«Бюджет-2022 орієнтований на людину: суми видатків на соціальну сферу збільшені», — Олена Дума

— Як експерт з соціальних питань, як ви оцінюєте видатки на 2022 рік? Та чим новий кошторис відрізняється від попереднього?

— Серед пріоритетів, які були визначені президентом, Верховною Радою та урядом, — зростання заробітних плат медиків, забезпечення житлом ветеранів бойових дій, збільшення стипендій студентам, зростання видатків на інклюзивну освіту та безбар’єрність, продовження цифровізації країни та підготовка до всеукраїнського перепису населення, розвиток інфраструктури, забезпечення потреб сектору безпеки та оборони.

Бюджет-2022 передбачає збільшення видатків за соціальними напрямками.

Передусім, це пов’язано зі збільшенням середньомісячної зарплати та передбачуваним скороченням безробіття. Держбюджет має соціальну спрямованість і це підтверджується закладеними показниками.

— Які галузі у бюджеті країни, на вашу думку, пріоритетні? І як це підкріплено цифрами?

— В умовах пандемії, з якою увесь світ бореться другий рік поспіль, надважливим є достатнє фінансування як охорони здоров’я, так і гарантованих державою соціальних виплат.

Для пересічних українців бюджет — це не просто цифри. Людей цікавить свій добробут. Для кожної свідомої людини у пріоритеті питання про власне здоров’я, виконання своїх професійних задач та розвиток, отримання достойної заробітної плати, отримання пенсії в разі, якщо це людина, яка є відповідного віку та стажу, піклування та освіта дітей і молоді.

Соціальний напрям (виплата пенсій, соцвиплат для жінок, які народили та доглядають за дітьми), охорона здоров’я, освіта та безпека — були й залишаються основними «китами» для визнання стабільності та нормальної життєдіяльності суспільства.

— Як це відображено у бюджеті-2022?

— Саме на ці основні сфери й передбачена левова частка видатків держбюджету.

Усе пізнається у порівнянні. Так, з 2021 року витрати на медицину збільшили на 25,4 млрд гривень, на оборону — на 13,3 млрд гривень, на соціальні статті — на 7,4 млрд гривень, на освіту — на 7,2 млрд гривень.

Загалом соціальне забезпечення має становити 320 млрд гривень, а витрати на Пенсійний фонд — 200,6 млрд гривень.

При цьому, з огляду на формування надходжень, зауважу, що власні доходи Пенсійного фонду також зростуть, бо залежать від сум отриманого ЄСВ, який також зросте внаслідок зростання середньої заробітної плати.

А загальний бюджет Пенсійного фону складе 531 млрд гривень.

— Як зміниться середня і мінімальна заробітна плата у 2022 році?

 — З 1 грудня 2021 року уже відбулось підвищення мінімальної зарплати до 6500 гривень. Виростає «мінімалка» — змінюються і прив'язані до неї розрахунки, передусім Єдиний соціальний внесок. Його сплачують роботодавці. Ставка — 22% від мінімальної зарплати. Отже, розмір збільшиться до 1430 гривень.

Зміни також торкнуться транспортного податку, єдиного податку для 2-ї групи ФОПів, вартість страхового стажу та податку на нерухомість.

— А які реальні кроки до покращення ситуації в соцсфері ви бачите?

— По-перше, це збільшення тих видатків, про які я зазначила в порівнянні з минулими періодами, тобто бюджет-2022 — соціально спрямований.

По-друге, ряд президентських ініціатив, озвучених нещодавно. Це і виплати по тисячі гривень усім, хто добровільно вакцинується від ковіду. Це стимул, і це не лише питання МОЗ — це і соціальне питання, підтримка для громадян. І вважаю недоцільним це порівнювати з іншими виплатами за минулих керівників держави та виносити в площину політичних обговорень.

Напередодні у своєму щорічному зверненні президент Володимир Зеленський говорив про реалізацію програми із забезпечення житлом військовослужбовців. Бюджет-2022 також передбачає виплати грошової компенсації для отримання житла для внутрішньо переміщених осіб, що визнані учасниками бойових дій. На це передбачено безпрецедентне фінансування, і вперше в Україні збільшені видатки будуть становити 6,18 млрд гривень. Для порівняння, у 2021 році в держбюджеті було закладено близько 1 мільярда, з яких лише 615 млн — на забезпечення житлом захисників.

Збільшені видатки по цій статті свідчать про реалізацію державою зобов’язань перед 4 тисячами воїнів та ветеранів, які залишилися без житла внаслідок російської агресії та окупації АР Крим. Як член президії Всеукраїнської профспілки учасників бойових дій, я особисто знаю, скільки сил покладено учасниками бойових дій для отримання такого результату. Це були й акції, й круглі столи, й робочі групи з відомствами, й зустрічі з президентом. Як заступник ОДА, спрямовуючи та координуючи соцсферу, достеменно володію ситуацією щодо роботи Офісу президента від створення Консультативної ради у справах ветеранів в кожному регіоні до реалізації питань щодо збільшення фінансування низки програм для ветеранів та, наприклад, створення цифрового реєстру ветеранів.

І в наступному році буде продовжуватись будівництво та реконструкція об’єктів соціально-культурної інфраструктури. На це закладено — 600 млн грн (будівництво та реконструкція об’єктів соціально-культурної інфраструктури).

