ПОИСК
Історія сучасності

Каннський фестиваль вперше відкрився 75 років тому: як це було

8:38 16 вересня 2021
Каннський фестиваль
Під час проведення престижного міжнародного кінофоруму знамениту червону килимову доріжку змінюють до чотирьох разів на день

16 вересня 1956 р. Народився відомий американський фокусник Девід Копперфілд.

17 вересня 1991 р. З розпадом СРСР закрили кримінальну справу проти Олександра Солженіцина, і письменник вирішив повернутися на батьківщину.

19 вересня 1891 р. Перші українські поселенці прибули до Канади.

21 вересня 1866 р. Народився знаменитий письменник-фантаст, автор романів «Машина часу», «Людина-невидимка» Герберт Уеллс.

РЕКЛАМА

22 вересня 1791 р. Народився англійський винахідник, фізик і хімік Майкл Фарадей.


Перший Каннський кінофестиваль повинен був відбутися у вересні 1939 року. Ініціаторами його створення стали письменник і дипломат Філіп Ерланже, мистецтвознавець і письменник Жорж Юісман і міністр освіти Франції Жан Зе. Однак відкриття було зірвано початком в Європі Другої світової війни. Відразу після закінчення війни у 1945 році Ерланже та Юісман вирішили все-таки провести кінофорум. Муніципалітет міста Канни підтримав ініціативу, але не зміг забезпечити необхідних для кінофестивалю умов. На той момент на території Франції, зокрема, на Лазурному березі знаходилися частини британської та американської армій, які займали численні приміщення і створювали труднощі для курортної інфраструктури. Було вирішено провести його в наступному році, коли іноземні війська залишать країну.

РЕКЛАМА
Афіша першого фестивалю

18 вересня 1946 року відбулася святкова хода під назвою «Битва квітів».

РЕКЛАМА

19 вересня вперше засідало журі, на якому було обрано президію. Учасники фестивалю намагалися задобрити журі та впливових гостей різними способами. Найбільш дієвим вважалося проведення урочистих прийомів. Головний приз — «Перша міжнародна премія» — був вручений одинадцяти фільмам. Організатори та журі прагнули нагородити практично кожен фільм, заявлений у програмі. Найбільше число призів (вісім) отримали картини з СРСР.

До 1951 року включно фестиваль проводився в кінці вересня, а з 1952 року його перенесли на травень. 21-й кінофестиваль у Каннах (1968 рік) був зірваний через «Червоний травень» — події, які були спровоковані соціальною кризою у Франції і привели до 10-мільйонного загального страйку та відставки уряду Шарля де Голля. Фестиваль був згорнутий за п'ять днів до офіційної дати закриття, і його учасники роз'їхалися без нагород.

Кінофорум традиційно проходить у Палаці фестивалів і конгресів на набережній Круазетт. Сходи Палацу фестивалів називають «сходинками слави». Під час проведення свята кіно червону килимову доріжку змінюють до чотирьох разів на день. Спочатку переможець Каннського фестивалю отримував не «Золоту пальмову гілку», а Гран-прі — приз, який являв собою твір сучасного мистецтва. У 1955-му в Каннах вперше вручили «Золоту пальмову гілку». Дісталася вона картині Делберта Манна «Марті».

Бюджет фестивалю складає в середньому 20 мільйонів євро.

20 тисяч євро — вартість «Золотої пальмової гілки». На час проведення кінофоруму населення Канн збільшується в три рази.

Перший Каннський кінофорум відвідали близько півтори тисячі гостей

Нерідко фестиваль супроводжується скандалами. Мабуть, найгучніший трапився в 1957 році. Тоді в конкурсній програмі був заявлений перший в історії кінематографа блокбастер Френка Корачі «Навколо світу за 80 днів». Попри те, що картина і так наробила багато шуму, продюсер Майкл Тодд вирішив на цьому не зупинятися і притягнув на гучну вечірку кілька тигрів. Хижаки злякалися світла софітів, повели себе непередбачувано і спробували закусити деким зі світського суспільства. Почалася паніка, гості кинулися врізнобіч, трапилася найбільша тиснява за всю історію фестивалю.

У 1983-му році з Ізабель Аджані, яка привезла до Канн фільм «Убивче літо», трапився неприємний конфуз. Актриса, яка перебувала на той момент на піку популярності, заявила, що не буде позувати перед фотографами безкоштовно та домовилася з кількома з них. Перед іншими Ізабель прикривала своє обличчя сумочкою. І тоді журналісти оголосили зірці бойкот. Коли актриса йшла по червоній доріжці, фотографи поклали свої камери на підлогу і не тільки не зробили жодного знімка, але ще й повернулись до знаменитості спиною.

У 2015 році в Каннах спалахнув скандал, пов'язаний з дрес-кодом. Емілі Блант, зірку фільму «Диявол носить Prada», не пустили на показ фільму «Керол» з Кейт Бланшетт у головній ролі через відсутність каблуків. Навіть попри те, що актриса з'явилася на перегляд в чудовому вечірній сукні, сек'юріті на вході вважав її елегантні сандалі занадто простими для такого урочистого моменту. Актриса перевзулася, але потім привселюдно поскаржилася на некоректне поводження. Керівник фестивалю Тьєррі Фремо поспішив загладити скандал і запевнив Блант в тому, що охоронці перевищили свої повноваження — в регламенті згадуються тільки смокінги для чоловіків і вечірні сукні для жінок, про взуття там не сказано нічого. Емілі залишилася задоволена принесеними вибаченнями.

Нагадаємо, цього літа відбувся вже 74-й Каннський міжнародний кінофестиваль. «ФАКТИ» розповідали про найкрасивіше та найекстравагантніше вбрання зірок на церемонії відкриття, про фільми, які завоювали нагороди престижного кінофоруму, а також про дітей голлівудських знаменитостей, які відвідали Канни.

551

Читайте нас у Facebook

РЕКЛАМА
Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів