«Найпримхливіший Бонд в історії»: Деніел Крейґ про проби на роль агента 007, ковід і свої забобони

«Думав, на проби у фільм про Джеймса Бонда мене запросили як гарматне м'ясо»

— Так, зараз ми згадуємо про допандемічні часи з ностальгією, ти згоден, Деніеле?

— Безумовно. Пандемія багато що змінила в нашому житті.

— Якщо мова відразу зайшла про спогади, скажи, ти пам'ятаєш, як проходив проби на роль Джеймса Бонда?

— Я був упевнений, що провалюся.

— Чому?

— У мене перед очима стояв Пірс Броснан, якому підшукували тоді заміну. Я абсолютно не відповідав його іміджу. Розумів, що мені не вистачає елегантності. Я був занадто грубий для Бонда. І занадто блондинистий (сміється). А ще у мене було занадто худе портфоліо — до того моменту я встиг зіграти не дуже багато ролей. Так що все говорило проти мене. Я думав, що мене запросили на проби як гарматне м'ясо.

— Це як?

— Щоб на моєму фоні краще розгледіти потрібні якості інших претендентів. Таке часто роблять на кіностудіях. Єдине, на що я розраховував, — отримати в результаті роль лиходія.

— А став новим агентом 007! Причому найуспішнішим. Чотири фільму з твоєю участю зібрали у світовому прокаті понад 3 мільярди доларів. Проте після «Спектра» ти заявив, що швидше поріжеш собі вени уламком скла, ніж ще раз зіграєш Бонда. А потім взяв і погодився зробити це у стрічці «Не час помирати». Чому?

— Не через гроші. Мені раптом здалося, що я не завершив історію мого Бонда, розпочату в фільмі «Казино «Рояль». Можливо, мене запам'ятають як найбуркотливішого та найпримхливішого Бонда в історії. Не знаю. Але це мій агент 007. Таким я його бачу. І я тепер задоволений тим, що зробив.

«Я вибрав цю професію, щоб забезпечити собі нормальне життя, більше не хотів обслуговувати столики у пабах»

— Зйомки «Не час помирати» далися нелегко?

— Авжеж! Адже я був не тільки виконавцем головної ролі, а й одним із продюсерів. Неприємності почалися майже відразу. Ми вже розпочали роботу, як раптом Денні Бойл відмовився знімати стрічку. Довелося спішно шукати йому заміну. Новим режисером став Кері Фукунага. Потім я травмував гомілкостоп і мені довелося робити операцію. Так що я зітхнув з великим полегшенням, коли все закінчилося. У мене з'явилася свобода вибору. Погодився грати в театральній виставі «Макбет» навесні. Скоро почнемо репетиції.

— Тобі подобається бути актором?

— Не буду виляти. Відповім прямо: я вибрав цю професію, щоб забезпечити собі нормальне життя. Більше не хотів обслуговувати столики в пабах, чим мені доводилося займатися з 16 років. Я сказав собі: якщо акторство допоможе тобі оплачувати оренду квартири та їжу, значить, ти домігся успіху. Так що моя мотивація була зовсім приземленою.

— Якими були для тебе останні півтора року? Що набуло найбільшого значення?

— Півтора року? Вони були настільки хорошими, наскільки це можливо. Мені неймовірно пощастило з родиною. Вона чудова. І у нас є будинок, в якому ми можемо усамітнитися та врятуватися від загального божевілля. Ми з дружиною та дітьми поїхали туди ще 8 березня. Якраз наступного дня після того, як я знявся в черговому випуску «У суботу ввечері в прямому ефірі». Це був важкий рік для всіх без винятку. Не занадто приємний. Але так буває. І він добігає кінця.

— Тебе не бентежить те, що ти граєш персонажів, які здатні творити неймовірні речі, рятувати світ, все контролювати, а в реальному житті стикаєшся з тим, що від тебе майже нічого не залежить і всім нам залишається покладатися на милість якихось вищих сил?

— Знаєш, я про подібні речі ніколи не замислювався. Довбешка не витримає. Велику частину часу я веду абсолютно нормальний спосіб життя й почуваюся абсолютно нормальною людиною. Не відчуваю жодного зв'язку з персонажами, яких граю. Жодного. Саме так ідуть справи. Безумовно, на те, що відбувається з нами, бажано дивитися в якійсь перспективі. Це правильно, це необхідно, щоб хоч щось розуміти. Але мені здається, що так чинять усі люди.

— В Інтернеті стало вірусним відео твоєї промови, коли ти прощався зі знімальною групою «Не час помирати». У тебе з'явилися сльози наприкінці. Особисто мені це сподобалося. Я зрозумів, що ти нормальна людина, яка має емоції…

— Так, я зазвичай не виставляю напоказ почуття, і це, мабуть, не подобається шанувальникам. Але це мій вибір. Коли-небудь це принесе мені серйозні неприємності, але інакше я не можу. Насправді я дуже емоційний, але ніколи не стану показувати це на публіці. Слухай, я ж актор. Емоції — мій хліб. Я цим заробляю на життя. Але це емоції моїх персонажів, не мої. А відео, про яке ти казав, воно ж особливе. Це було підбивання підсумків 15 років мого життя. Я багато вклав в цю роль, у ці фільми. Якби я не подякував усіх цих людей, з якими пропрацював пліч-о-пліч так довго, то мене сміливо можна було б назвати соціопатом. На щастя, я таким не є.

Читайте також: Деніел Крейґ попрощався з Джеймсом Бондом: у Лондоні відбудеться гучна прем'єра «007: не час помирати»

— Якби ці півтора року тривали так, як планувалося, ти зміг би більшою мірою насолодитися своїм успіхом?

— Якби… Говорячи сьогодні про наші плани, потрібно в кінці кожного речення ставити слово «ковід»! Я дуже забобонний у цьому питанні. І щасливий, що ми живі та знаходимося на тому етапі, якого змогли досягти. Бог знає, що сталося б з нами, якби хоч щось пішло трохи не так. Ми живі, і це головне. А те, що люди знову повертаються в кінотеатри та театри, що наша професія залишилася потрібною, що те, що ми робимо, все ще комусь необхідно, так це неймовірне щастя! Тому я дуже хочу, щоб наш фільм подивилося якомога більше глядачів і щоб він їм сподобався.

«Іншого такого проєкту, як бондіана, немає й не буде»

— Чого тобі не вистачатиме без Бонда?

— Команди, з якою я працював над цими п'ятьма фільмами. Особливо, над останнім. Минуло майже п'ять років з того моменту, як ми взялися за цей проєкт. Так, було багато розчарувань і проблем. Іноді здавалося, що ми ніколи не закінчимо цей фільм. Але творчий процес був неймовірним. Ось його мені й не вистачатиме. Так, у мене є інші ролі, над якими я зараз працюю. Інші фільми, постановки. І це допомагає мені. Але іншого такого проєкту, як бондіана, немає й не буде.

— Можеш сказати що-небудь про самого персонажа?

— Про Бонда? Я впорався з ним. Віддав йому всього себе. І він завжди залишиться зі мною. Мені так здається. А втім… Хто його знає? У мене немає наявної відповіді на це запитання.

— Ти є батько. Як думаєш, Бонд буде щось означати для твоїх дітей та їхнього покоління?

— Якщо ти зможеш відповісти на це запитання, я скажу, що ти все знаєш про дітей та заслуговуєш на професорське звання (сміється). Особисто я настільки добре дітей не розумію. Вони для мене є загадкою, Енігмою. Якщо вони отримають щось корисне для себе з цих фільмів у майбутньому, я буду тільки радий. Але це буде їхній власний досвід. Без мене, без мого втручання.

— Ти якимось чином береш участь у пошуках наступника на роль Бонда?

— Жодним чином.

— Це був твій вибір чи просто такі правила?

— До мене це не має ніякого відношення. Кого б не обрали на цю роль, побажаю йому успіхів. І сподіваюся, що він отримає задоволення, як я, знімаючись у бондіані. І їм вдасться зняти цікаві гідні фільми.

— Навесні компанія Amazon заявила, що купує студію MGM, яка знімає бондіану. І це може поставити на карту майбутнє цієї кіносерії…

— Слухай, можу тільки сказати наступне — хай щастить! Мені сподобалося працювати з людьми з MGM. Не хочу втручатися в їхню політику. Мене це більше не стосується.

«Прости мене, Господи, якщо я коли-небудь наважуся конкурувати з Дензелом Вашингтоном!»

— Ти попрощався з Бондом і одразу ж вліз у новий тривалий проєкт з приватним детективом Бенуа Бланком, якого зіграв у фільмі «Ножі наголо». Адже він теж перетворюється на успішну франшизу, правильно? Тобі не нагадує це ситуацію, в якій опинився Майкл Корлеоне у третій частині «Хрещеного батька»? Він там говорить: «Як тільки я подумав, що залишив цю справу, вони затягнули мене знову».

— Знаєш, пиши, що хочеш. Можеш написати, що я вважаю себе щасливчиком. Мені випав шанс попрацювати з до біса талановитим режисером Раяном Джонсоном над тим, що дійсно неймовірно цікаво й захоплює глядачів. Так чому я маю від цього відмовлятися?!

— У Бенуа Бланка є якась грайлива невловимість, що робить цей персонаж приємнішим за жорсткого Бонда. Як думаєш, ця особливість може стати запорукою того, що ти будеш грати Бланка набагато довше, ніж Бонда?

— Це лише природа персонажа. Бонд — той, хто він є. Бенуа зовсім інший. А моя робота актора полягає якраз в тому, щоб грати різні ролі. Мені дуже сподобався сценарій «Ножі наголо». Він був чудовим. Але мені також сподобався й сценарій «Казино «Рояль».

— Ти згадав на початку нашої розмови свою участь в шоу «У суботу ввечері в прямому ефірі». Ти знаєш, що це відео вже стало вірусним?

— Невже?

— Так, мільйони людей сміються. Всім стало ясно, що ти гадки не маєш, хто такий The Weeknd. Представляючи цього мегапопулярного співака, ти вимовляєш його ім'я як уїк-енд і явно не розумієш, чому ти маєш за сценарієм говорити про вихідні дні.

— Господи, я радий, що так повеселив стільки людей! Визнаю, це моя помилка. Мені потрібно було подивитися у гуглі, хто такий The Weeknd. Сподіваюся, він на мене не образився. Зате вийшов смішний експромт.

— Ти сказав, що наступного року повертаєшся на театральну сцену та будеш грати у «Макбеті». Що саме привернуло тебе в цій п'єсі?

— Те, що це єдина п'єса Шекспіра, яку я прочитав (сміється)! Жартую. Насправді «Макбет» завжди був одним з моїх найулюбленіших творів. Це дуже складна глибока річ. При цьому не розтягнута. Події в ній розвиваються дуже швидко. Театр сьогодні переживає кризу, як, втім, і багато інших видів мистецтва. І мені здається, що саме такі п'єси, як «Макбет», можуть струсити Бродвей. Вони дають можливість поставити на сцені щось по-справжньому магічне.

— Як ви готуєтеся до постановки?

— Спочатку потрібно вивчити слова (сміється). На даному етапі ми всі ділимося своїми ідеями. Їх дуже багато, і це добре. Потім в листопаді будуть два тижні напружених читань. Репетиції розпочнуться вже в новому році. Під час читань частина ідей буде неминуче відкинута. І це теж природно.

— Наприкінці року має вийти новий фільм «Макбет» з Дензелом Вашингтоном в головній ролі. Ти не вважаєш, що кіноверсія буде конкурувати з вашою виставою?

— Прости мене, Господи, якщо я коли-небудь наважуся конкурувати з Дензелом Вашингтоном! Ісусе! Не вважаю себе гідним навіть такої думки. Упевнений, обидва проєкти будуть дуже різними. Як на мене, чим більше буде «Макбетів», тим краще для глядачів.

— Ти вже грав на сцені Яго в «Отелло». Є ще ідеї щодо шекспірівських героїв?

— Не хочу заглядати далеко вперед. Але грати Шекспіра мріє, напевно, кожен актор.

— Як щодо Фальстафа?

— Несіть костюм товстуна!

Читайте також: Королівський гламур: принц Вільям з Кейт Міддлтон і Чарльз з Каміллою відвідали прем'єру фільму «Не час помирати»

Переклад Ігоря КОЗЛОВА, «ФАКТИ» (оригінал Dave Itzkoff / The New York Times)

Фото в заголовку The New York Times

5001

Читайте нас у Facebook