ПОИСК
Гроші

З вересня українців, які не сплатили податок на нерухомість, штрафуватимуть: на скільки

14:44 3 вересня 2021
будинок калькулятор

В Україні закінчилася щорічна кампанія зі сплати податку на нерухоме майно. Тепер, з 1 вересня, громадяни, які не захотіли або не встигли сплатити державі податок за свої квартири та будинки, можуть бути оштрафовані. Нумо розбиратися, за що саме потрібно було платити та які санкції передбачені до неплатників.

Якщо повідомлення-рішення від податкового органу немає, платник звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату податку

Варто нагадати, що фізичні особи — платники податку на нерухомість зобов'язані були сплатити його не пізніше ніж через 60 днів після вручення їм податкового повідомлення-рішення, яке податковий орган має надіслати до 1 липня року, наступного за тим, за який вноситься податок. У цьому повідомленні мають бути відповідні платіжні реквізити. Однак варто пам'ятати, що законодавством прямо передбачено: якщо податковий орган у встановлені законом терміни не направить або не вручить податкове повідомлення-рішення, платник звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату податку.

Нагадаємо, яка саме нерухомість громадян підпадає під оподаткування.

«Об'єкти, які з метою оподаткування відносяться до житлової або нежитлової нерухомості, а також ознаки, що їх ідентифікують, визначені в Податковому кодексі України, — раніше розповів «ФАКТАМ» партнер юридичної фірми JN Legal Сергій Дахнівський. — Зокрема, житловими вважаються будови, що відносяться за законодавством до житлового фонду (житлові будинки садибного та квартирного типу, прибудови до них, квартири, котеджі, кімнати в комунальних квартирах), а також садові й дачні будинки. Відповідно, всі інші будівлі, що не належать до житлового фонду, є об'єктами нежитлової нерухомості (офісні, готельні, торговельні, промислові будівлі, бази, склади, СТО, гаражі надземні й підземні, різного роду господарські будівлі: сараї, літні кухні, льохи, майстерні, котельні й таке інше).

Але не всі зазначені об'єкти нерухомості віднесені законодавством до оподатковуваних. Визначено досить широкий перелік об'єктів, що не підлягають оподаткуванню, виходячи з їхньої державної, громадської або соціальної значущості. Серед них, наприклад, гуртожитки, дитячі будинки сімейного типу, житло, що належить дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями або батьками (але не більше одного об'єкта на дитину), багатодітним або прийомним сім'ям, в яких виховуються п'ять і більше дітей, а також житло, визначене в установленому порядку як непридатне для проживання.

Якщо ж нерухомість знаходиться у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб, то платник податку на нерухомість визначається наступним чином:

  • якщо об'єкт житлової або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з них за належну їм частину;
  • якщо об'єкт житлової або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є один з власників, визначений за їхньою згодою, якщо інше не встановлено судом;
  • якщо об'єкт нерухомості у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну частину.

Співвласники житлової нерухомості, що знаходиться в їхній спільній сумісній власності, але не поділена в натурі, повідомляють орган контролю про визначеного за їхньою згодою платника податку на нерухомість, звернувшись з письмовою заявою за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника нерухомості.

Розмір податку визначається базою оподаткування та ставкою податку, але також слід враховувати наявність пільг щодо його сплати. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частин.

При цьому для фізичних осіб база оподаткування об'єкта житлової нерухомості зменшується:

  • для квартири або квартир, незалежно від їхньої кількості, — на 60 кв. метрів;
  • для житлового будинку або будинків, незалежно від їхньої кількості, — на 120 кв. метрів;
  • для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їхніх частин (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири або декількох квартир і житлового будинку чи кількох будинків, в тому числі їхніх частин), — 180 кв. метрів.

Тобто при загальній площі квартири, наприклад, 50 кв. метрів її власник не сплачуватиме податок, а якщо площа квартири 90 кв. метрів, доведеться платити податок за кожен квадратний метр понад 60 кв. метрів.

Разом з тим зазначені податкові пільги для фізичних осіб не застосовуються в тому випадку, якщо площа об'єктів оподаткування перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, тобто якщо квартира перевищує 300 кв. метрів, житловий будинок перевищує 600 кв. метрів або площа різних типів об'єктів житлової нерухомості перевищує 900 кв. метрів.

Відсутня пільга й тоді, коли об'єкт оподаткування використовується з метою отримання доходів, тобто здається в оренду, лізинг, позику, застосовується у підприємницькій діяльності. Навіть якщо площа квартири, що здається в оренду, не перевищує 60 кв. метрів, податок доведеться сплачувати за всю її загальну площу. Це стосується й випадку, коли фізична особа — підприємець вказав своє житло як податкову адресу та фактично здійснює діяльність у власній квартирі або будинку", — зазначив юрист.

З 1 вересня сплатити податок на нерухомість можна тільки після внесення штрафу

Тож які санкції передбачені за несплату податку на нерухомість?

Нагадаємо, що розмір податку складає 1,5% від мінімальної зарплати за минулий рік за 1 квадратний метр бази оподаткування. Наприклад, за нормативом з квартири площею 100 квадратів потрібно буде сплатити податок лише за 40 квадратних метрів. Це 2 800. Хоча місцева влада має право зменшити податок або норму площі, за яку потрібно стягувати податок.

Однак з 1 вересня сплатити податок на нерухомість можна тільки після сплати штрафу. Його розмір залежить від того, на який термін була затримана сплата самого податку. Згідно зі статтею 266 Податкового кодексу України, якщо заборгованість по внесках становить до 30 днів, то штраф виписується в розмірі 10% боргу. Якщо ж платіж затримали більш ніж на місяць, то штраф становитиме 20% суми боргу.

Варто нагадати, що з 1 вересня в Україні стартувала так звана «податкова амністія». Відповідно до закону одноразове (спеціальне) добровільне декларування — це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних йому активів, якщо такі активи були отримані завдяки доходам, з яких не були сплачені податки і збори або які не були задекларовані.

Фото Pixabay

20317

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Instagram

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів