка вбирає сіль. Потім розчин промокають папером.

Для вимірювання температури, циркуляції повітря і кількості відвідувачів у Сикстинській капелі розміщені 30 прихованих датчиків. Температура в залі повинна становити 22−24 градуси Цельсія, а вологість — 55−60 відсотків. Щоб переконатися, що кольори не втрачають яскравість, фрески знімають за допомогою надсучасної камери, а потім проводять комп'ютерний аналіз зображень з точністю до пікселя. Процедура повторюється кожні півроку і дозволяє фахівцям виявити будь-які зміни ще до того, як вони будуть помітні людському оку.

Нагадаємо, вчені також стурбовані порятунком гобеленів Рафаеля, які опинилися під загрозою через голубів.

Читайте також: Знахідка століття: вперше за багато років у Києві демонструють оригінал знаменитої скіфської пекторалі

406

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Twitter

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів
 

© 1997—2021 «Факти та коментарі®»

Усі права на матеріали сайту охороняються у відповідності до законодавства України.

Матеріали під рубриками «Офіційно», «Новини компаній», «На замітку споживачу», «Ініціатива», «Реклама», «Пресреліз», «Новини галузі» а також позначені символом публікуються у якості реклами та мають інформаційно-комерційний характер.