Оподаткувати сімейні бюджети: кожну українську родину можуть зробити суб’єктом підприємництва

«Законопроєкт намагається регулювати особисте життя громадян та встановити державний контроль за їхніми особистими стосунками»

Як зазначено в пояснювальній записці до законопроєкту, в Україні наразі налічується близько 15 мільйонів домогосподарств. За підрахунками Держстату, більшість із них складається з 2−3 осіб. Доходи таких домогосподарств або сімей головним чином складаються з оплати праці членів сім'ї, доходів від підприємницької діяльності та від самостійної трудової діяльності. Проте менше ніж у 1% домогосподарств основою доходу є підприємницька діяльність, що є дуже низьким показником. Тому у «слуг» виникла Ідея зробити домогосподарства (сім'ї) повноцінними суб'єктами підприємництва і залучити їх до економічної активності. З цією метою пропонується запровадити обов'язкове декларування доходів сім'ї та сімейне оподаткування. Натомість, як стверджують парламентарі, запровадження сімейного оподаткування ще не означає, що в Україні з'явиться новий спеціальний податковий режим, а лише передбачається доповнення чинної системи оподаткування доходів фізичних осіб з метою визначення справедливого податкового навантаження на сім'ю загалом.

«Більшість видатків домогосподарств на споживання фінансується спільно із загального бюджету домогосподарства (сім'ї), у той час як доходи та майнове становище підлягають оподаткуванню окремо по кожному члену сім'ї. Через це відбувається невідповідність матеріального становища та податкового навантаження», — йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.

Детальніше про незвичайні податкові ініціативи парламентаріїв та їх наслідки в разі ухвалення законопроєкту та запровадження домоекономіки «ФАКТАМ» розповіла кандидатка юридичних наук, наукова співробітниця НДІ правового забезпечення інноваційного розвитку Національної академії правових наук України, адвокатка «ЮФ «Семенова і Партнери» Марина Семенова.

— У законопроєкті № 6539 «Про домогосподарства (домоекономіку)», який зареєстровано у Верховній Раді, пропонується безліч нововведень і саме поняття «домоекономіка». Які цілі має цей законопроєкт?

— По-перше, як науковець та адвокат сподіваюся, що цей закон не буде ухвалений, бо перше запитання, яке виникає після його прочитання: «Навіщо?». Пояснювальна записка відповіді на це запитання не надає, хоча згідно з нею метою законопроєкту є закріплення в українському законодавстві суб'єктності за домогосподарством (домоекономікою) з одночасним забезпеченням податковими та економічними пільгами, що призведе до активізації економічної діяльності населення та зростання доходів громадян. Попри це, текст цього законопроєкту нагадує про часи кріпаків, та норми, які в ньому викладено, є спробою (сподіваюся, невдалою) врегулювати перш за все особисте життя громадян та встановити державний контроль за тим, в яких особистих стосунках вони перебувають та з ким мешкають разом в певний період часу. Це є неприпустимим з точки зору ст. 32 Конституції України, якою прямо встановлено, що «ніхто не може зазнавати втручання в його особисте та сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України». Це намагання встановити державний контроль та державне регулювання особистих стосунків.

Також необхідно зазначити, що ідея визначити, що домогосподарства можуть здійснювати підприємницьку діяльність, суперечить суті та принципам підприємництва, оскільки, згідно з вимогами ст. ст. 42, 43 Господарського кодексу України, підприємництво це:

• всі види господарської діяльності;
• самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Але домогосподарство — це не господарська підприємницька діяльність, а стосунки, перш за все родинні, крім того, домогосподарство може займатися лише певними видами діяльності.

Також цілком не зрозуміло, як законодавець уявляє процес обрання та уповноваження членами домогосподарства представника (уповноваженої особи) для підписання річної податкової декларації, представництво їхніх інтересів в податкових органах та органах соціального захисту населення щодо питань сплати нарахованих домогосподарству податків, отримання бюджетного відшкодування (податкової знижки) та інших видів соціального трансферту та чим будуть підтверджуватися його повноваження.

З тексту документа також не вбачається, яким чином буде здійснюватися контроль за дотриманням домогосподарством вимог законопроєкту. Вказаний законопроєкт має також інші суттєві недоліки, тому цілком вірогідно, що під час підготовки наукового висновку отримає безліч зауважень щодо його змісту.

«Протягом звітного фінансового року громадянин не має права розірвати чи укласти шлюб, почати проживати з будь-якою особою сумісно або припинити таке проживання»

— Що таке домоекономіка та як вона «працюватиме»?

— В законопроєкті відсутнє окреме поняття «домоекономіка», але аналіз його назви вказує на те, що законодавець ототожнює термін «домогосподарство» з терміном «домокономіка». Згідно з пояснювальною запискою, домогосподарство (домоекономіка) — унікальне соціально-економічне утворення, воно є основою життєдіяльності будь-якого суспільства, основою національної економіки. У ньому концентруються усі аспекти людського життя: біологічні, соціальні, економічні, що визначає актуальність законодавчого регулювання зазначених правовідносин. Відповідно, домоекономіка працюватиме відповідно до вимог Закону «Про домогосподарство (домоекономіку)».

— Як законопроєкт пропонує зарахувати домогосподарства до суб'єктів оподаткування? Що саме вважатиметься домогосподарством і чи відповідає воно поняттю «родина»?

— Домогосподарство може складатися з однієї особи або кількох, які живуть разом в одному житловому приміщенні або його частині, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують свої кошти та витрати. Члени домогосподарства можуть перебувати у родинних зв'язках, у відносинах свояцтва, у тих та інших чи не перебувати у будь-яких із цих стосунків.

Домогосподарство, що складається з однієї особи, яка проживає в окремій житловій одиниці або займає в якості мешканця окрему кімнату (кімнати), але не об'єднана з будь-ким, хто проживає в цій житловій одиниці, з метою утворення спільного господарства, законодавець визначає як «індивідуальне домогосподарство». У проєкті є ще один термін — «інституційні домогосподарства» — домогосподарства, що складаються з осіб, які постійно проживають в спеціалізованих соціальних або медичних установах, закладах соціального обслуговування та соціального захисту, військових частинах або які, як це можна очікувати, проживатимуть в зазначених установах протягом тривалого або невизначеного часу".

Якщо розглядати термін «домогосподарство» через призму норм Сімейного кодексу України (СКУ), можна впевнено казати, що всі вони, за виключенням інституційних, відповідають поняттю «сім'я». Оскільки згідно з нормами СКУ сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Права члена сім'ї має одинока особа. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Необхідно зазначити, що законодавець також вважає домогосподарство сім’єю, про що прямо вказано в пояснювальній записці: «У сучасних умовах сім'я (домогосподарство) несе значне податкове навантаження через зростаючу долю оплатних освітніх, соціальних і медичних послуг. Окремі фахівці вважають, що підтримка фінансового благополуччя сім'ї можлива при оподаткуванні загального доходу домогосподарства, а не окремо взятих платників податків».

Окреме питання викликає норма ст. 3 проєкту закону, якою встановлено, що одразу в кількох домогосподарствах одна людина перебувати не може. Проєкт зазначає, що громадянину належить перебувати в одному домогосподарстві протягом звітного фінансового року. Таким чином, можна зробити висновок про те, що протягом всього звітного фінансового року громадянин не має права розірвати чи укласти шлюб, почати проживати з будь-якою особою сумісно або припинити таке проживання. Такі дії йому буде дозволено робити тільки в певний період, перед початком нового звітного фінансового року.

«Передбачається введення елементів „сімейного оподаткування“ в чинну систему оподаткування доходів фізичних осіб»

— Як пропонується рахувати доходи сім'ї, тобто домогосподарства? З чого вони складатимуться?

— Доходами домогосподарства вважається сукупність надходжень доходів всіх членів домогосподарства впродовж звітного фінансового року зі всіх можливих джерел — як у грошовій, так і у негрошовій формах. Зокрема, зарплата та прирівняні до неї доходи; винагороди за підприємницьку діяльність, яку веде домогосподарство; винагороди за виконання цивільно-правових договорів; грошове забезпечення та інші виплати військовослужбовцям та членам їхніх сімей, правоохоронцям; прибуток самозайнятих (ФОП чи осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність); стипендія; виграші, призи та подарунки; доходи від продажу своєї сільгосппродукції, здачі металобрухту, вторсировини; соціальний трансферт; страхові виплати, у тому числі за договорами про страхування життя та за пенсійними полісами; виплати від недержавних пенсійних фондів. Облік доходів домогосподарства буде здійснюватися у домогосподарстві в спрощеному вигляді, відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

— Планується запровадження обов'язкового декларування доходів сім'ї та сімейне оподаткування. Як це відбуватиметься і чи всі українці будуть зобов'язані подавати таку декларацію та сплачувати податки?

— Обов'язкове декларування передбачено для тих, хто бажає:

• отримувати соціальний трансферт — форма виплати передбачених законодавством соціальних гарантій (пільг): соціальних гарантій, направлених на забезпечення права на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, витрати на житло; соціальних пільг, що мають матеріальну та грошову форму відповідно до закону; соціального страхування; соціальних послуг;
• здійснювати діяльність, що дозволяється провадити без реєстрації фізичної особи — підприємця;
• отримувати податкову знижку.

— Про які саме податки йдеться?

— Введення «сімейного оподаткування» не означає встановлення спеціального податкового режиму, а передбачає введення елементів «сімейного оподаткування» в чинну систему оподаткування доходів фізичних осіб. Але на даний час законопроєктом та іншими законами не встановлено, з якої суми доходів та в якому розмірі будуть сплачуватися податки та як оподаткування діяльності домогосподарства буде поєднуватися з іншими податками, які сплачують члени домогосподарства, зокрема, з єдиним податком від діяльності ФОП, податком на доходи фізичних осіб тощо.

— Як члени домогосподарства можуть розпоряджатися персональними податковими знижками?

— Податкову знижку, за задумом законодавця, зможуть використовувати інші члени домогосподарства, якщо буде подано річну податкову декларацію відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

— Якщо члени сім'ї, тобто домогосподарства, зайнялися сімейним бізнесом, чи потрібно їм оформляти ще й ФОП?

— За нормами законопроєкту, оформлення ФОП не потрібно за умови:

• подання річної податкової декларації домогосподарства;
• ведення такої підприємницької (економічної) діяльності лише членами домогосподарства;
• річний дохід від економічної діяльності домогосподарства не перевищує суму 8 мільйонів гривень.

— Яким саме спільним бізнесом буде дозволено займатися членам домогосподарства?

— До видів підприємницької (економічної) діяльності, що дозволяється провадити без реєстрації фізичної особи — підприємця, належать:

• перукарські та косметологічні послуги;
• юридичні консультації;
• послуги домашньої прислуги;
• догляд за хворими або немічними особами;
• надання індивідуальних уроків (репетитор);
• індивідуальне виховання дітей (гувернер);
• послуги, пов'язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням;
• ремонт взуття, одягу, побутових текстильних та трикотажних виробів, килимів та килимових виробів, шкіряних, галантерейних та дорожніх виробів, меблів, радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури, електропобутової техніки та інших побутових та офісних приладів, годинників, інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів;
• технічне обслуговування та ремонт музичних інструментів;
• послуги з прання та прасування білизни та інших текстильних виробів;
• роздрібна торгівля продовольчими та непродовольчими товарами з лотків і на ринках;
• послуги з перевезення пасажирів автомобільним транспортом;
• послуги з перевезення вантажу;
• діяльність у сфері ресторанного господарства;
• інші види робіт, до яких залучаються члени цього домогосподарства, крім видів діяльності, що підлягають ліцензуванню та відносяться до незалежної професійної діяльності відповідно до закону, — підсумувала юристка.

Варто нагадати, що у 2022 році у зв'язку з новими соціальними стандартами змінилися і суми податків, які мають сплачувати фізичні особи — підприємці (ФОП). Так, ФОПам першої групи потрібно враховувати, що діє новий прожитковий мінімум, а отже, і сума податків підвищиться порівняно з тією, що сплачувалася в 2021 році.

Фото https://ua.depositphotos.com/

3991

Читайте нас у Facebook