Це дивовижна операція: з важкою технікою тихо пройшли пів міста під носом у ворога, — Білецький про Маріуполь

Про дивовижну операцію з об’єднання українських підрозділів в Маріуполі

Певна частина морських піхотинців, які боронили Маріуполь, здалася в полон. Але інші морпіхи успішно провели операцію зі з’єднання з полком «Азов».

— До того українські підрозділи в Маріуполі були дещо ізольовані одне від одного, — прокоментував Андрій Білецький. - Там складний рельєф, річка, яка розділяє місто на дві частини. Морська піхота знаходилася на одному боці річки, а «Азов» — на іншому. Найсерйозніші хлопці з морпіхів прорвалися на з’єднання з «Азовом». Це дивовижна операція — пройти вночі пів міста. Пройти тихо, з бронетехнікою, залишками боєкомплекту, з десятками поранених.

Морпіхи, які пройшли на територію заводу «Азовсталь» — сектор, контрольований полком «Азов» — це люди, які вирішили виконувати свій військовий обов’язок до кінця. Разом з ними на «Азовсталь» вийшли залишки 56-ї бригади, добровольці «Ведмедя» (це професійна, добре навчена група). Ще туди вийшли групи, які не є на 100 відсотків військовими, — прикордонники та нацгвардійці (не з військових частин Нацгвардії, а з так званої ОГП — охорони громадського порядку).

Про тих, хто здався в полон

— Ніхто з нас не може оцінювати вчинок людей, які здалися в полон, — прокоментував Андрій Білецький. — Бо нас там немає. Бо такої війни, як там зараз, немає ніде (на російсько-українському фронті. — Авт.). В Маріуполі надзвичайно складна ситуація з продовольством. Ще складніша — з питною водою. Але найбільша проблема — нестача озброєння. Адже Маріуполь не готували до того, щоб він став містом-фортецею — туди не завозилися запас БК (боєкомплекту), важке і протитанкове озброєння.

Нагадаємо, командир полку «Азов» в оточеному Маріуполі Герой України Денис Прокопенко («Редіс») сказав у відеозверненні: «Не робіть героїв з дезертирів та бійців, які добровільно здалися в полон. Вони обрали шлях ганьби».

За словами Андрія Білецького, азовці будуть битися до останнього бійця — це глибоко продумане рішення.

Існував повітряний міст з Маріуполем

— Уже можна сказати про те, що тривалий час з оточеним Маріуполем існував повітряний міст, яким перекидалися не тільки необхідні припаси, але й десанти, — розповів Андрій Білецький. - Це дивовижні люди (учасники десантів. — Авт.). Вийшло так, що я їх відбирав і відправляв. Це ветерани «Азову» та молоді добровольці. Більшість з них зараз живі.

— Чому Маріуполь опинився в оточенні?

— Можливо тому, що не передбачали швидкої здачі Херсону, що росіяни вирвуться з Криму на оперативний простір і вийдуть з тилу до Бердянська та Маріуполя, — відповів на це запитання Білецький. — Розуміли, що Маріуполь буде одним з основних форпостів на лінії фронту. Але не планували, що він опиниться в оточенні.

Читайте також: Окупанти штурмують Маріуполь і готуються до десантної морської операції, — Генштаб ЗСУ

— Яка частина міста в руках окупантів?

— Понад 50 відсотків Маріуполя зараз під контролем росіян, — говорить Андрій Білецький. - Але важлива не площа, а те, хто контролює стратегічні пункти. На даний час морський порт та «Азовсталь» контролюються українськими захисниками. Це дві серйозні фортеці. На жаль, територія заводу імені Ілліча захоплена росіянами. Це третя ключова точка в Маріуполі.

— Чому завод «Азовсталь» і морський порт являються дуже важливими з військової точки зору?

— Автомобільні дороги знищено, в місті величезні руйнування, — каже Білецький. — Окупанти намагаються розчистити шляхи, але все одно пересування серйозно ускладнено. То того ж дороги знаходяться під вогнем української армії. Тому ворогу складно забезпечувати своє угрупування боєприпасами, водою, їжею тощо. Морський порт міг би дати росіянам можливість значно поліпшити логістику — швидко доставляти вантажі в великій кількості.

Те, що полку «Азов» вдається утримувати морський порт, — це диво. Як бозон (елементарна частка. — Авт.) Хіггса порушує деякі закони фізики, так «Азов» порушує певні постулати військової науки. Противнику декілька разів вдавалося захопити частину територію морпорту, але «Азов» щоразу вибивав його звідти, попри те, що суттєво поступається в чисельності. Це унікальна річ. Починаєш вірити в дива.

Про «Азовсталь». Там величезна кількість підземних комунікацій, потужних бетонних споруд, бомбосховища, створені в часи холодної війни. Все це робить об’єкт дуже складним для штурму. Власне, тому «Азовсталь» та завод Ілліча розглядалися як ключові пункти оборони Маріуполя. Те, що українські підрозділи в Маріуполі об’єдналися, значно посилило оборону ключових об’єктів.

— Чи реально найближчим часом розірвати кільце блокади навколо Маріуполя?

— Скоро розпочнеться вирішальна битва за Донбас, — певен Андрій Білецький. — Хоча чисельність українських сил оборони там менша, ніж у противника, її достатньо, щоб утримати позиції. Я тільки-но звідти (із зони ООС. — Авт.). Оптимістично дивлюсь на результат цієї битви.

Якщо хлопцям в Маріуполі вдасться протриматися до вирішального перелому (на нашу користь. — Авт.) в битві за Донбас (це 2−3 тижні), тоді з’явиться можливість провести операцію з деблокади. Для цього потрібно від 2 до 4 бригад ЗСУ (які мають важке озброєння. — Авт.). Просто легкої піхоти для цього не достатньо. Бо там відкритий ландшафт, немає лісів. В степу ефективність застосування легкої піхоти десь в три рази нижча, ніж в лісистій місцевості, наприклад, від Києвом. Тож деблокувати Маріуполь мають механізовані танкові дивізії, бо саме вони найефективніше діють у степовій місцевості.

«Наші захисники в Маріуполі дуже сильно заважають планам ворога»

— Що гальмує підготовку окупантів до битви за Донбас?

— Росіяни досі не розпочали вирішальну битву за Донбас, бо обороняється Маріуполь, — вважає Андрій Білецький. — Ворог хоче двома ударами — з півночі (з Харківщини, з-під Ізюма) та з півдня — оточити українські підрозділи ООС. Але наші захисники в Маріуполі дуже сильно заважають цьому плану. Адже південне угрупування росіян задіяло майже половину своїх сил для осади Маріуполя — це десь 12−14 тисяч солдатів. Тому поки що рф здатна наступати лише з півночі, з боку Ізюма.

Тож завдяки захисникам Маріуполя Україна має певний час, щоб якнайкраще підготуватися до вирішальної битви за Донбас — стягнути сили, отримати військову допомогу з-за кордону тощо.

— Чи застосували рашисти в Маріуполі хімічну зброю?

— На захисників Маріуполя росіяни скинули з безпілотника хімічний боєприпас, — запевнив Андрій Білецький. — Тобто це не було масове застосування хімічної зброї. Те, що в боєприпасі була бойова хімічна речовина, — це на 100 відсотків. Адже вся симптоматика — як від бойових нервово-паралітичних газів. Постраждали як військові, так і цивільні. Поки що така атака була одна. Що це? «Приватна» ініціатива якогось виродка? «Проба пера» — розвідка боєм? Сказати поки що важко.

Наразі немає можливостей провести аналізи цієї речовини. Але проби взято.

В минулому держави вдавалися до коврових бомбардувань, хімічної зброї, коли їхнє військово-політичне керівництво знаходилося в розпачі. Так, під час Першої світової війни обидві сторони зайшли в позиційний глухий кут. Щоб вибратися з нього, почали масово використовувати хімічну зброю, сподіваючись, що за її допомогою вдасться добитися перелому в війні на свою користь. Але це призвело лише до страждань і загибелі величезної кількості людей.

Що ближче Росія до поразки, то більше вона лютуватиме й то неадекватнішими будуть її дії. Не виключаю, що вона може піти на застосування хімічної зброї. І не тільки в Маріуполі. До речі, наші люди, які воюють з 2014 року, жартома кажуть, що «сепари» у порівнянні з росіянами були ще пристойними людьми.

Обстріли росіянами ємностей з азотною кислотою на Луганщині, Запорізької АЕС — це були абсолютно свідомі дії. Існують негласні правила війни, за якими біля атомних електростанцій, хімічних заводів, сховищ хімічних відходів, та інших критично небезпечних об’єктів бойові дії не ведуться. Так було в Сирії, Іраці. Росіяни порушують ці правила.

— Скільки людей загинуло в Маріуполі?

— На момент, коли в березні в Маріуполі припинили працювати рятувальні служби, кількість цивільних, які загинули від російських обстрілів, сягнула там приблизно 3 тисяч, — каже Андрій Білецький. — На той час в місті було зруйновано 10 відсотків житлового фонду. Зараз Маріуполь знищено десь на 90 відсотків. Тож 3 тисячі треба помножити на 8−9. Тобто мова йде про десятки тисяч загиблих. Щоб не лишити слідів своїх злочинів, росіяни спалюють тіла маріупольців в пересувних крематоріях.

Раніше головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний заявляв, що «зв'язок із підрозділами сил оборони, які героїчно утримують Маріуполь, стійкий і підтримується».

Фото у заголовку з сайту https://nationalcorps.org/

7120

Читайте нас у Facebook