Підкреслю, що проводиться системна робота Офісу президента. Наприклад, заява Володимира Зеленського про те, що кожна дитина в Україні отримуватиме відсоток від використання державних надр. Ці кошти можна буде спрямувати на навчання або купівлю житла. Цілеспрямованість держави на розвиток майбутнього покоління, зупинення відтоку молоді за кордон, безпосередньо в тому, що освітній процес має бути в Україні. Також, за указом президента від 19 березня 2021 року, буде проведений аудит надр. І це питання національне: економічне, промислове, соціальне.

— Створення економічного паспорта українця було передвиборчою обіцянкою президента. І він її реалізовує. Які ще обіцянки, які давала влада, за вашими спостереженнями, втілюються у життя?

— 6 грудня внесено законопроєкт № 6394 про економічний паспорт, який визначений як невідкладний.
Вважаю тут доцільний приклад скандинавських країн. Приклад піклування про майбутнє покоління. Так, в Норвегії резервні кошти від продажу нафтогазових ресурсів поступають не в бюджет на наступний рік, а в «Державний нафтовий фонд» створений ще у 1990-му році. Фонд має дві функції: резервну та стабілізаційну. І Хоча у 2000-му році він терпів збитки, але станом на 2019 рік фонд має близько 37 млрд доларів капіталу в більш ніж 340 нафтогазових компаній по всьому світу.

Українські запаси корисних копалин оцінюють по-різному. В надрах України виявлено понад 20 000 родовищ і проявів зі 117 видів корисних копалин, з яких близько 8 700 родовищ мають промислове значення і враховуються Державним балансом запасів корисних копалин. Ще у 2017 році в Міністерстві охорони навколишнього природного середовища говорили, що в Україні зосереджені запаси корисних копалин на 11 трильйонів доларів. Тому, звичайно, аудит надр розпочатий за рішенням РНБОУ, та новий законопроєкт — свідчать про системну злагоджену роботу в економічному, екологічному та соціальному напрямках.

Ще однією з обіцянок президента у соціальному напрямку було — забезпечити перехід від солідарної до накопичувальної пенсійної системи.

У світі існує три види пенсійної системи: солідарна — громадяни, які працюють, утримують пенсіонерів коштом пенсійних внесків; накопичувальна — працюють пенсійні фонди, накопичені кошти є власністю пенсіонера; і змішана. В Україні домінує солідарна форма, а це — залежність від демографії, тоді як в Україні стає все менше працездатного населення.

Щодо накопичувальної пенсійної системи. На початку 2022 року Верховна Рада планує розглядати в повторному першому читанні проєкт закону «Про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення», яким передбачається обов’язкова участь у системі накопичувального пенсійного забезпечення всіх категорій працюючих осіб до досягнення ними пенсійного віку та залучення роботодавців до сплати пенсійних внесків на паритетних засадах. Так, роботодавці сплачуватимуть 2% від розміру заробітної плати працівників, а учасники системи (працюючі особи) сплачуватимуть внески у розмірі 1% від заробітної плати (доходу). За бажанням працівника розмір його самостійних внесків може бути збільшено.

Законопроєктом пропонується встановити, що кошти накопичувальної системи є власністю осіб, з заробітної плати яких здійснюються відрахування, у розмірі, накопиченому на їх індивідуальних пенсійних рахунках. А у випадку смерті особи право власності на пенсійні заощадження переходять до її спадкоємців.

Крім того, запропонована комбінована модель накопичувальної пенсійної системи, яка передбачає акумулювання внесків у Пенсійному казначействі, залучення Центрального адміністратора для здешевлення та консолідації послуг з адміністрування персоніфікованих рахунків учасників Пенсійного казначейства, а також в недержавних пенсійних фондах, допущених до діяльності у другому рівні пенсійної системи шляхом авторизації.

До обіцянок, які не залишились просто деклараціями, а отримали реальне втілення у життя, можна віднести ще низку законодавчих ініціатив, яких за останні десятиліття ніхто не підіймав. Мова йде про соціальне страхування, статус фондів, роль в управлінні фондами держави.

Так, члени правління Фонду соціального страхування, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, Пенсійного фонду і його наглядової ради зобов'язані подавати декларації про доходи.

Це дуже важливе питання. Адже, наприклад у Фонді соцстраху управління здійснюється правлінням, до складу якого входять по 7 осіб — від роботодавців, від профспілок національного рівня та від держави. Практика показала, що при зміні урядів та керівництва Мінсоцполітики сторона держави та здійснення нею контрольних функцій має бути посилена. Адже, симбіоз профспілок і роботодавців в 14 голосів були вирішальним голосом для схвалення рішень. В такій ситуації держава залишається осторонь тоді як усі соцвиплати є гарантією держави. При цьому, бюджет фонду складає понад 32 млрд гривень на рік. Це достатньо велика корупційна складова, про яку раніше ніхто не говорив.

Це ситуація, за якої з одного боку профспілки, які зазвичай в опозиції до влади та з вимогами щодо начебто захисту трудових прав і свобод працівників, мають вплив на мільярдні кошти, акумульовані у фонді, та на розпорядження ними. А коли настав момент контролю чи зміни квоти в правлінні, одразу починаються маніпуляції щодо наступу на свободи в ефірах телеканалів, і люди не розуміють, що ці спікери профспілок дотичні до управління та монополізації свого статусу у фонді.

1094

Читайте нас у Facebook