ПОИСК
Інтерв'ю

Про пенсії по-новому, на які виплати розраховує і що для цього робить: відверте інтерв’ю з ексвіцепрем’єром Розенком

15:31 14 червня 2021
Павло Розенко
У першій частині інтерв'ю з Павлом Розенком ексвіцепрем'єр розповів, чи не спровокує зростання дефіциту Пенсійного фонду призупинення виплат, а також чи вдасться збільшити розмір виплат людям похилого віку, запровадивши загальнообов'язкову накопичувальну систему .

У продовженні розмови колишній високопосадовець розповість, чому українці відмовляються офіційно працевлаштовуватись, чи варто повертати держпенсії та переглядати захмарні виплати суддям, а також на яку пенсію розраховує сам.

«До 40−45 років людина думає, що казково розбагатіє і не залежатиме від держави та пенсії»

— Загальновідомо, що мало не половина української економіки ховається «в тіні». Вітчизняний бізнес шукає всілякі лазівки, аби лишень не платити податки.

— У 2014 році понад 53% економіки працювало «в тіні». Це офіційні дані. За кілька років, після запровадження деяких заходів зі спонукання роботодавців працювати офіційно, ця цифра вже складала 35%. Тобто ми бачимо, наскільки серйозно, фактично вполовину, скоротився розмір тіньової економіки. Зараз спостерігається зворотна ситуація. Сьогодні, за різними оцінками, 46−47% економіки країни перебуває «в тіні».

Тоді, для того щоб спонукати бізнес працювати офіційно, зменшили тиск на нього: вдвічі знизили ставку ЄСВ, і вона була однією з найнижчих у Європі. Таким чином надали можливість бізнесу перенаправити частину коштів, які раніше сплачували у вигляді податків, на оновлення своїх фондів, внутрішні інвестиції та розвиток. На жаль, ця тенденція не знаходить підтримки.

Натомість сьогодні ми чуємо про ініціативи щодо посилення податкового тиску на бізнес — починаючи від ФОПів, завершуючи великим бізнесом. Розглядаються пропозиції стосовно збільшення ставок ПДВ, перекладання на бізнес більшої кількості днів з виплати лікарняних удвічі. Таких ініціатив багато.

Читайте також: Від накопичувальної пенсії можна буде відмовитися, але не всім

— Власне, багато українців, зокрема молодь, обирає роботу без оформлення. Серед аргументів часто доводиться чути, мовляв, навіщо платити внески і працювати офіційно, якщо пенсії нам не виплачуватимуть.

— Ця історія характерна для всього світу: коли до 40−45 років людина думає, що казково розбагатіє і не залежатиме від держави та пенсії, яка буде їй виплачуватись. Як показує практика — не так стається, як гадається. В результаті, досягнувши певного віку люди звертаються до Пенсійного фонду, де їм нараховують мізерні виплати. Часто вони просто не розуміють, чому нарахували такі малі суми, якщо вони все життя працювали. Відповідь проста: люди працювали неофіційно та не сплачували податки. Саме тому багато українців отримують не пенсію, а соціальну допомогу.

Власне, це головна причина, чому необхідно проводити велику просвітницьку роботу та пояснювати необхідність офіційного працевлаштування. Адже на достойну пенсію, навіть за нинішніх умов, в Україні можна накопичити. Але при виконанні однієї вимоги — легальне працевлаштування та сплата повних внесків з усіх своїх доходів у Пенсійний фонд. Це непроста робота.

Мають бути стимули, щоб людина свідомо офіційно оформлялась. Нині є ситуації, коли ухилятись від сплати податків вигідно як роботодавцю, так і працівнику. Бізнес часто вимушений це робити, щоб якось триматись на плаву. Тобто на такі кроки йдуть не від гарного життя. Має бути державна політика, націлена на допомогу бізнесу в кризових ситуаціях.

Многие украинцы получают не пенсию, а социальную помощь

«Щодо суддів, є можливість у законний спосіб врегулювати питання їхніх надвисоких пенсій»

— З початку поточного року пенсія українських суддів виросла в середньому на 9,4 тис. грн. Таким чином один суддя отримує приблизно 77,3 тис. грн. Водночас, як вже зазначалось, пенсію меншу 2 тисяч гривень в Україні отримують 1,8 млн людей. Розумію всю важливість роботи представників Феміди, але ж інші громадяни теж працювали.

— Безумовно, настільки велика різниця у розмірі виплат недопустима. Свого часу ми відмовились від системи так званих спецпенсій для чиновників топрівня (президентів, міністрів, депутатів, суддів, прокурорів та інших). У 2015 році цей закон було проголосовано й тоді всіх перевели на єдину систему пенсійного забезпечення. З того моменту не існувало окремих пенсійних систем. Єдине, згодом Конституційний Суд скасував рішення, яке стосувалось суддів. Їм повернули преференції. Вважаю, що до цього питання варто було б повернутись. Проте навіть після рішення КСУ системи спецпенсій для чиновників топрівня — не існує.

Щодо суддів, є можливість у законний спосіб врегулювати питання їхніх надвисоких пенсій. Наразі у нинішньої влади не бачу жодних рухів у питаннях соціальної справедливості у пенсійному забезпеченні. Тому велика різниця у розмірі виплат продовжує існувати в Україні.

— На вашу думку, чи потрібно повертати спецпенсії, зокрема для звичайних держслужбовців? Адже серед них багато хто роками працював на державу та не отримував високі зарплати.

— В Україні має бути єдина система пенсійного забезпечення. Коли ми виділяємо якусь одну категорію, то є ще десять інших, які працюють значно інтенсивніше і в важчих та більш ризикованих умовах та здійснюють важливішу суспільно-необхідну працю, ніж держслужбовці. Проте актуальним є питання перерахунку пенсій тим людям, які вийшли на пенсію по закону про державну службу, що був чинним до 2015 року. Це є велика несправедливість. Оскільки всім трудовим пенсіонерам зробили перерахунок і в 2017, і в 2020 роках, з 1 січня 2020 року мав відбутись наступний етап реформи 2017 року — перерахунок пенсій як для колишніх державних службовців, так і для науковців, чорнобильців. На жаль, після зміни влади цей процес зупинився. Перерахунок пенсій цим категоріям не відбувся. І коли відбудеться, невідомо.

В Україні продовжує існувати велика різниця у розмірі пенсійних виплат, а це несправедливо, вважає Павло Розенко

— Повертаючись до накопичувальної пенсійної системи, маю загадати, що сьогодні в Україні налічується приблизно 63 недержавних пенсійних фонди. Ви їм довіряєте?

— Це так званий третій рівень пенсійного забезпечення, що діє вже сьогодні.

В цілому маю сказати, що недержавні пенсійні фонди доволі ліквідні та надійні структури. В історії їхньої діяльності, яка вже налічує 15 років, ми не побачимо великих скандалів щодо ліквідації чи зникнення. Також за діяльністю цих фондів є суворий контроль влади, зокрема національної комісії з цінних паперів і фондового ринку. Законами обмежуються право на використання пенсійних внесків громадян для ризикованих операцій з грошима.

Читайте також: Які пенсії будуть в Україні за умови впровадження обов’язкового накопичування: порахував ексміністр

— Андрій Рева в інтерв'ю «ФАКТАМ» висловив скептичне ставлення до таких фондів. Ба більше, як негативний приклад, він згадав недержавний пенсійний фонд НБУ, з якого начебто зникли гроші.

— По фонду НБУ. Справді така історія була. Проте його не можна назвати класичним недержавним пенсійним фондом. Це швидше була історія однієї з так званих фінансових пірамід. Адже до класичного недержавного пенсійного фонду він не мав відношення, оскільки певні законодавчі норми обходив. Скоріше це була «чорна каса» НБУ, яка мало була схожа на недержавний пенсійний фонд у класичному розумінні.

Недержавні пенсійні фонди не є вигадкою України. Треба застосовувати найкращі світові практики щоб забезпечити українців достойними пенсіями.

— Ви на пенсію відкладаєте?

— В мене фактично не було іншого вибору, як покластись на солідарну систему. Єдине, що я робив і роблю й надалі, — офіційно працюю та плачу всі внески. Також маю досить серйозний стаж роботи і сподіваюсь, що й надалі працюватиму. Як результат, буду розраховувати на непогані пенсійні виплати.

Раніше «ФАКТИ» повідомляли, як українці, які тривалий час перебували на заробітках в Європі, можуть заробити собі на європейську пенсію.

Фото Сергія Тушинського, «ФАКТИ»

Фото в заголовку: kmu.gov.ua/gallery

1652

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Twitter

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів
 

© 1997—2021 «Факти та коментарі®»

Усі права на матеріали сайту охороняються у відповідності до законодавства України.

Матеріали під рубриками «Офіційно», «Новини компаній», «На замітку споживачу», «Ініціатива», «Реклама», «Пресреліз», «Новини галузі» а також позначені символом публікуються у якості реклами та мають інформаційно-комерційний характер.