«Не захворіла на ковід у колективі, де були заражені 80% працівників»: полтавці про власний досвід щеплення
З 8 листопада в Україні, згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я, не допускають до роботи невакцинованих проти COVID-19 працівників освіти, чиновників та науковців. А з 9 грудня цей список поповнять соціальні працівники, поштарі й співробітники стратегічно важливих підприємств. Таким чином уряд намагається збити третю, найважчу, хвилю захворювання.
Введені раніше обмеження на пересування громадським транспортом, а тепер і відсторонення від роботи без збереження зарплати змусили українців активніше вакцинуватися. До пунктів щеплення вишикувалися черги. Особливо довгі вони у «червоному» Києві та «помаранчевому» Харкові. Ті, у кого не витримують нерви стояти в чергах, ринулися у населені пункти поблизу мегаполісів, де немає такого ажіотажу. Дехто добирається аж до Полтави.
Кореспондент «ФАКТІВ» у Полтаві пройшлася кількома центрами вакцинації, щоб дізнатися думки людей, які «добровільно беруть участь у всесвітньому експерименті».
«Дехто наслухається казок про чіпи та всякі нісенітниці, напридумує страхів і боїться щепитися»
Зізнатися, очікувала негативу, бо ж наш народ не любить, коли його ставлять у якісь рамки. Але картина виявилася абсолютно протилежна сподіванням. І жодного представника професій, яким заборонено виходити на роботу без щеплення хоча б однією дозою, я не зустріла. Певно, тому, що вони щепилися заздалегідь. Але не беруся стверджувати.
На третьому поверсі торговельно-розважального центру «Київ» мені назустріч дибає сухенька бабця, яку веде попід руку жінка молодшого віку.
— Вакцинуватися приходили? — звертаюся до старенької.
— А ви думаєте, як пенсіонери дома сидять, то до них той вірус не чіпляється? — запитанням на запитання відповідає вона. — До мене й внуки забігають, і листоноша заходить. Не вгадаєш, де й візьметься.
Моїй співрозмовниці 80, її звати Людмила Олександрівна. 15 хвилин тому їй укололи CoronaVac. Каже, щепитися не боялась, тим паче, що вже вся рідня вакцинована та ніхто не мав ніяких побічних реакцій.
Читайте також: Вакцинація від коронавірусу: все, що треба знати про CoronaVac
— Мене діти, коли були маленькими, слухали, а тепер я їх слухаю, — говорить Людмила Олександрівна, посміхаючись одними очима, під які насунута захисна маска. — Бачите, донька Галя тримає за руку, а син Саша мене привіз сюди на машині, наче королеву.
Учора Олександр так само привозив у цей пункт вакцинації й тещу.
— Теща пів року тому тяжко перехворіла на коронавірус, лежала в лікарні під кисневою маскою, — уточнює чоловік. — Тому, як тільки стало можна щепитися після перенесеної хвороби, одразу ж це зробила. Хто-хто, а ми знаємо, що таке ковід.
У просторому пункті щеплення з широко відкритими дверима трохи людно, але все організовано. Тим, хто підходить, розпорядниця дає заповнити бланки, у яких треба вказати контактні дані й дати згоду на проведення щеплення. Далі люди проходять до одного з чотирьох лікарів мобільної бригади, які вносять їхні дані до комп’ютера, після цього, обравши вакцину, сідають до столика медсестри.
— Наразі використовуємо Pfizer, CoronaVac і AstraZeneca, — розповідає медсестра Лілія. — Вакцина зберігається у спеціальних контейнерах з охолоджувачем, щоб був витриманий температурний режим. Вакцини з пункту вакцинації до тимчасового пункту щеплення транспортуються у спеціальних термоконтейнерах й зберігаються при температурі від +2 до +8 градусів. На флаконі написані дата та час розморожування. Коли я відкриваю флакон, щоб розрідити концентровану вакцину фізіологічним розчином, одразу ж приклеюю бирку, на якій вказую дату та час відкриття. Після можу працювати з ним шість годин. Не використані протягом цього часу вакцини мають бути знищені. Одного флакона вистачає на 5−6 доз.
Під час нашої розмови до Лілії підходить дещо збентежена молода жінка, котра робила в неї щеплення. Говорить, хвилюється, бо не звернула уваги, чи кололи її одноразовим шприцом. Медсестра, заспокоюючи вакциновану, дістає з шафи великий ящик з одноразовими шприцами. «Як бачите, ми повністю ними забезпечені, і ні в кого навіть думки не виникає їх економити, — пояснює. — А для використаних на столі стоїть спеціальний ящик, з якого кинутий туди шприц дістати неможливо».
Тим часом за столиком навпроти, де сидить лікарка, чути приглушений сміх. Виявляється, чоловік попросив уколоти його «Райфайзером», переплутавши назви відомого банку «Райффайзен» і вакцину Pfizer.
— Та хіба важливо, як її назвати? Аби не хворіти, — посміхається 53-річний військовий пенсіонер Юрій. - Сьогодні мені вкололи вже другу дозу вакцини. Після першої не було ніяких побічних реакцій, хіба що спати хотілось. Не знаю, чого люди бояться вакцинуватися. Наслухаються казок про чіпи, про експерименти над людством й інших нісенітниць, напридумують собі страхів…
«Обмеження треба було вводити набагато раніше, тоді не було б цієї страшної третьої хвилі»
До речі, серед присутніх у найпопулярнішому серед полтавців центрі вакцинації було чимало тих, хто приходив на повторне щеплення. Серед них — інженер Олена Хижняк з державного підприємства «Полтавастандартметрологія».
— У нас зараз 80 відсотків колективу знаходяться на лікарняних. У всіх підтверджений ковід, — розповідає жінка. — Це переважно жінки віком до сорока років. Всі були переконаними антивакцинаторками, і раптом за тиждень усіх скосила хвороба. Слава Богу, лікуються вдома. Може, тому, що молоді. На щастя, я, маючи одне щеплення, не інфікувалася, хоча ми тісно спілкувалися. Так що на власному прикладі можу стверджувати: вакцинація захищає.
— Вас змушували вакцинуватися на роботі?
— Ми з чоловіком місяць тому самостійно прийняли рішення про щеплення, бо вже багато родичів і знайомих заразилися коронавірусом.
Запитання про примусову вакцинацію я ставила багатьом, але ні від кого не чула ствердної відповіді. Одні казали, що вирішили щепитися, аби не відчувати обмежень у пересуванні, інші — що хочуть убезпечити себе та своїх рідних, ще інші — що збираються їхати за кордон: хтось на відпочинок, хтось на роботу.
— Нас син змусив вакцинуватися, — відверто говорить Ліна з Нових Санжар. — Він раніше щепився, а ми з чоловіком роздумували. Тепер бачимо, що вибору немає, бо вводяться обмеження для невакцинованих. Укололи китайський CoronaVac, який виготовляють за давньою, перевіреною технологією, на основі вбитих вірусів.
— Я не збиралася вакцинуватися, хоча вся моя сім’я уже повністю щеплена. Але недавно знайшла роботу аніматора, а без ковід-сертифіката працювати з дітьми не можна, і я це розумію, — пояснює 20-річна Яна.
Читайте також: Купили підроблений сертифікат, а тепер хочете щепитись: що робити, пояснює адвокат
Шеф-кухар одного з ресторанів Світлана зізналась, що довго спостерігала, як переносять вакцинацію її колеги.
— У нас великий колектив, уже всі щепилися, я остання, — говорить жінка. — Ніхто не захворів на коронавірус, після щеплення ні в кого не було побічних наслідків. У декого підіймалася температура, але до ранку падала.
А батьки 13-річної учениці однієї зі шкіл обласного центру вирішили дізнатися, які документи необхідні для щеплення дитини.
— У школах гуляє ковід, — каже Наталія, мама дівчинки. - Місяць тому у першій гімназії, де навчається моя похресниця, одразу п’ять класів через це перевели на дистанційне навчання. Це 25 відсотків учнів! А ми хочемо свою дитину відправити з бабусею на новорічні свята за кордон. Бабуся вже давно вакцинована, я ще у квітні отримала першу дозу, чоловік улітку щепився, а тепер виникла необхідність вакцинувати доньку. Щоб її пропустили у Європу, потрібно, аби з моменту повторної вакцинації минуло два тижні. Якби дитині було 12, то їй можна було б подорожувати без ковід-сертифіката.
У пункті щеплення Наталю та її чоловіка поінформували, що дитину проти ковіду вакцинують за наявності довідки від педіатра про отримані обов’язкові щеплення і про те, що на цей час вона здорова.
Марину, котра підійшла до пункту щеплення зі своїм другом-іноземцем, цікавило питання, чи може чоловік, не маючи громадянства України, отримати вакцину. Так, відповіли їй, якщо він знаходиться легально на території нашої держави. Іноземців вакцинують за тією ж процедурою, що й українських громадян.
На думку 34-річної полтавки, яка вколола AstraZeneca, обмеження ввели надто пізно. Треба було починати цю кампанію набагато раніше, тоді не було б цієї страшної третьої хвилі й цього навантаження на медицину.
До речі, до Полтави, за словами медиків, їдуть вакцинуватися мешканці Києва та Харкова, де останніми тижнями спостерігається справжній бум щеплення. У мегаполісах люди не можуть записатися на вакцинацію в електронному кабінеті на сайті Helsi. me, а в живих чергах доводиться стояти по кілька годин, іноді цілий день. Зате в Полтаві, наприклад, в обідню пору у пункті щеплення, що міститься у бізнес-центрі «Дія», я застала лише двох молодих відвідувачок, у Палаці дозвілля «Листопад» не було взагалі нікого. Хоча, за словами медиків мобільної бригади, основний наплив людей був зранку, ще до відкриття приміщення стояла черга. До обіду пройшло 88 осіб. На той же час у ТРЦ «Київ» вакцинувалося близько 600.
Загалом на Полтавщині працює 113 пунктів щеплення та 13 центрів масової вакцинації. Станом на 11 листопада кількість вакцинованих в області становить 505,5 тис. осіб, або 37% населення. Повністю вакциновані 375 тис. людей, або 27,5%. В Україні повну вакцинацію закінчили 18,8% населення. Для порівняння: у США цей показник становить 67,4%, у Німеччині — 67, в Італії — 73, в Іспанії — 80. Нижчі темпи вакцинації, ніж в Україні, лише у відсталих країнах Африки: Бурунді, Габоні, Нігерії, Конго, Сомалі… Зате попереду нас Алжир, Єгипет, Ботсвана, Зімбабве, Марокко, Руанда, Туніс, Екваторіальна Гвінея…
Читайте також: «70-річний чоловік зізнався, що після вакцинації боїться втратити потенцію»: репортаж з пекла — ковідного госпіталю у Полтаві
Фото в заголовку — автора
2199Читайте нас у Facebook
