«Жорстка президентська республіка»: Данилов озвучив ідею, яка народилася на Банковій
Секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данилов вважає, що Україна має у майбутньому перейти на президентське правління. Про це він заявив в інтерв'ю «РБК-Україна». Зокрема, Данилов сказав: «Нам раз і назавжди потрібно визначитися, яка у нас країна. Якщо ми є президентською республікою, треба сказати: давайте робити президентську республіку, де президент — це голова виконавчої влади, відповідає за всі ці процеси. І тоді у нас із вами все добре.
У нас виходить, що ми всенародно обираємо президента, на нього покладаються надії, але за Конституцією у нас парламентсько-президентська республіка. Ну, тоді за логікою парламентсько-президентської республіки президента потрібно обирати у парламенті і поставити крапку в цьому питанні. Але народ не хоче, щоб у нього забрали право обрання президента.
Якщо ви хочете мою особисту думку, я можу сказати. Я за жорстку президентську республіку. Чому? Тому що тоді є відповідальна людина, яка розуміє, на що вона йде, навіщо і так далі. У нашій історії важко знайти факти, коли без особистості можна було зробити ривок вперед. Це не тільки в нашій історії. Сьогодні всі країни фактично створюють особистості".
Заява секретаря РНБО викликала великий резонанс у суспільстві. Багато хто побачив у словах Данилова про «жорстку президентську республіку» спробу президента Зеленського узурпувати владу і стати диктатором. Але є й такі, хто вважає посилення ролі президента в Україні панацеєю від будь-якої кризи у країні.
«ФАКТИ» вирішили з'ясувати в експертів, наскільки реальною є зміна правління в Україні і які наслідки можуть очікувати на нашу країну, якщо будуть внесені зміни до Конституції й глава держави отримає всю повноту влади.
Євген Магда: «Той, хто легко прогнозує черговий Майдан в Україні, той недооцінює перебіг подій у нашій державі»
Директор Інституту світової політики Євген Магда вважає, що розмови про зміцнення президентської влади в Україні з'явилися саме зараз через те, що останнім часом упав рейтинг президента Зеленського. Проте, як вважає політолог, внести зміни до Конституції України буде не лише не простим, а й небезпечним завданням.
— Для зміни форми правління у нашій державі необхідні зміни до Конституції, — каже Євген Магда. — Це не може статися раптово, тут і зараз. Необхідна певна кількість голосів депутатів Верховної Ради, яку буде дуже складно набрати чинній владі для цих змін до Основного закону.
Секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данилов, на мій погляд, зараз зробив зондування ґрунту щодо внесення змін до Конституції, і це було безпосередньо пов'язано з падінням рейтингу Володимира Зеленського та падінням популярності «Слуги народу».
Я не думаю, що такі зміни готуються до наступних президентських виборів. Найімовірніше, це елемент перевірки суспільного настрою. За великим рахунком — це констатація факту, що у влади та особисто у президента Зеленського багато чого не вийшло. Виникли суттєві проблеми, і Офіс президента пропонує українцям, здавалося б, простий рецепт, який полягає у тому, що якщо в Україні буде сильна президентська влада, то абсолютно все вийде.
— Зважаючи на все, у нинішньому парламенті набрати дві третини голосів для внесення змін до Конституції України не вдасться. «Слуги народу», які здавалися ще недавно монолітними, поступово поділяються за сферами впливу.
— Так, це складне завдання, яке вимагатиме залучення певних фінансових та організаційних ресурсів. Але наскільки це реально? Я можу лише нагадати про події 2004 року, коли вже намагалися змінити Конституцію, й успіху ця спроба тодішній владі так і не принесла.
— Як ви вважаєте, Олексій Данилов у тому інтерв'ю, говорячи про «жорстку президентську республіку», висловив власну думку?
— У тому ж інтерв'ю Данилов каже, що в РНБО, секретарем якого він є, є досить чітка субординація. Мені здається, що тут все має бути зрозумілим. Данилов озвучив ідею, яка народилася на Банковій.
— Які можуть бути наслідки для Зеленського та інших представників чинної влади, якщо вони спробують перейти до президентського правління?
— Я думаю, що суспільство буде проти цього і дасть відсіч.
— Йдеться про черговий Майдан?
— Ні. Той, хто легко прогнозує черговий Майдан в Україні, той недооцінює перебіг подій у нашій державі. Поки що складно спрогнозувати, що може статися лише після однієї заяви секретаря РНБО. Скоріш за все, нічого не буде. Заява — це лише заява. А от якщо вноситиметься відповідний законопроєкт, тоді й будуть певні дії з боку суспільства та з боку опозиції.
Олег Постернак: «Наші західні партнери навряд чи будуть у захваті від гіперзміцнення влади президента»
Керівник Центру політичної розвідки, політтехнолог Олег Постернак вважає, що Конституція України зразка 1996 року трохи застаріла, а громадяни України, за соціологічними дослідженнями, хотіли б бачити на чолі держави сильного президента. Однак збільшення повноважень президента може дуже не сподобатися нашим західним партнерам.
— Для зміни конституційного устрою в Україні необхідні, як мінімум, дві речі. Це внесення відповідного законопроєкту про зміну чинної Конституції та всеукраїнський референдум, — упевнений Олег Постернак. — Я думаю, що в Офісі президента таке питання цілком могло розглядатися з кількох причин.
Перша причина — це те, що повне перезавантаження усієї системи влади в Україні дозволить розв'язати проблеми 2023 року, коли парламентські вибори мають відбутися за пів року до президентських. Цілком можливо, що є така ідея, щоб ці вибори провести одночасно.
Другий момент: українська Конституція 1996 року не відповідає сучасним вимогам. Це справді має бути новий соціальний договір між громадянським суспільством та українською владою.
Третя причина — це можливість вперше випробувати елементи демократії на підставі Закону про всеукраїнський референдум шляхом залучення народу до управління державою.
Тепер поговоримо про те, що заважатиме цьому процесу. По-перше, це міжнародний тиск. Наші західні партнери навряд чи будуть у захваті від гіперзміцнення влади президента. Другий момент — це наявність сильної опозиції, яка на ґрунті критики ініціатив влади, звинувачень Зеленського у прагненні до диктатури може для себе зібрати добрий електоральний капітал та вкинути країну у політичну кризу.
Третій момент — неактуальність цього порядку денного в умовах пандемії, проблем з киснем для хворих на коронавірус, з лікарнями, з їхнім фінансуванням. У порівнянні з першочерговими соціальними питаннями, питання про зміцнення президентської влади може здатися українцям несвоєчасним. І це попри те, що більшість українців таки схиляються до того, щоб в Україні була саме президентська форма правління. Про це можна дізнатися з результатів опитувань, які проводились раніше на цю тему.
— Наскільки реально, щоб згодом Україна стала президентською республікою?
— Думаю, що це поки що нереально. Багато впливових політиків можуть виступити на захист парламентаризму. Наприклад, той самий ексспікер Верховної Ради Дмитро Разумков, який здатний підхопити цю тему для власного позиціювання та для того, щоб утримувати якийсь медійний вплив. На критиці можливих змін до Конституції України Разумков може суттєво наростити свій рейтинг, що, звичайно, позначиться на особистому рейтингу президента Зеленського. А це дуже поганий сценарій для влади.
Швидше за все, поки що, крім заяв про зміцнення президентської влади, на цей час нічого не буде. Можливо, щось зміниться у певній річній перспективі.
— А якщо, гіпотетично, зміни до Конституції захочуть зробити вже найближчим часом, де Зеленський набере необхідні 300 голосів у Верховній Раді?
— Це те, що стосується внесення змін до Конституції. А якщо приймати абсолютно новий Основний закон на всеукраїнському референдумі, то дещо інші вимоги. Я знаю, що це питання для багатьох здається диким. Але як варіант, враховуючи, що Україна — це країна непрогнозованих сценаріїв, може йтися саме про абсолютно нову Конституцію, яка може бути прийнята на референдумі, виходячи з п'ятої статті Основного закону, в якій йдеться: «Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами».
Але це небезпечний та непрактичний сценарій. Хоча, згадаймо, що спроби посилити президентські повноваження були і за п'ятого президента України Петра Порошенка, коли глава держави отримав можливість призначати директора Національного антикорупційного бюро. Тяга до збільшення повноважень президента — дуже характерна тенденція української політики в останні роки.
Щодо секретаря РНБО Олексія Данилова, то це аж ніяк не перша його гучна заява. Так, нещодавно резонанс в Україні викликала його пропозиція перейти з кирилиці на латиницю.
Тим часом народний депутат України кількох скликань Іван Заєць, один з авторів Основного закону, упевнений, що використовувати Конституцію для посилення влади неприпустимо.
Про те, як працювали над текстом Конституції 1996 року та як її приймали 25 років тому, читайте в ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТІВ»: Іван Заєць: «Нині найбільшою нашою проблемою є низька якість влади»
Фото в заголовку — скрін з відео
Фото зі сторінок Євгена Магди та Олега Постернака у Facebook
2016Читайте нас у Facebook
