ПОИСК
Україна

Освячення яблук і меду, свічка-трійця і «спасова борода»: традиції святкування Яблучного спасу

13:57 18 серпня 2021
Яблуневий Спас
Через тиждень після Маковія християни святкують Преображення Господнє, або Другий чи Яблучний Спас (19 серпня). До цього великого свята багато чого з городньої та садової продукції дозрівало, і люди несли її освячувати за древнім церковним звичаєм. Також в цей день святять колосся жита-пшениці — на знак подяки Богові. Свято Преображення обрано для благословення плодів, бо в Єрусалимі саме в ту пору дозрівав виноград і його освячували. І церква утверджує думку, що все — від людини до рослини — присвячене Богу-Творцю.

Свято відоме східним слов'янам з давньоруських часів, і в народі здавна в серпні відзначали свято врожаю, вшановували матінку-землю, яка своїми дарами допомагає створювати достаток в домі.

На Спас до святкового столу запрошували сусідів, друзів, кумів, пригощали освяченими продуктами. Також традиційно допомагали нужденним.

Зазвичай зі Спасами пов’язаний перехід до осені, помітні перетворення в природі.

Про українські традиції святкування Яблучного Спаса «ФАКТАМ» розповіла Олена Громова, етнограф, завідувачка наукового відділу виставкової роботи Національного музею народної архітектури та побуту України (Пирогів).

Християнство використало язичницьке свято врожаю, і з’явився звичай освячувати дари природи в церкві

— Другий Спас (як і Перший) називають ще і Медовим, оскільки вже масово збирали мед, — уточнює Олена Громова. — Коректніше все ж вважати Медовим не свято Маковія (14 серпня), а Яблучний Спас (19 серпня). До того ж пасічники вважали, що саме до 19 серпня масово збирали дозрівший мед. За кілька днів до свята бджолярі «підрізали бджоли»: робили ревізію і визначали, скільки взяти собі меду, а скільки залишити комахам на зиму. За день до Яблучно-медового Спасу пасічники пригощали медом сусідів, кумів, приятелів, вдів, немічних, сиріт, щоб на свято у кожного був солодкий продукт для освячення. Нарізаючи для посвяти стільники, пасічники читали молитви біля ікон Зосима і Саватія, які були покровителями бджільництва. На Поліссі пасічники вважали своїми захисниками також святих Іллю, Миколая і Пантелеймона.

Спас символізував язичницьке свято врожаю, а християнство з часом використало це і з’явився звичай освячувати дари природи в церкві. Туди на Другий Спас несли мед в глечиках та в стільниках (сотах), традиційно благословляли і різні плоди — яблука, груші, в південних регіонах — виноград, сливи, в західних регіонах до церкви ще брали вузлики, кошики з огірками, кукурудзою, помідорами, морквою, цибулею. В храмі освячували їжу, що готувала хазяйка, також несли і косиці з колосся, обжинкові вінки, спасівську свічку. Після церкви господині наділяли старців, дітей пиріжками, фруктами. Якщо пригощали на Спаса яблучком, то приказували: «Здоровому тілу — здоровий дух!». Як на Маковія створювали обереги-букети (туди іноді додавали свічку), так і на Яблучний Спас теж брали святити лікарське зілля — васильки, чорнобривці. До речі, освячені квіти чорнобривців могли кидати в воду для купання малечі, а ще використовувати для заварювання чаю.

На Яблучний спас до церкви несли кошики з яблуками, грушами, медом, виноградом, різною городиною і фруктами, а також вінки з колосся і квіти

19 серпня християни шанують день, коли в Галілеї на горі Фавор після молитви апостоли Петро, Іаков та Іоанн побачили дивовижне Преображення Господа — це був момент істини, і учням відкрилася Його слава як Сина Божого. З IV століття Яблучний спас є одним із 12 найбільших церковних свят, а на горі Фавор відкрили храм, який прославляє Преображення Господнє. Саме на горі Спаситель дізнався, що він помре мученицькою смертю на хресті, а потім воскресне. Вид Ісуса змінився — чоло просяяло на сонці, одежа стала білою і заблищала як світло, а поруч постали у славетному вигляді пророки Мойсей і Ілія. Вони розмовляли з Ісусом про останні дні, які залишились для Його земного життя. За легендою, коли Ісус спустився з гори, він велів народу збирати яблука і освячувати їх.

Яблучний Спас припадає на піст, тому в цей період готували пісні страви

— До 19 серпня в народі існувала пересторога — не їсти яблук, груш, — продовжує Олена Громова. — А вже після їх освячення люди приходили додому і розговлялися фруктами з медом. Могли вжити трохи яблучного або виноградного вина, наливочки (які тримали до свят), приговорюючи: «Дай, Боже, щоб і на той рік вродило» — вшановували городину і садові дари. Освячений обжинковий вінок розміщали посередині столу.

До 19 серпня в народі існувала пересторога – не їсти яблук, груш. А вже після їх освячення люди приходили додому і розговлялися фруктами з медом

Треба відмітити, що до Другого Спаса люди звичайно могли вживати городину і фрукти, але при умові, якщо все це вже достигло. І тут треба враховувати деякі фактори. Десь ще 100 років тому спостерігались зовсім інші погодні умови, до того ж і ще не було такого різноманіття сортів (щоб рано дозрівали), як зараз. В наші часи і клімат змінився, до того ж повно як місцевих плодів, так і імпортних — на будь-який смак.

В серпні продовжують заготовляти зілля з лікувальними властивостями, для чаїв. Наприклад, таку траву, як тирлич (казали в народі «тирлич, тирлич, хлопців приклич») використовували при запаленні й піску в нирках, сечовому міхурі, при кашлі, загальній слабкості, запамороченні, туберкульозі, як засіб, що сприяє збільшенню молока у жінок, які годують груддю. Примочки з трави застосовують для лікування ран, використовують рослину при хворобах легенів, печінки.

Яблучний Спас припадає на піст, який від Маковія продовжується до 27 серпня. Тому в цей період практикували більше пісне меню: крім яблук-груш, ліпили вареники з яблучною начинкою і поливали медом, зазвичай робили яблучні галушки, варили грушевий або сливовий кисіль, готували яблучний пиріг, коржики з медом і маком.

На Спаса готували з тіста багато смаколиків

Не постували старі люди, діти, хворі. В деяких спасівських стравах, як свідчать рецепти (записані в різних регіонах під час експедицій у ХХ сторіччі), є і не пісні інгредієнти. Подекуди у зв’язку з великим святом використовували скоромні продукти. Зі сторони церкви могло бути послаблення в день свята, як і на Вербну неділю або на Благовіщення. Отже, галушки, соложеник і бабку з яблуками готували так:

Галушки яблучні

  • 3 склянки пшеничного борошна
  • ¾ склянки свіжого молока
  • 4 яйця
  • 10 яблук
  • 5−6 столових ложок цукру
  • ½ ч ложки солі

Очищені від серцевини і шкірки яблука нарізати тонкими часточками (як на чіпси) і змішують з молоком, розтертими яйцями з цукром і сіллю. Потроху до суміші додати борошно, змішати. Чайною ложкою брати шматочки тіста і кидати в киплячу підсолену воду. Готові галушки при розрізанні всередині мають бути сухі.

Яблучна бабка

  • 500 г яблук
  • ½ склянки сметани
  • 3 яйця
  • 6−10 ст. ложок цукру (на смак)
  • 7, 5 столових ложок борошна
  • 1 ч. ложку меленої кориці

Цукор розтерти з яєчними жовтками і сметаною, додавати борошно, половину яблук потерти на тертушці, а іншу — нарізати дрібними кубиками і посипати корицею. Змішати все зі збитими білками. Помістити суміш в змащену маслом і обсипану борошном форму. На повільному вогні випікати в духовці приблизно годину. На стіл подавати бабку гарячою.

Соложеник

  • 1,5 склянки борошна
  • 10 яєць
  • 1 склянка вершків
  • 1 склянка вершкового масла
  • 1 склянка цукру
  • 500 г яблук
  • 2 ч. ложки лимонної цедри

Яєчні жовтки, вершки, цукор і масло розтерти, додати лимонної цедри, трохи борошна і збитих білків. Спекти на сковороді 4 однакових млинці. Яблука очистити від шкірки, нарізати соломкою і обсипати цукром. Суміш обсмажити в маслі і протушкувати до м’якості. Млинці начинити яблуками, звернути трубочкою, скласти на сковороді в два шари і залити збитими білками. Запікати недовго в духовці.

Свічку-«трійцю» зберігали після свята під образами і використовували при потребі — від бід і напастей

— З давніх-давен, коли завершували жнива, на полі залишали невеликі незжаті купки зернових — «спасову бороду» для тваринок і птахів, — розповідає Олена Громова. — На полі нескошені рослини могли скрутити і урочисто зав’язати стрічкою. Це було щось подібне до жертвоприношення за отриманий врожай. Цей обряд має також назву «Велесової», або «дідової бороди». А часто народні майстри з таких зернових спеціально виготовляли «бороду» для дому — на достаток і добробут. На Яблучний Спас також водилося свяченою водою окроплювати землю, зорану під озимі культури.

Напередодні Спаса (ввечері) родина бралася за відповідальнішу працю — свічникарство. Крім дарів природи, кожна сім’я традиційно підготовлювала свічки до церкви. Селяни вірили, що Богові угодна свічка, зроблена своїми руками. Взагалі кожний в сім’ї качав з воску свічки певного призначення: наприклад, господар — страсні, великодні, на свят вечір, на Водохрещу, для покійника, до церкви вдовам, бідним, сиротам; господиня спеціалізувалася на родильних свічках (застосовували при пологах), для хрестин і весіль.

В храмі освячували їжу, що готувала хазяйка

Урочиста подія на Яблучний Спас — виготовити високу свічку-«трійцю», яка складалась з трьох свічок. Цей витвір, який символізував Бога Отця, Сина і Святого Духа, зберігали після свята під образами і використовували при потребі — від бід і напастей. Під час виготовлення свічок співали, намагались створити позитивну атмосферу: не можна було обговорювати сусідів, зосереджуватися на негараздах, хворобах, сваритися, навіть голосно розмовляти. Часто наші пращури ще й формулювали установки, звертаючись до сил природи: «Правдиве сонечко, місяце ясний, зорі світлі, небо пречисте, будьте милостиві до людей, худібки», «Пресвята родюче земле наша, ниви, сади, городи, дай вам, Боже, світлого сонця для врожаю»… «Ліси, води, повітря, душі праведні (йдеться про бджіл), хай всім ведеться добро, буде пожиток»… «Трійцю» на свято запалювали ще в церкві і несли додому. Не заходячи в хату, з нею хазяїн обходив господу (бджіл, сад), а потім уже направлявся в дім. На свято ходили в гості до родичів, кумів, несли гостинці. В свято не виконували важкої роботи, заборонялося шити («Хто на Спаса шиє — до кінця днів сльози ллє»), рубати дрова, будувати, не працювали в городі, намагались не лаятись, гнати погані думки і стримувати негативні емоції.

На Яблучний Спас також святили лікарське зілля

— На деякі християнські свята (на Страсний четвер, Зелені свята), в тому числі і на Яблучний Спас, приділяли особливу увагу поминальному ритуалу, коли молилися і згадували померлих родичів, — продовжує Олена Громова. - Після святкової церковної служби селяни обов’язково йшли на цвинтар, на могили приносили фрукти і просили священника правити панахиду. Бідним роздавали пироги біля церкви. Зазначу, що в західних регіонах максимально зберігають традиції наших пращурів. Наприклад, на Івано-Франківщині (Косівський район) на Спаса роздають великі красиві пташки-голуби на спомин душі зі словами «за прости Біг» (і називали ім’я того, за кого треба помолитися, щоб Бог простив гріхи). В народі вірять, що предки сприяють дозріванню плодів, охороняють ниви, сади і городи. Саме їм урочисто виготовляли і запалювали спасівські свічки з нового воску, кришили хліб, виливали медовий напій.

За народними прикметами, з настанням Яблучного (а тим більше Третього Спасу) помічали певні перетворення в природі, поворот до осені — ночі холоднішали, а в середній смузі України навіть наступали приморозки. Тому й казали: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!» З роками з’явилися деякі прикмети: «Минув Спас — держи кожух про запас», «До Спасівки бджола робить на пана, а після Спасівки на себе», «У Спасівку великі вітри — зима буде з віхолами та лютими морозами», «У Спасівку на деревах жовтіє листя — до ранньої осені», «Як на Спаса без дощу, то буде суха осінь», «На Спаса йде дощ, — в січні наступного року буде сніжити, якщо спекотно — січень морозний», «Багато „антонівки“ — хліб вродить наступного року», «Як прийде Спас, то комарам рветься бас, як прийде Пречиста, забере їх нечиста».

Раніше «ФАКТИ» розповідали, що можна та що категорично заборонено їсти на «спасівку», а також публікували рецепти смаколиків, якими можна побалувати себе під час Успенського посту

Читайте також: Спас Медовий: чого не можна робити з 14 серпня, молитва у свято

4169

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Instagram

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів