Юрій Радзієвський: «Прокурори системно викривлюють обставини радомишльскої справи, ігнорують докази, фальсифікують їх»
На жаль, у справі з’явилися нові, доволі несподівані й неприємні обставини. А разом з ними — відчуття дежавю. Бо це вже було, коли прокуратура вчорашнім добровольцям шила білими нитками справи і кидала за грати, перетворюючи вчорашніх героїв АТО на кримінальників. Історія має звичку повторюватися — цього разу із представником громадського формування «Радомишльська варта». Із Віктора Ільченка прокуратура вперто ліпить вбивцю, намагаючись зробити з нього головного винуватця трагедії. Обвинувачення здійснює група прокурорів Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону, головні ролі відіграють прокурори Сергій Галичанський і Олександр Ваховський. Наразі тероборонівця захищають адвокати АО «Радзієвський і партнери». З керівником адвокатського об’єднання Юрієм Радзієвським ФАКТИ поговорили про нові подробиці резонансної справи.
«Одне із завдань кримінального провадження полягає в тому, аби жоден невинуватий не був обвинувачений чи засуджений, щоб жодна особа не зазнала необґрунтованого процесуального примусу, а до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Та прокурори забули про це, і — зауважує відомий адвокат. — Вони системно викривлюють обставини справи, ігнорують докази, фальсифікують їх, аби за будь-яку ціну продовжити термін перебування Віктора Ільченка під вартою. Наразі він безпідставно і незаконно утримується під вартою вже понад 10 місяців. Безпрецедентне свавілля прокурорів призвело до значного погіршення стану здоров’я підзахисного: під час одного із судових засідань йому стало зле, так що довелося викликати карету швидкої допомоги. У СІЗО Віктор Ільченко пережив ішемічну атаку, згодом в нього неодноразово фіксували аномально високий кров’яний тиск. Власне, 10 років тому Ільченко вже пережив інсульт і є великий ризик того, що він може повторитися знову», — розповів Радзієвський.
— Пане Юрію, від версії про злий умисел сторона обвинувачення так і не відмовилася?
Прокурори добре розуміють, що в діях обвинувачених не було умислу на вбивство, а трагедія сталася внаслідок непорозуміння. Людина опинилася не в той час і не в тому місці. Та це не заважає їм звинувачувати Ільченка в умисному вбивстві. В обвинувальному акті йдеться про те,
— На результати експертизи, що проводилася під час досудового слідства, обвинувачення теж не зважає? Адже не лише обвинувачений Віктор Ільченко неодноразово заявляв, що він не стріляв у напрямку дітей. Експерти цей факт теж довели, чи не так?
Більше того, слідчий у кримінальному провадженні провів три огляди місця події з єдиною метою — відшукати хоча б одну з куль, що були випущені зі зброї Віктора Ільченка. До проведення оглядів слідчий навіть залучив спеціаліста, який обстежував територію за допомогою металошукача. Знайдені кулі направили на експертизу. Були проведені дві експертизи зброї та медико-криміналістичне дослідження одягу пораненого хлопчика. Проте ані в тілі загиблого, ані в предметах навколо місця події кулі зі зброї Ільченка не було знайдено. Не було доведено й того факту, що Олексія Нечипоренка було поранено зі зброї Віктора Ільченка. Навпаки, одна із експертиз показала, що іншого підлітка було вбито якраз зі зброї Олександра Юрка. Та це не заважає прокурорам заявляти про те, що саме Ільченко стріляв на враження у потерпілих.
— У суспільстві останнім часом звучать побоювання щодо того, що наша правоохоронна система після закінчення війни може почати ламати німба захисникам-героям. Бо як кажуть, була б людина, а справа завжди знайдеться. А тут ще й війна не закінчилася.
У цій справі прокуратура й далі продовжує всіляко ігнорувати війну — той факт, що подія сталася в умовах війни, а Ільченко фактично був членом місцевої тероборони і захищав місто від російської агресії. Не зважають і на те, що обидва підозрювані прибули на місце події, реагуючи на повідомлення про ворожу ДРГ, і що діти були одягнені в камуфляжну форму та мали при собі автомати. Прокурор взагалі заявляв, що на території Радомишля не було ніяких зіткнень з росіянами. Такі заяви були спростовані даними з військової частини та поліції, які ми отримали у відповідь на адвокатські запити. Насправді, у період із 28 лютого по 7 березня минулого року, зіткнення з ворогом з використанням стрілецької зброї відбувались у місті мало не щодня.
В обвинувальному акті прямо зазначено, що Віктору Ільченку і Олександру Юрку в момент події нічого не загрожувало і вони це усвідомлювали. Насправді у обвинувачених були всі підстави вважати, що вони мають справу саме з ворожими диверсантами. Численні свідки повідомляють про те, що на місці трагедії тероборонівці пересувалися від укриття до укриття, тобто вони були переконані, що мають справу саме з ворожими диверсантами, а не з малолітніми хлопцями. Про те, що то були діти, Ільченко і Юрко дізнались, на жаль, коли вже було запізно.
— Тоді, за логікою обвинувачення, зброєю вони теж заволоділи незаконно, адже виходить, що небезпеки для Радомишля не було, росіяни далеко, навіщо ж автомат?
От Віктора Ільченка й обвинувачують за ст. 263 КК у незаконному придбанні зброї. Насправді ж її бійцям «Радомишльської варти» за сприяння місцевої влади та поліції видали військові. Цікаво, що другий обвинувачений, який безпосередньо вбив потерпілого із цієї зброї, обвинувачення за ст. 263 КК, не отримав.
Також нашого підзахисного обвинувачують в тому, що він незаконно придбав у нібито невстановленої особи реактивну протитанкову гранату РПГ-26, два корпуси оборонних осколкових ручних гранат Ф-1, автоматичну стрілецьку вогнепальну зброю 5,45 мм автомат Калашникова складний укорочений (АКС-74У), номер екземпляру якого 585 677. Хоча слідство достеменно встановило походження зазначеної зброї — її видавали військові за присутності за ініціативою місцевих органів влади. Під час допиту командир в/ч А2/92 Сергій Гришко повідомив, що 25лютого 2022 року міський голова Радомишля звернувся до військової частини з листом, у якому він просив видати зброю захисникам міста для забезпечення охорони громадського порядку на території громади й відбиття можливих атак ворога. До складу роти охорони входили представники органів місцевого самоврядування, колишні працівники правоохоронних органів, мисливці. Згодом, 28 лютого представник міськради Віктор Шуляк отримав 74 одиниці зброї, яку й мав видати оборонцям. Уся вона зареєстрована у книзі обліку за номерами і закріпленням озброєнням та техніки, і автомат Калашникова, номер екземпляру якого 585 677, що його згодом отримав Віктор Ільченко, теж. Згідно з цими документами, міська влада отримала цю зброю від військової частини саме для озброєння членів «Радомишльської варти», які забезпечували громадський порядок та безпеку мирних жителів в перші дні бойових дій.
— Історія зі зброєю — це не єдина біла пляма у справі Віктора Ільченка. Адже йдеться ще й про підробку документів? Який саме документ підробили?
У процесі захисту адвокати Віктора Ільченка виявили грубе процесуальне порушення з боку сторони обвинувачення. Нашого підзахисного було притягнуто до кримінальної відповідальності до внесення відомостей до ЄРДР за фактом замаху на вбивство неповнолітнього Олексія Нечипоренка. Про це було повідомлено суд. Прокурори пояснили все тим, що станом на 8 березня 2022 року слідчі відділення поліції № 3 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області не мали доступу до ЄРДР через відсутність інтернету. Тож розпочали слідство на підставі постанови про початок досудового розслідування без внесення відомостей до ЄРДР. Така можливість дійсно передбачена КПК. Проте дивно, що при розкритті матеріалів справи стороні захисту цю постанову прокурори одразу не показали. Захисту її надали аж у листопаді 2022 року — вже після того, як адвокати заявили про притягнення до кримінальної відповідальності до внесення відомостей до ЄРДР. До того ж у вказаній постанові (яка начебто була складена 8 березня) було процитовано зміст статті 615 КПК. От тільки стаття була викладена у пізнішій редакції від 1 травня 2022 року. Тобто очевидно, що постанова про початок досудового розслідування до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 8 березня 2022 року є підробленою і насправді була складена після 1 травня.
- А чи правда, що свідчення проти Віктора Ільченка дав його колишній напарник із «Радомишльської варти», а нині колега по нещастю Олександр Юрко? Це вплинуло на продовження терміну тримання під вартою для вашого підзахисного?
Насправді, прокурори залучили другого обвинуваченого Олександра Юрка до фальсифікування справи. 25 жовтня минулого року той звернувся до прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону Галичанського із заявою про те, що Ільченко буцімто систематично тисне на нього. Уявляєте собі арештанта, який розгулює по СІЗО? А Юрко скаржився, що Ільченко нібито приходив до нього в камеру, погрожував, вимагав змінити покази на його користь. Більше того, Юрко заявив, що їхати на виклик із Ільченком 7 березня його фактично примусили. Мовляв, йому погрожували озброєні люди, тож він не мав іншого вибору. Хоча раніше Юрко говорив геть зовсім інше — що Ільченко його попросив і він погодився. Прокурор Ваховський в судовому засіданні 25 жовтня взагалі заявив, що через цей нібито тиск і візити в камеру, Юрко «вскрив собі вєни» і потрапив до медичної частини.
Цю заяву Юрка прокурори використали, щоб продовжити строк утримання Віктора Ільченка під вартою. Насправді ж така заява є повідомленням про злочин, тож прокурор мусив розпочати розслідування за нею, опитати заявника, провести слідчі дії. Проте жодних дій так і не було. Всі заяви Олександра Юрка спростували наші адвокати. Адміністрація СІЗО підтвердила, що обидва обвинувачені утримувались окремо один від одного, ніде не перетиналися. Тож Ільченко не мав змоги тиснути на Юрка, а останній взагалі не звертався із заявами про тиск до адміністрації. Власне, за медичною допомогою також не звертався і не отримував її. Пізніше під час допиту на суді сам Юрко спростував ту інформацію, що була в заяві — стосовно того, що на виклик через ДРГ він поїхав через загрозу життю й здоров’ю.
— Усе це дуже сумно й нагадує спроби за будь-яку ціну посадити того, кого призначили черговим цапом відбувайлом, аби отримати подяку за виграну справу.
Так, ні свідомими маніпуляціями, ні використанням відверто неправдивої інформації. Ось вам буквально декілька прикладів. Під час розгляду справи прокурори заявляли, що відразу після трагедії обвинувачені кинули потерпілих в безпорадному стані і залишили місце події. Насправді ж вони залишились і надали пораненому першу допомогу. І хлопчик сам розповів про це під час допиту. Ще одна вигадка прокурора, що під час досудового розслідування нібито було встановлено, що Даниїл Бельченко, тікаючи від чоловіків, що зайшли на подвір’я, викинув білий іграшковий автомат, що стріляв водою. Спробували перекрутити й свідчення жінки, котра викликала тероборонівців, бо побачила на подвір’ї ймовірних диверсантів. Прагнули звести свідчення до того, що вона бачила просто двох осіб, а це вже захист заговорив про нібито ДРГ. Жінка таки підтвердила, що бачила людей у військовій формі, котрі ховали зброю, і говорила, що побоювалася за своє життя…
Попри маніпуляції, підроблені документи й брехливі свідчення вчорашнього побратима, адвокати АО «Радзієвський і партнери» продовжують захищати Віктора Ільченка. Роблять це безкоштовно, бо у цій справі не бачать нічого, окрім кричущої несправедливості, яку й прагнуть виправити. Аби пекельний лютий 2022 року, окрім нових Героїв, не дав старт ще й новим «посадкам» неугодних бійців добробатів, як це свого часу було з полком «Азов».
2457Читайте нас у Facebook
