ПОИСК
Інтерв'ю

Від бомбардування у Києві можна сховатися навіть у підземному переході, — Роман Ткачук про готовність столиці до авіаудару

10:40 24 лютого 2022
бомбосховище

Концентрація російських військ поблизу українського кордону говорить про те, що існує можливість повномасштабного вторгнення Росії на територію нашої країни. Про це під час години запитань до уряду заявив міністр оборони Олексій Резніков. Загроза повномасштабного вторгнення російських військ в Україну зараз така реальна, що у Білому домі почали вивчати питання про те, як краще евакуювати з нашої країни своїх громадян та працівників посольства.

До можливого бомбардування готується й Київ. Київська міська влада розпочинає тестування у столиці системи попередження на випадок можливого російського вторгнення. Йдеться про звукові сирени. У столиці відбудеться низка навчань.

Перед інтерв'ю з директором Департаменту муніципального захисту Київської міської держадміністрації Романом Ткачуком я запитав у деяких своїх знайомих, чи знають вони, де знаходиться найближче до їхнього будинку бомбосховище. І більшість з них не змогли відповісти на це запитання. Однак, за даними деяких експертів і згідно з прогнозами астрологів, повномасштабне вторгнення Росії в Україну можливе вже у перші дні лютого наступного року. Якщо це, не дай Боже, трапиться, чи будуть готові до цього кияни?

«Приватним ЖЕКам та ОСББ вигідніше здати підвал в оренду та заробити гроші, ніж приготувати його до захисту населення»

— Романе Станіславовичу, я ніколи не був у бомбосховищах. Бачив лише у фільмах про війну, як у величезному підвалі від бомбардування ховається до тисячі переляканих людей. Як відтоді змінилися бомбосховища? Чи стали умови прийнятнішими з огляду на те, що громадянам у разі, наприклад, авіаудару доведеться провести там кілька днів?

— Визначмося одразу у формулюваннях, — каже Роман Ткачук. — Такого терміна, як «бомбосховище», зараз не існує. Є фонд захисних споруд цивільної оборони міста Києва. Він складається з двох основних об'єктів — це укриття (те, що ви називаєте бомбосховищами) та об'єкти подвійного призначення.

Укриття зазвичай знаходяться на підприємствах. Наприклад, на заводі імені Антонова є аж три укриття. У лікарнях, холодокомбінатах, хлібокомбінатах існують укриття, призначені для захисту робітників змін, які там працюватимуть у момент військової загрози. У таких сховищах можна перебувати до трьох діб. Вони підключені до незалежних енерговодів, є необхідний запас води. Там можуть бути дизель-генератори, працюють вентиляційні установки. Є навіть місця для відпочинку.

Але ці укриття не дуже зручні для пересічних громадян. Зрозуміло, що, наприклад, мешканець Святошинського району при сигналі тривоги не побіжить на завод Антонова, щоб сховатись. Хоча це, можливо, не надто далеко. Зазвичай туди можна доїхати маршруткою. Кілька зупинок — і ви на місці. Але у випадку реальної загрози ворожого артобстрілу чи повітряної тривоги краще пошукати так звані об'єкти подвійного призначення, які можуть бути ближчими до вашого будинку.

— Розкажіть, що таке об'єкти подвійного призначення та де їх шукати?

— Це підвали, напівпідвали, поглиблені станції метрополітену, підземні паркінги та підземні переходи. Таких об'єктів у нас чотири з половиною тисячі по всьому Києву. Вибирали їх з 11 тисяч. Не кожен підвал підходить для укриття. Там можуть бути бойлерні, де людям не можна перебувати. До речі, в об'єктах подвійного призначення під час бомбардування можна залишатись не більше трьох годин.

— У якому стані перебувають ці об'єкти? З метро та підземними переходами — зрозуміло. Кияни їх бачать щодня. Там зазвичай чисто й немає нічого зайвого. Але як бути із підвалами? Вони бувають захаращені настільки, що всередину не потрапиш.

— З 2014 року в Україні триває війна. Так що підвали, які можна використовувати як укриття під час бомбардування, вже перевірені та перебувають у хорошому стані. За порядком на кожному такому об'єкті слідкує відповідальна особа. Це той, хто має підвал на балансі: держава, комунальне господарство чи приватна особа. З комунальниками та керівниками державних об'єктів ми ще якось знаходимо порозуміння. Маємо важелі впливу на такі структури. А ось із приватною формою власності все дуже погано. Є у столиці такі об'єкти, які ми враховуємо як об'єкти подвійного призначення, але нас навіть не допускають туди для перевірки. Особливо великі проблеми із підвалами, що перебувають на балансі в ОСББ або приватних ЖЕКів. Вони часто в занедбаному стані.

— Мабуть, і площі цих приміщень невеликі?

— Та ні, площі цих підвалів цілком дозволяють, щоб там могла сховатися від бомбардування певна група людей. Особливо якщо йдеться про новобудови. Але приватні ЖЕКи та ОСББ більше зацікавлені у тому, щоб здати їх в оренду та заробити гроші, ніж підготувати до захисту населення.

— Що робити з фірмами, які знаходяться у тих підвалах, що вважаються об'єктами подвійного призначення? Виселяти їх звідти? Але хто в такому разі відшкодує збитки приватним підприємцям, які справно оплачують оренду цих підвалів в ОСББ?

— Справді, підвали здебільшого зайняті комерційними структурами. Там можуть бути банки, аптеки, магазини… На жаль, на комерційну діяльність наш Департамент муніципальної безпеки впливати не може. Якби всі ці об'єкти були на балансі департаменту, можна було б просто там навести порядок. Я отримав би фінансування та відповідав за утримання цих об'єктів. Але ні. Ці об'єкти я можу лише проконтролювати. Якщо є суб'єкти підприємницької діяльності, які не виконують наших вимог, ми пишемо до прокуратури. Але зазвичай це нічим не закінчується. Не бачив ще жодного комерсанта, якого покарали б адміністративно чи кримінально за невиконання норм цивільного захисту.

— То що ж робити? Йдеться про життя тисяч, а може, й сотень тисяч людей, а тут — «комерційна діяльність»?

— Проводимо роз'яснювальну роботу з представниками цих комерційних структур. Думаю, порозуміємося.

«Якщо почуєте сирену, не треба відразу ж бігти в укриття»

— Поговорімо про те, що треба робити людині, коли вона раптом почула сирену. Бігти до найближчого укриття?

— Відразу бігти в укриття не потрібно. Насамперед треба відкрити будь-який сайт новин і подивитися, що відбувається у місті. Можна увімкнути радіо, телевізор. Цілком можливо, що сирена повідомляє не про бомбардування, а, припустимо, про аварію на хімічному підприємстві. Тоді слід не до сховища бігти, а проводити евакуацію населення. Це може бути й навчальна тривога.

Якщо ви переконалися, що сирена сповіщає про можливе бомбардування, збирайте «тривожний» рюкзак і рухайтеся у напрямку найближчого укриття. Адреси цих об'єктів бажано дізнатися заздалегідь. Можна подивитися на нашому сайті департаменту, який об'єкт подвійного призначення або яке укриття знаходиться біля будинку, де ви живете. Можете вже зараз придивитися по дорозі на роботу, в якому підвалі можна сховатися у випадку бомбардування, і звірити з мапою.

— Площа сховищ та об'єктів подвійного призначення обмежена. Припустимо, людина живе біля того ж заводу імені Антонова, про який ми вже згадували. Їй зручніше сховатися там, ніж, скажімо, у підвалі. Але якщо укриття розраховане на 50 осіб і вже повністю зайняте, чи мають право відмовити цій людині у можливості сховатися від бомбардування саме там?

— Це виключено. Жодній людині в такій ситуації ніхто не може відмовити в укритті. Не важливо, на яку кількість людей це укриття розраховане.

— А як потрапити всередину сховища, якщо трохи спізнився та вже почалося бомбардування? Що там на дверях — дзвінок чи треба стукати?

— Під час тривоги до сховища буде вільний доступ будь-якої миті. Стукати не треба. Двері не мають бути замкнені.

— Які зручності є у сховищах? Раніше ви говорили, що там має бути необхідний запас води та постійна подача електроенергії. Що ще? З огляду на те, що в укритті можна ховатися до трьох діб, виникає просте запитання: чи є там необхідний запас їжі? Годуватимуть?

— Ні, запасів продуктів немає в жодному сховищі.

— Отже, за сигналом тривоги треба перед виходом із квартири взяти з собою їжу з розрахунку на три доби?

— Звичайно, у такій ситуації завжди потрібно брати із собою «тривожний» рюкзак, де мають бути ваші документи, за необхідності теплі речі та якісь харчі. Ну, і не забудьте взяти ліки.

«Виходячи з дому за сигналом тривоги, треба взяти рюкзак з документами, теплими речами та продуктами, – розповідає Роман Ткачук

— Медичні працівники чергуватимуть у сховищах чи об'єктах подвійного призначення під час тривоги? Адже будь-що може статися. У когось серцевий напад, хтось отримав травму.

— Оперативний черговий у штабі за необхідності направить медбригаду до будь-якого з об'єктів.

— А поліція чергуватиме у сховищі? Можуть виникнути конфлікти між громадянами: усі на нервах, позаштатна ситуація.

— У кожному об'єкті буде так званий комендант, який повинен контролювати кількість людей в укритті та викликати за необхідності поліцію. Але функції поліції у такій ситуації може виконувати муніципальна охорона.

— Тобто безпосередньо в укритті поліцейський чергувати не буде?

— Скажімо так, кожне укриття буде взяте під наш контроль. Деяким комендантам ми роздамо тривожні кнопки, десь поставимо на чергування представників муніципальної охорони. Все залежатиме від ситуації.

«У чотирьох з половиною тисячах об'єктів ми можемо захистити 2 мільйони 800 тисяч киян»

— Ще один важливий момент: чи в укриттях будуть встановлені туалети?

— У сховищах санвузли передбачені та перебувають у робочому стані. В об'єктах подвійного використання санвузол буде встановлено як відро за ширмою.

— Якої сили удар може витримати укриття? Наприклад, ядерний зможе?

— Підземний перехід та поглиблена станція метрополітену точно витримають ядерний удар. Укриття, в принципі, також. А ось підвал, звісно, ні.

— Але ж не на кожній станції метро та не в кожному підземному переході можна буде сховатися від бомбардування? Ось, наприклад, візьмемо переходи на Хрещатику.

— Якраз підземні переходи на Хрещатику дуже добре підійдуть для укриття під час бомбардування. Відмінне укриття — так звана «труба» на Майдані. Ці переходи й робилися для того, щоб захистити людей від засобів масового ураження. Це можуть бути обстріли «Градами», бомбардування… Крім того, у цьому районі можна буде сховатись у підземному паркінгу ЦУМу. А щодо станцій метро, то можна сховатися в будь-якій із заглиблених.

— Вибачте за наївне запитання. У разі тривоги вхід у метро не буде платним?

— Авжеж, ні! Адже ми говоримо про особливий період.

— Який відсоток киян може сховатися в укриттях та об'єктах подвійного призначення?

— У цих чотирьох із половиною тисячах об'єктів ми одночасно можемо захистити 2 мільйони 800 тисяч осіб. Рівно стільки, скільки у Києві проживає людей, згідно зі статистикою. Хоча, за даними мобільних операторів, у столиці щодня перебувають до 4 мільйонів 700 тисяч осіб — з урахуванням приїжджих та мешканців передмістя, які працюють у Києві.

Список сховищ Києва

Правий берег

1. Центр: укриття на Грушевського. Розташоване під рестораном «Суші-Я»

2. Центр: Хрещатик, Пасаж.

3. Центр: «Червоний корпус» Національного університету імені Шевченка, великий підвал.

4. Центр: метро «Університет», Ботанічний сад імені Фоміна: вул. Симона Петлюри, 1. Сховище біля ботсаду.

5. Центр: метро «Палац Україна», укриття на вул. Великій Васильківській, 111−113, там зараз галерея мистецтв.

6. Солом'янка (Первомайський): вул. Іскрівська, 11.

7. Солом'янка (Соцмісто): стара школа на Червоноткацькій (у кварталі між вул. Бажова та Будівельників).

8. Солом'янка: вул. Максима Кривоноса, 5/1.

9. Солом'янка: вул. Генерала Геннадія Воробйова, 10 (колишня Курська).

10. Солом'янка (Чоколівка): площа Космонавтів. У старих сталінках уздовж Космонавтів є бункери.

11. Лук'янівка: завод Артема.

12. Лук'янівка: школа № 101, вул. Коперника, 8

13. Поділ: вул. Хорива, 1.

14. Куренівка: вул. Вишгородська, 56/2.

15. Голосіїв: пр. Науки, 43, вхід із 4-го під'їзду будинку.

16. Голосіїв: Голосіївський ліцей № 241, вул. Голосіївська, 12.

17. Борщагівка: вул. Блока, 14.

18. Відрадний: спеціалізована школа № 52, вул. Донця, 16. У підвалі зараз тир.

19. Видубичі: вул. Будіндустрії, 6.

Лівий берег

20. Радіозавод: вул. Бориспільська, 9. Колись на заводі виготовляли ядерну зброю, отже під цим об'єктом дуже солідне бомбосховище.

21. Червоний Хутір: на території лікарні «Червоний Хутір».

22. Бортничі: вул. 1 травня, 12.

23. Лісовий: школа № 202, бункер.

24. Чернігівська: завод «Хімволокно» (вул. Магнітогорська, 1).

25. Дарниця: бомбосховища під лікарнею швидкої допомоги, вул. Братиславська, 3. Бомбосховище на 100 осіб із підземною операційною.

26. Троєщина: вул. Закревського, 3, та вул. Закревського, 29а.

Раніше «ФАКТИ» писали, що, на думку військового експерта Тараса Чмута, у разі вторгнення росіяни перший ракетний удар можуть завдати по українських військах на Донбасі. А от Київ та інші українські мегаполіси росіяни, швидше за все, не бомбитимуть.

Фото в заголовку: fakty.com.ua

18110

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Twitter

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів
 

© 1997—2022 «Факти та коментарі®»

Усі права на матеріали сайту охороняються у відповідності до законодавства України.

Матеріали під рубриками «Офіційно», «Новини компаній», «На замітку споживачу», «Ініціатива», «Реклама», «Пресреліз», «Новини галузі» а також позначені символом публікуються у якості реклами та мають інформаційно-комерційний характер.