ПОИСК
Інтерв'ю

Роман Цимбалюк: «Кремлівська пропаганда вселяє людям, що у відносинах з Україною Росія — постраждала сторона»

13:20 2 серпня 2021
Роман Цимбалюк

22 липня Росія подала до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) безпрецедентну за цинізмом і лицемірством міждержавну скаргу проти України. Кремлівські пропагандисти одразу стали захлинаючись передрікати: «Скарга матиме історичні за масштабом наслідки». А російський МЗС заявив, що очікує «неупередженого й неполітизованого відношення ЄСПЛ», додавши, що «позов підкріплений серйозними доказами, накопиченими за останні роки».

Це перша міждержавна скарга Росії проти України в ЄСПЛ. Як пояснюють у країні-агресорі, позов подали на підставі статті 33 Конвенції про захист прав людини й основних свобод («міждержавні відносини»). Скаргу в Страсбурзі ухвалили, хоча текст ще не оприлюднили. Тому поки задовольняємося повідомленням, розміщеним на сайті російської генеральної прокуратури. Ось фрагмент звідти без будь-яких купюр і редагування.

«Скарга стосується таких основних груп порушень:

— відповідальність влади України за загибель мирного населення, незаконне позбавлення волі й жорстоке поводження з людьми, у тому числі які мали місце на площі Незалежності у м. Києві (Майдані) і в Будинку профспілок у м. Одесі у 2014 році, а також в Донбасі під час проведення так званої «антитерористичної операції»;

— практика придушення свободи слова й переслідування інодумців шляхом заборони роботи засобів масової інформації, інтернет-платформ, переслідування журналістів (російських, українських та інших держав), політиків і пересічних громадян;

— політика дискримінації російськомовного населення, витіснення використання російської мови з громадської сфери, перш за все, зі сфери середньої та вищої освіти й системи обслуговування споживачів;

— політика дискримінації російських компаній і підприємців;

— загибель людей, заподіяння шкоди здоров'ю і знищення майна в результаті обстрілів Збройними Силами України суміжній території Російської Федерації;

— позбавлення жителів окремих територій південного сходу України можливості участі у виборах до центральних органів влади;

— блокування Північно-Кримського каналу як основного джерела прісної води для жителів Кримського півострова;

— напади на дипломатичні, консульські та інші представництва Російської Федерації в Україні;

— катастрофа літака авіакомпанії «Малайзійські авіалінії», що виконував рейс MH17 17 липня 2014 року внаслідок незакриття владою України повітряного простору над зоною бойових дій, і загибель 298 осіб — усіх пасажирів і членів екіпажу;

— відмова від надання необхідної правової допомоги російським слідчим органам в розслідуванні скоєних злочинів".

У зв'язку з цим росіяни вимагають від Страсбурга «провести належне розслідування й негайно притягнути винних осіб до відповідальності, відновити мир і згоду на території України». Не більше, не менше.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба прокоментував ці пасажі коротко: «Жодних результатів, крім інформаційного шуму й витраченого часу суду для написання відповіді, у цього подання не буде». Тієї ж думки дотримується й російський адвокат Микола Полозов, який захищає українських в'язнів Кремля: «Все це нагадує поведінку боягузливого хулігана, який першим напав, а потім теж побіг знімати побої в травму та писати зустрічну заяву дільничному».

«Жодних результатів, крім інформаційного шуму й витраченого часу суду для написання відповіді, у цього подання не буде», - заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба

Однак, на думку низки експертів, Москва буде у виграші при будь-якому результаті справи. Якщо ЄСПЛ не задовольнить більшість пунктів скарги, Кремль буде розповідати росіянам про упередженість міжнародного суду. А в разі, якщо раптом якийсь пункт буде хоча б частково задоволений, Росія почне ще з більшою ретельністю волати на кожному розі про порушення прав людини в Україні.

Читайте також: Знесення даху, мозку, совісті, серця й честі: Вікторія Івлєва про позов Росії в ЄСПЛ проти України

Ще дуже цікавий наступний факт. Росія порушила тимчасові вимоги подачі позову. Річ у тому, що Європейська конвенція з прав людини містить правило, згідно з яким позови можуть стосуватися подій, що трапилися виключно протягом останніх шести місяців. Більшість же пунктів російського позову стосується подій семирічної давності, тому не можуть бути прийняті судом, оскільки скарга подана занадто пізно. До речі, перший позов України проти РФ датується червнем 2014 року. Всього Київ подав до ЄСПЛ дев'ять міждержавних скарг. І дуже хочеться вірити, що суд рано чи пізно обов'язково встановить, що саме Москва відповідальна за все, що відбувається на окупованих територіях, починаючи з донецького концтабору «Ізоляція» і закінчуючи вивезеним в Росію обладнанням заводів і безводдям у Криму.

Про причини, що спонукали Кремль подати скаргу, «ФАКТИ» поговорили з кореспондентом агентства УНІАН у Москві Романом Цимбалюком.

«Тримай злодія!» зазвичай голосніше за всіх кричить сам злодій

— Роман, поданий до ЄСПЛ позов Росії до України, який вражає своєю жахливою брехнею, у нас коментують дуже жорстко і чиновники, і політики, і блогери, і користувачі соцмереж. Зокрема, міністр юстиції Денис Малюська сказав, що «Росія сплутала ЄСПЛ з шоу на федеральному каналі, виклавши в скарзі усі міфи російської пропаганди». Зрозуміло, що цей позов — елемент інформаційної стратегії Кремля. На ваш погляд, чого домагається Москва?

— Наші дикі сусіди на практиці вирішили підтвердити, що «тримай злодія!» зазвичай голосніше за всіх кричить сам злодій. В даному конкретному випадку російські товариші пропагандисти волають: «Тримай вбивцю», і при цьому де-небудь у Курській області мовчать російські зенітники…

Зрозуміло, що ця історія в першу чергу дійсно має пропагандистську мету. Щоб, з одного боку, пояснити російським громадянам, що Росію ніхто не любить (це цитата Сергія Лаврова), відповідно, їй все хочуть зла і для цього навіть використовують Європейський суд з прав людини. З іншого боку, як вони заявляють, Росія платить майже найбільші внески в ЄСПЛ, тому російські пропагандисти вирішили, що їхня країна має право вимагати «справедливих» рішень ЄСПЛ, інакше з цієї організації слід вийти. І тут, звичайно ж, хочеться передати великий привіт Макрону й Меркель, які два роки тому переконали-таки Захід повернути Росію в Парламентську асамблею Ради Європи (делегація Росії в ПАРЄ позбулася права голосу в квітні 2014 року через анексію Криму. — Авт.), мотивуючи тим, що громадян Росії не можна позбавляти можливості звертатися до Європейського суду з прав людини. У червні 2019 року Росія повернулася в ПАРЄ як повноцінний учасник, без будь-яких обмежень. І хоча вона сама ігнорує багато рішень ЄСПЛ, при цьому вирішила подати позов проти України. Що називається, чому б і ні. Це перший момент.

Другий момент. Проаналізуймо «звинувачення». Чого хоче Кремль у першу чергу? Терміново повернути воду в окупований Крим (хоча слово «окупація» вони чомусь забули написати) і розв'язувати питання безпроблемного доступу російської пропаганди в Україну.

"Чого хоче Кремль в першу чергу? Терміново повернути воду в окупований Крим", - каже Цимбалюк (фото з фесбуку Романа Цимбалюка)

Третій і дуже важливий аспект. Саме зараз Європейський суд з прав людини розглядає позов родичів загиблих пасажирів МН-17, які вимагають матеріальної компенсації від Росії. Я завжди вважав і продовжую так думати, що, якби, наприклад, потрібно було за кожного загиблого заплатити по мільйону доларів, Росія відкрила б газпромівський кран і заплатила б. Але ключовий акцент тут в іншому. Якщо в Гаазі, де підходить до завершення розгляд у справі MH-17, буде доведено, що малайзійський «Боїнг» збили російські військові з території України (а до того все йде), тоді ламається вся пропагандистська конструкція про «громадянську війну» на Донбасі й інша маячня, яку вони несуть з екранів телевізора.

Ось так виглядає ситуація в загальних рисах.

Читайте також: Генерал Віктор Назаров: «Трагедія з малайзійським „Боїнгом“ сплутала плани ЗСУ»

— Російська влада, як завжди, валить із хворої голови на здорову. Взяти хоча б «дискримінацію російськомовного населення», яка існує тільки в уяві Кремля.

— Це все дешева російська пропаганда.

Що стосується «звинувачень» на адресу ЗСУ, по російському телебаченню пояснюють їх так. «А ви думали, для чого Слідчий комітет Росії протягом багатьох років порушував кримінальні справи проти українських військових? Ось і настав момент нарешті закликати їх до відповіді. І це не якісь дурні позови України в десятки міжнародних судових інстанцій. Позов подала Росія, це зовсім інше». Але насправді вони нас звинувачують у тому, що зробили самі. І тут ми знову повертаємося до початку нашої розмови про прислів'я «тримай злодія», в цьому випадку — «тримай вбивцю». Звинувачення в трагедії МН-17 сформульовано взагалі хвацько — Україні інкримінують, що ми не закрили повітряний простір у зоні проведення АТО. А як бути з відповіддю на питання: хто ж все-таки натиснув на кнопку пуску ракети?

«Вмикаєш телевізор, а там кажуть: Україна розвалиться, Україна замерзне, Україна така, Україна сяка»

— І чий «Бук», і хто його доставив на Донбас… Хтось їдко написав у соціальних мережах: «Маніяк подав скаргу на міську адміністрацію, звинувативши її в тому, що вона не закрила парк, де він вбивав людей».

— Звичайно. Навіть у цьому плані росіяни, будемо відверті, просто «паляться». Могли б якось по-іншому цей пункт сформулювати. По суті, ми бачимо перший крок до щиросердого зізнання.

Це страшні люди. За рахунок географічних розмірів своєї країни, її військової та економічної ваги в Європі вони намагаються отримати право самим формувати сенси та самим писати історію, тобто називати речі так, як вони хочуть. Не думаю, що у них це вийде, адже вбивця все одно залишається вбивцею. Тому потрібно тільки поцікавитися у Шойгу: чи отримали російські зенітники медалі за службу батьківщині після того, як збили пасажирський літак?

"Потрібно поцікавитися, чи отримали російські зенітники медалі за службу батьківщині після того, як збили пасажирський літак", - каже Цимбалюк

— Напевно отримали. Скажіть, як ставляться прості росіяни до потоку свідомості, викладеному в скарзі?

- Взагалі ніяк не ставляться. Тут же щодня в їхні вуха ллється потужний потік антиукраїнської брехні. Розумієте, це як мильна опера. Вмикаєш телевізор, а там кажуть: Україна розвалиться, Україна замерзне, Україна така, Україна сяка. Пересічна людина просто не може виокремити в цьому потоці якоїсь позов до ЄСПЛ. Тому і в цьому випадку, і взагалі апелювати до російського суспільства не має сенсу. Тут немає як такого суспільства, як ми його розуміємо — з різними думками, оцінками подій і реакцією на те, що відбувається. Тільки генеральна лінія: Україна — це завжди погано, а Росія — це дуже і дуже добре.

Читайте також: Роман Цимбалюк: «Не треба тішитися ілюзіями, що російське суспільство не підтримає повномасштабне вторгнення до нашої країни»

— Тобто вибудувати причинно-наслідкові зв'язки люди не здатні?

— Звичайно. Російська пропаганда дуже ефективна. Одне з ключових її завдань не тільки хвалити Путіна і переконувати, що він найкращий цар на цій планеті, але ще і вселяти людині, що у відносинах з Україною Росія — постраждала сторона. Та так, щоб у головах і близько не було причинно-наслідкових зв'язків. Тобто тут створюють певну реальність, де Кремль визначає правильність подій і дає їм визначення.

"Одне з ключових завдань російської пропаганди не тільки хвалити Путіна, - говорить Роман Цимбалюк, - але ще й вселяти людині, що у відносинах з Україною Росія — постраждала сторона"

«Нам би ще про зраду менше говорити»

— Більшість експертів розцінює скаргу Росії в ЄСПЛ як звичайний тролінг, тільки вже міжнародного масштабу. Але є й ті, хто вважає, що подача скарги — це ознака того, що Росія робить спробу залагодити розбіжності цивілізованими методами.

— Я з такою тезою не згоден. Нічого вони не збираються вирішувати. Їм взагалі плювати. Якщо в Страсбурзі щось піде не за їхнім сценарієм (а як інакше, власне?), Відразу ж почнуть показувати навчання російських десантників і російську ядерну бомбу.

Річ у тім, що після «обнулення» термінів перебування Путіна на троні вони змінили російське законодавство. Згідно з новими правовими нормами, в Росії «не допускається застосування правил міжнародних договорів РФ в їхньому тлумаченні, що суперечить Конституції Російської Федерації», тобто російська влада залишила за собою вирішальне слово по кожному рішенню ЄСПЛ. Вони тепер наділені повноваженнями анулювати, спростовувати або просто ігнорувати ті рішення суду, які вважатимуть несумісними з національним конституційним правом.

— При цьому в пресрелізі російської генпрокуратури про скаргу в ЄСПЛ посилаються на «Міжнародну амністію», Венеціанську комісію, Парламентську асамблею Ради Європи та інші організації, думку яких вони зазвичай ігнорують.

— І прикладів такого ігнорування задосить. Навальний продовжує гнити у в'язниці, хоча ЄСПЛ 16 лютого цього року зажадав негайно його звільнити. Те ж саме і з червневим рішенням ЄСПЛ, де говориться, що Росія повинна ввести юридичну процедуру визнання одностатевих сімейних відносин.

Читайте також: Павло Клімкін: «Путін у Женеві виклав російську логіку — це фактична окупація й анексія Донбасу»

— Заступник голови Ради Федерації Косачев обурений: «Занадто часто ЄСПЛ виносить вкрай політизовані вердикти, слідуючи у фарватері логіки європейських політиків». За його словами, в ЄСПЛ подано 10 650 заяв «з питань порушення прав громадян у ході громадянського збройного протистояння в Україні», але «жодна скарга у справах, пов'язаних з конфліктом на Донбасі, розглянута не була». Мова, зрозуміло, про позови проти України.

— Повторю ще раз. Це така гра. В першу чергу вона пропагандистська. Не просто ж так одночасно з подачею позову відразу ж почався шантаж: якщо ЄСПЛ не задовольнить цей позов, ми підемо з нього. Тому що «Росія завжди права». Цей шантаж підтверджує мою тезу про те, що їхня мета — мати можливість самим давати визначення подій. У Росії це вийшло. Слід визнати цей факт.

Що важливо: в ЄСПЛ часто подають позови нібито від імені українців на державу Україна, але робиться це російською окупаційною владою на Донбасі. Тобто Кремлю, коли вигідно, — це частина України, а в повсякденному житті — «республіки». Щось подібне відбувається з атакою на МН17. Москва відразу забуває про існування цих псевдодержавних структур.

— У зв'язку з цією скаргою не можна не помітити явне нестикування. Путін нещодавно написав досить розлогу статтю з масою «аргументів», що українці та росіяни — один народ. В такому випадку виходить, що вони подали скаргу на самих себе. Як ці пазли скласти? Російський опозиціонер Дмитро Гудков поставив логічне запитання: «Це тепер „одному народу“ позов у ЄСПЛ?»

— Яким був головний меседж Путіна? Що ані Росія, ані він не визнають українську незалежну державу й територіальну цілісність України. Тобто в цьому імперському шовіністичному концепті можна, звичайно, говорити про громадянську війну — якщо немає України, тоді це війна між одним народом. Але в Україні та у світі з цього приводу дещо інша думка.

І найголовніше. Російські пропагандисти чомусь останнім часом говорять, що українці перестали бути їм «братнім народом». Деякі ідеологи взагалі закликають знищити українську політичну ідентичність, а Скабєєва вважає, що потрібно повісити керівництво України на ліхтарях або відправити на Колиму. Пам'ятаєте, такі ідеї вже колись були реалізовані, коли ми жили в одній великій країні? Почитайте історію. Тому для нас нового рецепта протидії Росії поки ніхто не придумав. Він один — зміцнювати армію. Як заповідали наші предки: «Хочеш миру — готуйся до війни». Думаю, що зараз ситуація напружена майже так само, як у 2014−2015 роках.

Читайте також: Євстратій Зоря: «Єдність українців і росіян — імперський міф»

— На жаль, це правда.

— Ще додам, що тут все так «підгоряє» після цих ток-шоу. Напевно, якби росіяни були б зовсім примітивними, у них залишався б один варіант — взяти автомати й поїхати воювати на Донбас. Але вони не поспішають, бо не дурні. Їм потрібно пояснювати, що це призведе до дуже великої кількості жертв з боку російських військових. І тоді ніяких колишніх історій про «ополчення» та інше, звичайно, вже не буде. Це буде війна зовсім іншого рівня. І до неї треба готуватися.

— Цим позовом Росія ще раз показала, що у своїй безсоромності не зупиниться ані перед чим. Здавалося б, ми вже все бачили. Але кожен раз — нове дно. Хтось пожартував, що у наступному позові Україну звинуватять у трагедії «Курська», вбивстві дітей у Беслані, розстрілі Політковської та Нємцова та отруєнні Навального. На осінь заплановані спільні військові навчання Росії та Білорусі «Захід 2021». Що ще викине путінська команда?

— Все одно я дивлюся на всю цю ситуацію з оптимізмом. Тому що при всіх наших проблемах (починаючи від корупції й далі за списком) у нас є абсолютно злагоджена і готова діяти військова система. Знаю, що багато бойових офіцерів звільнилися з армії, що хтось ображений, що не використано його досвід, набутий на війні. Але хай там як, при всіх цих розкладах у нас є сотні тисяч чоловіків і жінок, які будуть воювати за цю країну. І в Кремлі це розуміють.

Так, вони хочуть розв'язати українське питання. Так, їх дратує сам факт існування незалежної української держави, і вони вважають це історичною помилкою та несправедливістю. Саме звідси ці дебільні статті про один народ, в якій, зауважте, Путін згадує якихось малоросів, ще когось, а українців — ні.

Напевно вони задають собі питання: так що ж робити? Теоретично можна, не дай Боже, розбомбити Волноваху чи Маріуполь. Коли СБУ викликала Шойгу на допит до Маріуполя (міністр оборони Росії звинувачується в створенні незаконних воєнізованих збройних формувань. — Авт.), тут чомусь відразу почали думати, що перед його візитом треба захопити місто військовим шляхом.

Читайте також: Андрій Ілларіонов: «Мюнхенська змова — 2021. Загроза для України — на початку осені»

Це ж Росія. Вона здатна тільки руйнувати. Погляньте на Донбас. Вони зробили цю територію непридатною для життя. Інформації про це досить. Хоча їхні пропагандисти чомусь ніколи не розповідають, як там добре живеться без України та що туди й в Крим приніс «русский мир». Вони можуть зруйнувати ще кілька українських міст і вбити ще тисячу людей. А що далі? Мені здається, у них залишився один аргумент — виключно військовий. А балаканина депутатів Держдуми та пропагандистів особливо ні на що не впливає.

У Кремлі чудово усвідомлюють, що готовність Заходу нам допомагати нікуди не поділася (навіть попри розбіжності щодо «Північного потоку»), як і наша готовність захищатися. У Москви дуже нервова реакція на дії та риторику Києва. Вони дуже і дуже незадоволені. І це просто чудово.

Нам би ще про зраду менше говорити. Наше суспільство дуже енергійне. У нас немає напівтонів — завжди або зрада, або перемога. Українці дуже люблять писати в соцмережах: «Усе пропало». Ось дзюдоїстка Дар’я Білодід виграла першу «бронзу» України на Олімпійських іграх, тут же реакція: «Ми очікували «золото».

Але якщо серйозно задуматися, хто ми є, то, мені здається, все не так погано на сьогодні. Ще б всередині нашого великого військового табору, який іноді виглядає як піонерський, вистачило розуму навести лад…

1587

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Twitter

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів
 

© 1997—2021 «Факти та коментарі®»

Усі права на матеріали сайту охороняються у відповідності до законодавства України.

Матеріали під рубриками «Офіційно», «Новини компаній», «На замітку споживачу», «Ініціатива», «Реклама», «Пресреліз», «Новини галузі» а також позначені символом публікуються у якості реклами та мають інформаційно-комерційний характер.