«Милуючись цією суповою вазою, відчуваєш аромат смачного українського борщу», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк

«Блакитний градієнт та лебеді дарують відчуття ранкового озера, тихого та прохолодного»

— Цей сервіз, створений на Будянському фаянсовому заводі, особливий, — розповідає Людмила Карпінська-Романюк. — Блакитний градієнт та лебеді дарують відчуття ранкового озера, тихого та прохолодного.

— Гарно!

— Серце сервізу — супова ваза. Вона — найурочистіший предмет, навколо якого збирається вся композиція. Її округлі обриси нагадують спокійну гладінь озера. Кришка ніби приховує під собою не лише страву, а й секрет домашнього затишку. Лебеді на її стінках здаються господарями цієї тихої водойми, а золоте оздоблення додає святковості. Таку супову вазу хочеться поставити в центрі столу, щоб саме вона відкривала сімейний обід. Милуючись нею, відчуваєш аромат смачного українського борщу.

«Соусник говорить мовою вишуканості»

— Які ще предмети входять до сету?

- Соусник, овальне та кругле блюда, по чотири глибокі й мілкі тарілки… Соусник — один із найелегантніших предметів сервізу. Його плавний вигин нагадує шию лебедя, що схилився до води. Соусник говорить мовою вишуканості.

— Для чого призначені блюда?

- Овальне блюдо створене для головної страви. Його видовжена форма ніби продовжує горизонт озера, а легкий блакитний серпанок по краю робить білу порцеляну ще світлішою. Тут красиво виглядатиме запечена риба, птиця чи сезонні овочі — усе, що стане окрасою святкового столу. Кругле блюдо може бути використане для подачі пирога, торта, фруктів або святкової випічки. Воно ніби збирає за столом усіх присутніх у єдине коло. Зверніть увагу на супові тарілки. Їхня глибина нагадує невеликі озерця. Блакитний край створює ілюзію води, а золоті очерети й лебеді ніби запрошують зазирнути всередину. Навіть проста домашня юшка чи бульйон у такій тарілці виглядатимуть по-особливому. Уваги заслуговує і ваза на високій ніжці. Вона може слугувати для цукерок, фруктів чи домашнього печива. Її силует легкий і витончений, ніби квітка, що здіймається над поверхнею столу.

«На білому фаянсі оживає світ казки»

- У цьому сервізі немає випадкових предметів, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — Кожен із них має власний характер та призначення, але всі вони підпорядковані одній ідеї — створити відчуття спокою, чистоти й урочистості. Блакить тут не просто колір. Це ранкове небо, вода, легкий серпанок над очеретом. Саме тому цей сервіз хочеться не лише використовувати за призначенням, а й розглядати.

— Цей сервіз рідкісний?

— Так. І мені він дуже подобається, бо розповідає історію. Насамперед захоплює його розпис. На білому фаянсі оживає світ казки. Це не просто орнамент, а ціла оповідь про природу. У кожного предмета свій сюжет, але разом вони складаються в єдину панораму. Коли предмети сервізу розставлені на столі, здається, ніби навколо страв розгортається тихе озеро. Насичений небесно-блакитний фон був характерний для будянського фаянсу 1930−1940-х років. Він створює відчуття прохолоди навіть у спекотний день. А тонке золото додає святковості, не перевантажуючи композицію. Декоративна мова сету близька українському народному мистецтву. У ній відчуваються розписи скринь, кахлів, вишивки, настінних мальовок. Саме тому сервіз виглядає дуже теплим і живим.

— Як би ви радили сервірувати таким сетом стіл?

- Я б не стала робити сучасне мінімалістичне сервірування. Цей сервіз просить атмосфери гостинного дому. На білу або кремову лляну скатертину можна покласти вишиті серветки. У центрі столу варто поставити супову вазу. Вона може стати головним акцентом. Апетитно виглядатиме поруч з нею прикрашений зеленню короп на овальному блюді. На круглому блюді можна подати домашній пиріг або пампушки. Соусник чудово підійде для грибної підливи, журавлинового чи сметанного соусу. Цукерницю я використала б не лише для цукерок, а й для вишень, слив, абрикосів або медового печива, щоб підтримати тему літа й українського саду. До цього сету пасуватимуть такі страви як український борщ, фарширована щука, вареники, голубці або домашня ковбаса, молода картопля із овочами та зеленню, ягідні пироги, медівник чи сирник. Стіл варто прикрасити польовими квітами у керамічній вазі. Наприклад, синіми волошками. Саме вони перегукувалися б із небесною блакиттю розпису.

— Вимальовується така атмосферна картина…

— Мені здається, цей сервіз створений не для урочистих банкетів, а для тих свят, коли за столом збирається родина. Сет не демонструє розкіш, він створює відчуття дому. Саме тому, навіть через майже століття після його виготовлення, він не виглядає музейним експонатом. Він ніби й досі чекає моменту, коли з супниці підніметься аромат домашнього борщу, а навколо столу зберуться люди, для яких спільна трапеза є не просто їжа, а продовження сімейної історії.

Раніше у «ФАКТАХ» колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк розповідала про тарілки Людмили Райковської, які перетворюють побут на свято.

До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Нещодавно у музеї відкрито зал українського фарфору, де представлено чимало унікальних робіт вітчизняних майстрів-фарфористів. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!

На фото у заголовку — столовий сервіз. Будянський фаянсовий завод. 1930 — 1940 роки

Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк

52

Читайте нас у Facebook