Станіслав Лем з юності дружив з Іваном Павлом II: 100 років тому у Львові народився знаменитий польський письменник
9 вересня 1913 р. У Києві військовий льотчик Петро Нестеров уперше в світі виконав на літаку мертву петлю — одну з фігур вищого пілотажу.
10 вересня 1941 р. Закінчилася Смоленська битва, яка поламала гітлерівський план блискавичної війни «Барбаросса».
11 вересня 1943 р. Був створений академічний український державний хор імені Г. Верьовки.
13 вересня 1648 р. Українські козаки Богдана Хмельницького вщент розгромили коронне військо Речі Посполитої під Пилявцями.
14 вересня 1911 р. У Києві був смертельно поранений прем'єр-міністр Росії Петро Столипін.
15 вересня 1916 р. Під час Першої світової війни англійці вперше застосували танки.
Станіслав Лем з'явився на світ 12 вересня 1921 року у Львові в родині лікаря-отоларинголога. До чотирьох років хлопчик уже вмів читати і писати. Після закінчення гімназії Станіслав вступив до Львівського університету на медичний факультет. А коли почалася Друга світова війна, працював автомеханіком і зварником, брав участь в групі опору нацистам. Незважаючи на єврейське походження, у воєнні роки родині вдалося уникнути депортації в гетто завдяки підробленим документам.
Після закінчення війни сім'я Лема покинула територію, що стала частиною СРСР, і переселилася до Кракова. Там Станіслав почав вивчати медицину в Ягеллонському університеті. Закінчивши навчання в 1948 році, відмовився здавати випускні іспити, не бажаючи ставати військовим лікарем. Працював молодшим асистентом в анатомічному театрі при університеті, а у вільний час писав оповідання. Перший літературний успіх прийшов до Лема після публікації роману «Астронавти» в 1951 році.
Письменника з медичною освітою приваблювали точні науки, тому до роботи над своїми книги він підходив так само грунтовно, як до написання монографій і наукових робіт. Він практично перестав читати художню літературу, щоб встигати вивчати новітні праці з кібернетики, космонавтики, генетики. Лем задумував свої книги як пошук відповіді в певній задачі, рішення складної проблеми, яке прораховував з усіх боків. І разом з тим у більшості випадків поняття не мав, що станеться з героями: «Я, коли починаю нову річ, не знаю, що буде далі. Іноді начебто повинна вийти невелика розповідь, як раптом тебе понесе, і ти з подивом спостерігаєш, що розповідь зростає і зростає».
У 1962 році на російську мову був переведений роман «Солярис», після чого книги фантаста стали видаватися в СРСР величезними тиражами. З письменником зустрічалися академік Сергій Капіца, космонавти Костянтин Феоктистов і Борис Єгоров, брати Стругацькі.
Лем з юності дружив зі священиком Каролем Войтилою, майбутнім Папою Римським Іваном Павлом II. Уже бувши понтифіком, Войтила благословив Лема і його сім'ю, хоча роздуми письменника були далекі від релігії. Крім того, Лема займали неканонічні питання оновлення католицької церкви: чи сповідувати штучний інтелект, чи давати причастя клонам, чи проникає божий промисел на територію віртуальних світів?
Тільки через п'ятнадцять років спільного життя у Станіслава і його дружини Барбари Лесьняк з'явилася дитина — син Томаш. Письменник довгий час не хотів мати дітей, побоюючись раптового початку війни між США та СРСР. У ній, як він вважав, обов'язково дійде до ядерної зброї. З появою сина Лем лягав спати трохи пізніше дев'ятої вечора, а приступав до роботи о четвертій годині ранку, бувало й раніше. Він зізнавався, що не може працювати, якщо на столі немає друкарської машинки, кави і сигарет. Не зберігав чернеток виданих ним книг, знищував все робочі варіанти і не користувався комп'ютером, хоча присвятив темам кіберпростору і штучного інтелекту більшу частину своєї творчості. Твори Лема рясніють інтелектуальним гумором, грою слів.
Письменник їздив до Москви на переговори з Андрієм Тарковським з приводу екранізації «Соляріса», хоча на той момент не бачив жодного фільму режисера. Тарковський став розповідати про нововведення і доповнення, які хотів би внести в екранізацію, чим не міг порадувати фантаста, що дуже трепетно ставився до своїх творів. Проте Лем дав дозвіл на зйомки, хоча згодом критикував фільм. Пізніше, коли вийшла американська екранізація «Соляріса» з Джорджем Клуні, Лем саркастично зауважив: «Я думав, що гіршим був „Солярис“ Тарковського».
Станіслав Лем був пристрасним автолюбителем. Із закордонних поїздок він привозив фотознімки не природної краси, а екзотичних автомобілів, своїм і чужим машинам присвячував цілі сторінки в листах друзям. Син письменника Томаш згадував: «Якось я віз батьків додому. Дорога була слизькою, падав сніг. Ми їхали за вантажівкою, яка ледве пленталася. Батько нетерпляче підстрибував на сидінні: «Ну ж, Томаш!» Я пояснив йому, що не можу обійти вантажівку, бо через сніг погано видно, а ми наближаємося до крутого повороту, раптом назустріч хтось виїде. «Дивуюся я тобі, — сказав батько. — Я в твоєму віці просто припускав, що зустрічних машин не буде».
В останні роки життя ця дивовижна людина часто спілкувався уві сні з великими історичними особистостями, вченими, політичними лідерами і філософами. Син письменника згадував, як батько вранці переказував йому зміст цих бесід. Помер Лем 27 березня 2006 року о Кракові у віці 84 років.
644Читайте нас у Facebook
