ПОИСК
Україна

Пилипівка, або Різдвяний піст: народні традиції, обмеження та прикмети

19:25 27 листопада 2021
жінка ставить свічку в церкві

У житті християн вже починають вирувати різдвяні настрої. Та ще треба пережити піст, який почнеться 28 листопада. Цікаво, що у православних, греко-католиків і римо-католиків цього року він наступить одночасно, але в останніх цей підготовчий період зазвичай триває до 24 грудня (25 грудня — католицьке Різдво), а в інших християн — до 6 січня (7 січня — Різдво у православних). Піст на Заході отримав назву «адвент», що означає «прихід Христа». Адвент завжди починається у четверту неділю до Різдва (припадає з року в рік на період з 27 листопада до 3 грудня). Традиційно в передріздвяний час підготовки для християн західного обряду важливим є вінок адвенту, який служить як підставка для чотирьох недільних свічок (по числу тижнів, які передують Різдву). Вінки католики встановлюють у храмах та будинках, щоб запалювати свічки (по одній) кожної неділі. Завершується адвент з початком вечірньої різдвяної служби.

Православна та греко-католицька церкви теж готують вірян до святкування Різдва Христового молитвою й постом.

«Для тих, хто готувався до хрещення, перед обрядом був заведений 40-денний піст»

— Цей піст ще називають Пилипівкою, Пилиповим, Пилипівським, бо починається він після 27 листопада — дня пам’яті святого апостола Пилипа, і триває 40 днів, — розповів «ФАКТАМ» отець Захарій, настоятель Свято-Миколаївського храму в Національному музеї побуту та архітектури (Пирогів). — Апостол Пилип уславився проповіддю Слова Божого та численними випадками зцілення людей. Православна церква називає його учнем, другом Господа та наслідувачем страждань Його (апостола Пилипа розіп'яли на хресті).

Апостол Пилип

Історія Різдвяного посту починається в давні віки: є згадування про нього на території Європи ще у IV-V століттях, а до нас ця традиція прийшла пізніше — у VIII столітті. Вперше початок Різдвяного посту з 14 листопада (28 листопада за новим стилем) позначається у коптському календарі з VIII ст. Спочатку це було як місцеве явище (у Коптській, а також у Константинопольській церкві). Відомі з VI ст. й писемні свідчення про розпорядження, які надавав Константинопольський Патріарх Йоан Постник: «Годиться, щоб миряни здержувалися від м'яса у дві Чотиридесятниці, це є піст святого Пилипа та піст святих апостолів Петра й Павла». Вже з IХ сторіччя Різдвяний піст як явище набуває загального розповсюдження і дотримання.

Тривалість посту була недовгою, деякі церкви запроваджували його і з 11 листопада, і з 14-го, а у 1166 році Константинопольський Патріарх Лука Хрисоверг постановив дотримуватися посту 40 днів.

Колись люди приймали хрещення тільки перед Різдвом і Великоднем. Для тих, хто готувався до хрещення, перед обрядом був заведений ще й 40-денний піст. А загальне явище посту з’явилося з практики солідарності (спочатку в колі родини) з тими, хто приймав хрещення.

Що можна й не можна у піст

— В Різдвяний піст забороняються м’ясні, молочні продукти, яйця. Риба дозволяється в суботу та неділю та на свята (наприклад, на Введення в храм Пресвятої Богородиці — 4 грудня, Святого Миколая — 19 грудня). Суворі дні посту — середа та п’ятниця, а на Святвечір, 6 січня, за звичаєм, якщо дозволяє здоров’я, варто взагалі утриматися від їжі «до появи першої зірки», — продовжує отець Захарій.

Тим, у кого є проблеми зі здоров’ям, вагітним, дітям, матерям- годувальницям не рекомендовано дотримуватись обмежень у харчуванні. Безперечно, священник завжди піде назустріч вірянину та дозволить вживати скоромні продукти з огляду на стан людини.

Читайте також: Церковний календар на листопад 2021 року: дев'ять важливих дат для православних і початок Різдвяного посту

Люди, які тримають піст, повинні не тільки й не стільки обмежувати себе в харчуванні, як приділяти увагу своєму духовному життю. Піст тілесний без духовного для спасіння душі нічого не вартий, а мета Різдвяного посту полягає в тому, щоб ми до Різдва Христового очистилися за допомогою молитви, сповіді та причастя і з чистим серцем змогли б зустріти дату явлення у світ Христа. Без молитви й покаяння піст — це звичайна дієта, і до релігії не має відношення. Кожна людина обирає та визначає для себе сама, як постувати та які регламентовані рамки дозволити.

Люди, які тримають піст, повинні не тільки й не стільки обмежувати себе в харчуванні, як приділяти увагу своєму духовному життю (фото Pixabay)

Важливо, щоб примирилися ті, хто у сварці, бо злоба, гнів, ненависть нівелюють результати старань того, хто постить. Під час посту при бажанні можна позбавитися поганих звичок і надмірностей. Треба пам’ятати, що їжа не має бути у пріоритеті та на неї не слід витрачати багато зусиль: вона повинна бути дуже простою і доступною. Краще з’їсти пісної каші та присвятити час своїй сім’ї, заняттям, духовному розвитку. І головне в піст — «не їсти один одного»…

«Посуд пропарювали, щоб не було навіть і запаху м’ясних страв»

Як жили наші предки в період посту, про заборони, прикмети, особливості побуту, зокрема кухні, розповіла «ФАКТАМ» Олена Громова, етнограф, завідувачка наукового відділу виставкової роботи Національного музею народної архітектури та побуту України (Пирогів).

— Пилипівський піст замикав річне обрядове коло (з переходом на новий зимовий цикл), а священники наголошують, що під час Пилипівки дуже важлива духовна їжа, — говорить Олена Громова. — Люди настроювали себе на довготривале випробування. Якщо ще на Пилипа влаштовували так звані заговини, коли гостили у сусідів, кумів, родичів, то з наступного дня починалися обмеження. «Прийде піст, прижме усім хвіст», — казали в народі. Харчуватися треба без м’яса, тому в середу й п'ятницю дозволено споживати рослинну їжу без олії, у вівторок і четвер — з олією. Людям не можна було переїдати. В старі часи віряни дотримувалися посту, бо вважали, що діти тоді будуть здоровими.

В період довготривалих відряджень мені доводилося розмовляти з багатьма старожилами в різних куточках країни. У західних регіонах, де особливо шанують українські традиції, зафіксовані наступні роздуми: «В давнину страви споживали з розумом, бо вони йшли людині на здоров’я, а кожного дня м’ясо не їли — тільки у неділю чи свята, в період виконання тяжкої роботи». «Нині люди споживають ковбаси щоденно. Чи добре то? Звісно, ні, бо люди відходять від звичних законів живлення, а значить, і давніх законів життя». «Найпоживніше — приготовлене власноруч, і про те має дбати хазяйка, від якої й залежить здоров’я родини». Казали, що «здоров'я родини в мамчиних руках»… Так водилося на багатьох хуторах і в далеких селах, де берегли звичаї та секрети старої кухні. Серед правил, які існували у наших пращурів, можна виділити такі: ніколи не споживати їжу на ніч («треба їсти до смерку»), хіба що можна випити кислого молока (якщо не піст) або сироватки; важливо дотримуватися чистоти посуду, який повинен бути дерев’яним або глиняним, тобто природним, а не з пластику…

Було заведено, що в селах перед постом господині затівали грандіозне прибирання та миття. Столи, лави допомагали драїти діти. Вони брали білий пісок, і все ретельно натирали — до блиску, до сяяння (до жовтого дерева). Посуд пропарювали, щоб не було навіть і запаху м’ясних страв. Вимивали ложки, миски, горщики, ще й за допомогою трав. Вважалось, що в такому посуді інакше смакували страви. Окремо з содою, попелом, додаванням сухого хвощу, деревію шурували баняки, глечики — обробляли, щоб ніякого сліду скоромного не залишилось. І додатково ще пропарювали окропом.

З ікон знімали святкові рушники, а на їхнє місце вішали прості (зі скромною каймою), вся яскравість в хаті щезала. Скатертини теж були зі скромненькими смужками («баточками»), зубчиками, вишитими хрестиками.

У перший день посту родинам треба було зранку вмитися, розчесатися, вбратися в чистий одяг і ставати до молитви (читали «Отче наш», «Вірую в Єдиного Бога», «Богородице Діво») і просили дати сили витримати піст.

Піст родина завжди починала з молитви (фото Pixabay)

На перший сніданок посту зазвичай робили ячмінний корж — «жиляник» з квашеною капустою та хроном. Так, на Івано-Франківщині страв пісних (казали — «голих») було безліч, найважливішими інгредієнтами служили квасоля, бульба і квашена капуста.

Бувало, що старші люди у піст «разували», тобто два дні на тиждень їли раз на день (у середу та п’ятницю). У старі часи багато хто постив, тримали культуру посту за сталими звичаями. Піст міг проходити з полегшенням, з обережністю для хворих, людей похилого віку, коли виконувалася важка праця, також для вагітних, матерів, які годують малечу груддю, дітей.

«Забороняються гучні розваги та навіть інтимні стосунки для подружніх пар»

— В період посту діяла заборона на вінчання (весілля поновлювалися після Різдва), — говорить Олена Громова. — А от нехрещену дитину не можна було тримати в хаті — великий гріх. Обряд хрещення проводили незалежно від посту, але звичного святкування, застілля не було, адже табу діяло на веселощі, гомін. Як розповідали мені люди, не можна було в піст гніватися, брехати, ображатись, забороняються гучні розваги, навіть інтим для подружніх пар. А от церковні співи, молитви, покаяння, допомога бідним (щоб спасти свою душу) цілком прийнятні.

Впродовж посту відзначали деякі свята. Гучно не гуляли, але храм відвідували. Так, не обходилося без служби Божої 1 грудня (в церковному календарі — день Романа), 4 грудня — Введення в храм Пресвятої Богородиці. І в кого була в родині Марія, то вшановували день її ангела. А з 7 грудня (святої Катерини) починалися вечорниці, коли молодь збиралася в орендованій хаті, щоб поспілкуватися, поспівати. Господиня помешкання, якій зносили продукти, дивилася за порядком. Дівчата могли прясти, вишивати, а ще ворожити на судженого. Масового гуляння не було, бо витримували закон посту. 13 грудня святкували Андрія. Парубки могли побешкетувати, бо в народі такі забави на Андрія допускалися. Наприклад, хлопці гуртом витягували ворота або цілого воза на хату. Так шкодили батькам, які не пускали дівчину погуляти.

Під час посту мами залучали малечу до вивчення молитви, як оця:

«Ангелику любий, ангелику милий,

Рано, ввечері, вночі стань мені до помочі,

Свічечку запали, крильцями захисти…"

Після Миколая (19 грудня) діти починали повторювати чи вивчати колядки до Різдва:

«Різдвяна зірка на небо вийде,

маленький Ісусик до дітей прийде.

Маленький Ісусик — Божа Дитина,

буде Святвечір, буде ялинка,

буде колядка в кожній хатині,

настане втіха на Україні!"

Що можна приготувати у піст

— Якщо звертатися до традиційних страв, які вживали у Пилипівській піст, то треба згадати про вінегрет, а також вареники з картоплею, капустою, маком, — продовжує Олена Громова. — В період посту готували й пісний хліб. Серед багатьох старовинних рецептів, які записувалися в західних регіонах зі слів господинь, запропоную декілька.

“Наші пращури дбали про чистоту посуду, який мав бути дерев’яним або глиняним, тобто природним”. - говорить Олена Громова (фото ua.depositphotos.com)

Голубці з кукурудзяного борошна

Борошно (або крупу) просіяти та запарити кип’ятком, зцідити воду. Додати підсмажені на олії моркву й цибулю, посолити, поперчити, вимішати та загортати в розпарене листя капусти — робити голубці. Скласти в глиняну посудину, залити водою та поставити в піч.

Левеш

Білі гриби (сушені) розмочити, посолити, проварити. Почистити картоплю, моркву та цибулю, порізати дрібно (або натерти), змішати з грибами. Заправку роблять так: олію наливають на пательню, додають 1 ст. л. борошна, 1 ч. л. паприки, підсмажують, додають води, заварюють все, потім туди додають овочі з грибами, тушкують і наприкінці додають сушену зелень.

Токан

Просіяти кукурудзяне борошно, всипати потроху в посолену кип’ячу воду, постійно помішувати дерев’яною паличкою — доти, поки не відстане від стінок (отримаємо круту кашу). Перевернути «тортиком» на тарілку. Шматочки токану вмочати у засмажку з цибулі на олії.

Соломаха

Протягом всього посту на столі в хаті не вибувала така «бовтушка»: сіль додавали в запашну олію, в яку ще терли часник. Соломаху вживали з хлібом, вермішеллю, кашею…

Шопеня

Попередньо замочену квасолю зварити, засипати у неї кукурудзяну або ячмінну крупу, цибулю, підсмажену до золотистого кольору на олії, разом з лавровим листом додати до страви. Споживати з квашеними огірками.

Росолянка

Квасолю замочити з вечора, злити воду вранці, знову залити водою та варити до напівготовності. На олії підсмажити цибулю, борошно (2 ст. л.), додати кислу капусту та тушкувати, змішати квасолю з підсмаженою капустою й довести до готовності. Сіль, перець — за смаком. Росолянка має вистоятись. Смачна на другий день.

Мандибурник

Сиру бульбу натерти на буряковій тертушці, додати 1 ст. л. оцту (щоб картопля не почорніла). Перемішати й злити рідину. До маси додати борошно, натерту на дрібній тертушці цибулину, трохи соди. Розмішати, викласти цю нерідку масу у змащену олією форму. Пекти на невеликому вогні, як пиріг.

Бурінник

Зварену картоплю потовкти до однорідності, додати кукурудзяне борошно, посолити, замісити, додати смаженої цибулі, викласти у змащену форму та запекти.

Книглі

Відварену бульбу потовкти, протерти (або пропустити через м’ясорубку), сиру картоплю дрібно натерти, відтиснути з неї рідину у полотнині, у суміш (варена та сира картопля 1:1) додати борошна, замісити тісто, сформувати валок і нарізати шматочками. Відварити у підсоленій воді. У мисці готові книглі посипати підсмаженою на олії цибулею. Споживають з кислою капустою.

Білі гриби з буряком

Гриби вимочують і проварюють у підсоленій воді, ріжуть дрібно. Зварений буряк нарізують кубиком, солять, поєднують з грибами, додають соломаху (див. вище), оцту за смаком.

Прикмети посту

З пилипівським постом пов'язані такі прикмети

Якщо дитина народилася у Різдвяний піст, то на неї чекає щаслива доля

Як сніжно та хмарно — весна прийде з дощами

Якщо багато снігу в перший день Пилипівки, то це до рясного врожаю

Якщо протягом Різдвяного посту морозно, то зникнуть усі негаразди

В перший день посту вітер, то не вщухатиме аж до Миколая

У народі вірили: щоб був достаток в хаті, в піст не треба шкодувати грошей, тому купували на ярмарку, що подобається, а на Святвечір (6 січня) стіл накривали з 12 пісними стравами. Щоб не накликати біду на родину, не бажано було в піст губити щось, а от знаходити — то добра прикмета.

У тексті використані матеріали з польових зошитів Олени Громової, зібрані у відрядженнях за 2000−2020 роки.

Докладний календар харчування на кожен день Різдвяного посту можна подивитися тут.

Фото у заголовку https://ua.depositphotos.com/

5225

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Instagram

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів